Водяна баня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Схема водяної бані. 1 — речовина, що нагрівається; 2 — вода; 3 — колба з речовиною; 4 — посудина з водою; 5 — пальник

Водяна́ ба́ня (також водяни́й огрівни́к, водяни́й охоло́дник[1]) — пристрій для нагрівання речовин, коли необхідна температура не перевищує 100 °C при нормальному атмосферному тиску.

Водяна баня становить собою посудину з речовиною (наприклад, колба, пробірка або інше тіло), що помістили в більшу ємність з водою і нагрівають. Температура води поступово підвищується і теплова енергія передається зануреному в неї тілу. Вода не може нагрітися вище від своєї температури кипіння (при цьому атмосферному тиску), чим досягається автоматичне обмеження максимальної температури нагрівання тіла.

Водяний охолодник застосовується в лабораторіях, на виробничих підприємствах і може використовуватися в куховаренні (наприклад, для приготування парових котлет). У хімії електричні водяні охолодники використвують для нагрівання й переганяння легкозаймистих речовин.

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Воскресенский П. И. Техника лабораторных работ. — М.: Химия, 1973. — 717 с.
  • Правдин П. В. Лабораторные приборы и оборудование из стекла и фарфора. — М.: Химия, 1988. — 336 с.
Реторта Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.