Водно-болотні угіддя міжнародного значення в Україні
Во́дно-боло́тні угі́ддя Украї́ни — водно-болотні угіддя України, що охороняються Рамсарською конвенцією. Відповідно до Рамсарської конвенції, стороною якої є Україна, під водно-болотними угіддями розуміють «райони маршів, боліт, драговин, торфовищ чи водойм — природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує 6 метрів»
Відповідно до Рамсарської конвенції виділяють основні критерії, тобто особливості виділення водно-болотних угідь міжнародного значення, що використовується Договірними сторонами та консультативними органами для внесення угідь до Рамсарського списку, на основі їхньої унікальності чи для збереження певних видів тварин та рослин.
Вперше «Критерії для визначення водно-болотного угіддя міжнародного значення» були прийняті у 1974 р., а потім вдосконалені на наступних засіданнях, теперішні критерії були затверджені у 1990 Рекомендацією 4.2, до якої додаються критерії щодо риб. У 2005 р. доданий був критерій 9 та поправки щодо застосування інших критеріїв.
Наведені критерії для ідентифікації водно-болотних угідь міжнародного значення схвалені 7-ю (1999 р.) та 9-ю (2005 р.) Конференціями договірних сторін, замінивши попередньо схвалені:
Група критеріїв А. Угіддя, до складу яких входять типові, рідкісні або унікальні типи водно-болотних угідь[ред. | ред. код]
Критерій 1: Угіддя потрібно розглядати як ВБУ міжнародного значення, якщо воно містить типовий, рідкісний чи унікальний приклад природного, чи квазіприродного типу водно-болотного угіддя, що існує у відповідному біогеографічному регіоні.
Група критеріїв Б. Угіддя, які мають міжнародне значення для збереження біорізноманіття та критерії щодо видів та екологічних угруповань[ред. | ред. код]
Критерій 2: Угіддя потрібно розглядати як ВБУ міжнародного значення, якщо воно підтримує існування вразливих видів, тобто таких які знаходяться під загрозою зникнення, або видів, що зникають чи екологічних угруповань, яким загрожує небезпека;
Критерій 3: Угіддя потрібно розглядати як ВБУ міжнародного значення, якщо воно підтримує існування популяцій видів рослин або тварин, важливих для підтримання біологічного різноманіття певного біогеографічного регіону.
Критерій 4: Угіддя потрібно розглядати як ВБУ міжнародного значення, якщо воно підтримує види рослин та/або тварин на критичних стадіях їхніх життєвих циклів, або надає їм притулок при непритаманних їм умовам існування;
Виділяють також спеціальні критерії щодо водних птахів[ред. | ред. код]
Критерій 5: Угіддя потрібно розглядати як ВБУ міжнародного значення, якщо воно регулярно підтримує знаходження в його межах понад 20 тис. водних птахів.
Критерій 6: Угіддя потрібно розглядати як ВБУ міжнародного значення, якщо воно регулярно підтримує існування тут 1 % чисельності осіб у популяціях одного виду або підвиду водних птахів.
Виділяють два спеціальні критерії щодо риб[ред. | ред. код]
Критерій 7: Угіддя потрібно розглядати як ВБУ міжнародного значення, якщо воно підтримує важливі пропорції місцевих підвидів, видів або родин риб, деякі окремі стадії їхнього життєвого циклу, видову взаємодію чи популяції, які є репрезентативними щодо водно-болотних угідь або їхніх цінностей, і таким чином робить свій внесок у збереження глобального біологічного різноманіття.
Критерій 8: Угіддя потрібно розглядати як ВБУ міжнародного значення, якщо воно є важливим джерелом живлення для риб, нерестовищем, місцем для підростання мальків, а також міграційним шляхом, особливо якщо від нього залежать популяції риб як в межах угіддя, так і поза його межами.
Спеціальний 9 критерій щодо інших таксонів: Угіддя потрібно розглядати як ВБУ міжнародного значення, якщо воно регулярно підтримує існування тут 1 % чисельності осіб у популяціях одного виду або підвиду нелітаючих видів тварин, що залежать від ВБУ.
