Водяний різак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Водяний різак
Ілюстрація водяного різака у книзі Отто Вільгельма Томе «Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz» (укр. «Флора Німеччини, Австрії та Швейцарії») 1885, Gera, Germany
Ілюстрація водяного різака у книзі Отто Вільгельма Томе «Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz» (укр. «Флора Німеччини, Австрії та Швейцарії») 1885, Gera, Germany
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Monodicots)
Порядок: Частухоцвіті (Alismatales)
Родина: Водокрасові (Hydrocharitaceae)
Рід: Водяний різак (Stratiotes)
Вид: Водяний різак алоевидний
Біноміальна назва
Stratiotes aloides
Linnaeus, 1753
Синоніми
Тілоріз
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Stratiotes
EOL: 35138
IPNI: 19738-1
ITIS logo.jpg ITIS: 500572
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 55493
Logo-ThePlantList.png The Plant List: kew-308859
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Stratiotes

Водяний різак або Тілоріз[1][2] (Stratiotes) — монотипний рід багаторічних водяних трав родини жабурникових (водокрасових).

Систематика[ред.ред. код]

Ілюстрація водяного різака у книзі Яна Копса «Flora Batava», Volume 2 (1807)
Водяний різак у природному середовищі
Зарості водяного різака

До роду входить один вид — водяний різак алоевидний, або звичайний (Stratiotes aloides).

Морфологічна характеристика[ред.ред. код]

Дводомна рослина, що має укорочене стебло. Листки мечовидної форми, утворюють великі розетки. Краї листків шипувато-пилчасті. Квітки одностатеві, великі, з трьома білими пелюстками. Чоловічі квітки утворюють невеликі суцвіття, жіночі — поодинокі. Цвіте у червні-липні, плоди дозрівають в липні-серпні. Плід — ягодоподібний. Корінці довгі, тонкі, розміщуються у воді. В них завжди ховається рибна молодь. Нагадує за зовнішнім виглядом алое.

Екологія[ред.ред. код]

Зростає у водоймах, в стоячих і повільно текучих водах: в озерах, старицях, ставках, у вікнах боліт; нерідко утворює значні зарості. До середини літа водяний різак поступово піднімається над поверхнею води і починає цвісти. Другу половину літа він є поверхневою рослиною. Восени рослина поступово опускається під воду, плесо знову стає чистим. У такому зануреному стані водяний різак проводить всю зиму і весну. З потеплінням рослини знову піднімаються на поверхню.

Поширення[ред.ред. код]

Водяний різак поширений в Європі, Передкавказзі і Західному Сибіру. В Україні зустрічається спорадично по всій території.

Охоронні заходи[ред.ред. код]

Входить до Червоних списків рослин Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Львівської і Харківської областей в Україні[3] та до Червоної книги Ростовської області в Росії.[4]

Використання[ред.ред. код]

Листя використовують для годівлі свиней. Іноді використовується як добриво. Медонос. Максимальна нектаропродуктивність квіток на початку липня при 23 °С становила 0,5 мг на квітку.[5]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]