Водяне (Звенигородський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Водяне
Герб
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Звенигородський район
Громада Шполянська міська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 996
Поштовий індекс 20641
Телефонний код +380 4741
Географічні дані
Географічні координати 48°53′54″ пн. ш. 31°25′58″ сх. д. / 48.89833° пн. ш. 31.43278° сх. д. / 48.89833; 31.43278Координати: 48°53′54″ пн. ш. 31°25′58″ сх. д. / 48.89833° пн. ш. 31.43278° сх. д. / 48.89833; 31.43278
Середня висота
над рівнем моря
203 м
Місцева влада
Адреса ради с. Водяне, вул. Нова Центральна,69
Карта
Водяне. Карта розташування: Україна
Водяне
Водяне
Водяне. Карта розташування: Черкаська область
Водяне
Водяне
Мапа
Мапа

Во́дяне — село в Україні, що входить до Шполянської міської громади, Звенигородського району, Черкаської області. У селі мешкає 996 людей. У Во́дяному, за переказами, стояла пасіка кошового отамана Івана Сірка, а також козацька кузня, від якої простягнувся досі не звіданий підземний хід.

Історія[ред. | ред. код]

А виникло у XVII ст. як козацьке укріплення поблизу сумнозвісного Чорного шляху. Козацькі бастіони знаходились майже в центрі нинішнього села. Також тут були збудовані збройова майстерня і житла козаків. Від козацького укріплення був проритий підземний тунель, котрий служив схованкою для козаків в разі небезпеки. Згодом вхід у тунель засипали, а таємниця його підземних ходів не розкрита донині.

Назва ж поселення походить від великої чотириметрової вирви (провалля), яка знаходилась на глибині яру на південь від козацького укріплення. З цього провалля фонтанувала вода підземного джерела, даючи початок струмку, що тік до р. Гнилий Товмач. Можливо, десь на глибині тут було велике підземне озеро, води якого з часом прорвались на поверхню. Тому цю місцевість козаки назвали водянистою, що згодом стало назвою села.

Л. Похилевич «…По рассказам старожилов, вокруг селения находилось прежде до 20 ставов или прудов, почему и названо оно Водяным… Церковь Троицкая деревянная, 6-го класса; построена 1808 года» (1864 р.).

Найбільш яскравим і переконливим матеріалом про дореволюційне с. Водяне може бути дослівний витяг, зроблений у Центральному Державному архіві в м. Київ. В « Списке населенных мест Киевской губернии» видавництва Київського Губернського Комітету 1900 р.: «с. Водяно (владельческое) — В нем дворов — 335, жителей — обоего пола — 1741 чел. Главное занятие жителей — земледелие, кроме того крестьяне отправляются на заработки в Херсонскую губернию. В селе имеются одна православная церковь, одна церковно — приходская школа, 6 ветряных мельниц, 2 кузни и один Сельский Банк».

У 1929 р. в селі організовується комуна, і в 1930 р. почалася масова колективізація. Бідняки та незаможні селянство з середняками утворили колективну сільськогосподарську артіль «Перемога».

У роки німецько-радянської війни 189 жителів села билися проти німецько–фашистських загарбників, з них 97 нагороджені бойовими орденами та медалями. 147 загинули в боях на різних фронтах, а повернулось в рідну домівку лише 42.

31 січня - 1 лютого 1944 року поблизу села відбулися оборонні бої 32-ї танкової бригади (29-й танковий корпус 5-ї гвардійської танкової армії). 31 січня 32-га бригада відбила 2 контратаки противника, знищивши 4 танки, втративши 2 Т-34. 1 лютого радянським танкістам довелось відбити три потужні контратаки противника: о 9:30 - силою 15 танків з піхотою, об 11:00 на позиції корпусу наступало вже 40 танків. В останній, третій, контратаці, що відбулася о 13:30, взяли участь вже 50 німецьких танків. В результаті бою бригада втратила 5 танків Т-34 з 11-ти, дві 76-міліметрові гармати з шести, а також дві гармати калібром 57 мм, шість 82-мм мінометів, і було втрачено самохідку СУ-85. Натомість було знищено 13 ворожих танків. Героєм бою 1 лютого став командир танка молодший лейтенант Леонід Стєпанов. Молодший лейтенант Володимир Дубровін трьома снарядами підбив 1 бронемашину, 1 вантажівку з піхотою та 1 протитанкову гармату. Старшим фельдшером 2-го танкового батальйону лейтенантом медслужби Григорієм Ковальовим було врятовано 3-х поранених танкістів.

На 19.10.2021 р. відомі імена 8-ох бійців 29-го танкового корпусу, котрі загинули в бою за Водяне 1 лютого 1944 року. Це молодший сержант Мартишев Г. М. (32 тбр), сержант Чернишов І. Г. (1446-й самохідний артилерійський полк), а також старшина Козлов К. Г., старший сержант Сіваков А. С., молодший сержант Райхлін О. І. червоноармійці Сєрежев Г., Лавров В. В., Догадов П. Д. (всі - 108 винищувально-протитанковий артилерійський полк). Розрахунком, до якого належав Олександр Райхлін, було підбито 2 танки, бронетранспортер, розсіяно і частково знищено до взводу піхоти. Посмертно він був нагороджений медаллю "За відвагу".

Після закінчення війни жителі с. Водяне приступили до відбудови села і свого колгоспу «Перемога».

Розвивалось господарство, зростав і добробут жителів села. На кінець 80-х років в селі побудовано нову середню школу, Будинок культури, дитячий садок, три магазини, млин, авто зупинку, сільську баню та першу чергу свинокомплексу. На кінець 90-х років побудовано майстерню для ремонту тракторів, АЗС, олійню, критий тік, другу чергу свинокомплексу, корівник та проведено будівництво доріг з твердим покриттям майже по всіх вулицях села, побудовано 10 житлових будинків за рахунок колгоспу «Перемога».

У зв'язку з реорганізацією агропромислового комплексу країни в селі утворено СТОВ «Перемога» та СТОВ «Урожай».

Сьогодення[ред. | ред. код]

Нині господарську діяльність на території села здійснює СТОВ «Урожай», яке займається землеробством та виготовленням гранульованого палива для котелень.

У селі діють лікувальна лікарська амбулаторія, сільський Будинок культури, сільська бібліотека та НВК ЗОШ I—III ст., поштове відділення та музей.

Відомі люди[ред. | ред. код]

У селі народився:

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. www.beket.com.ua [Архівовано 17 червня 2014 у Wayback Machine.](рос.)