Водно-болотні угіддя згідно зі статистичним обліком та відомостями Державного земельного кадастру[ред. | ред. код]
Земельні угіддя, в тому числі зазначені угіддя, розглядаються та обліковуються, як земельні ресурси та як обмеження у використанні землевласниками та землекористувачами. Згідно з формами статистичної звітності Наказ «Про затвердження форм адміністративної звітності з кількісного обліку земель (форми № 11-зем, 12-зем, 15-зем, 16-зем) та Інструкцій щодо їхнього заповнення»[1]об’єднанні в групу «Води». Води включають: «природні водотоки», «штучні водотоки», «озера, прибережні замкнуті водойми, лимани», «ставки», «штучні водосховища». Але «болота» віднесені до групи «землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом». В статистичній звітності ведеться облік «водоохоронних обмежень» — це площі прибережних захисних смуг вздовж річок, навколо водойм та на островах, прибережних захисних смуг вздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах, берегових смуг водних шляхів, смуг відведення.
Згідно зі статтею 36 Закону України «Про державний земельний кадастр» на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру про земельні угіддя.
Динаміка надання статусу міжнародних ВБУ в Україні[ред. | ред. код]
Вважається, що офіційна дата набрання чинності Рамсарської конвенції для України — 15 листопада 1997 року. Це пояснюється тим, що ще у 1975 році, коли Україна була у складі СРСР статус водно-болотних угідь міжнародного значення було надане чотирьом водно-болотним угіддям України — Ягорлицькій, Тендрівській та Каркінітській затокам та Дунайським плавням, загальна площа яких складала 211 000 га. Україну було визнано правонаступницею СРСР, щодо участі в Рамсарській конвенції — 29 жовтня 1996 року. З метою реалізації положень Закону України «Про участь України в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів» від 1996 року, у 2002 році постановою Кабінету Міністрів України був затверджений «Порядок надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення». Саме він визначив процедуру надання водно-болотним угіддям статусу міжнародних, відповідно до критеріїв Рамсарської конвенції. Також він передбачає, що на всі водно-болотні угіддя що мають статус міжнародних складаються паспорти, відбувається забезпечення встановлення необхідних знаків на їхніх межах, крім того, межі повинні наноситись на плани та карти відповідних земельних ділянок.
Згідно зі списком водно-болотних угідь міжнародного значення, що було опубліковано 2 лютого 2020 року на офіційному сайті Рамсарської конвенції в Україні 50 водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення загальною площею 802 604 га. За кількістю комплексів, що входять до даного списку Україна разом із Францією займають 5 місце в Європі та 8 у світі.
Перелік угідь, офіційно визнаних Рамсарською конвенцією[ред. | ред. код]
На території України 50 водно-болотних угідь, офіційно визнаних Рамсарською конвенцією.[2] [3] [4]
Перелік угідь, погоджених розпорядженнями Кабміну України[ред. | ред. код]
Деякі водно-болотні угіддя погоджені розпорядженням Кабінету Міністрів України і подані на розгляд Секретаріату Рамсарської конвенції. До них належать:
| № | Назва | Дата погодження | Область | Площа, га | Координати |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Верхів'я річки Уж | 24/10/12 | Закарпатська область | 1 054 | |
| 2 | Форнош | 24/10/12 | Закарпатська область | 210 | 48°21′ пн. ш. 22°45′ сх. д. / 48.350° пн. ш. 22.750° сх. д. |
Перелік перспективних угідь[ред. | ред. код]
Ряд водно-болотних угідь є перспективними для визнання Рамсарською конвенцією. До таких належать:
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Про затвердження форм адміністративної звітності з кількіс... | від 30.12.2015 № 337. zakon2.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 9 березня 2017.
- ↑ В Україні стало більше унікальних водно-болотних угідь, які знаходяться під захистом Рамсарської конвенції: тепер їх п'ятдесят. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
- ↑ Ukraine designates eleven Ramsar Sites. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Межі об'єктів співпадають частково або повністю
Джерела[ред. | ред. код]
- Рамсарські угіддя на сайті Міндовкілля
- Водно-болотні угіддя України
- Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 1287 «Про порядок надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення» [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- «Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2011 р. N 895-р «Про погодження надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення»»
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 р. № 818-р «Про погодження надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення»
Література[ред. | ред. код]
- Водно-болотні угіддя України / за ред. Марушевського Г.Б., Жарук І.С. — К.: Чорноморська програма "Ветландс Інтернешнл", 2006. — 312 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Водно-болотяні угіддя України. Довідник / Під ред. Марушевського Г. Б., Жарук І. С. — К.: Чорноморська программа Ветландс Интернешнл, 2006. — 312 с.