Вождівство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Вожді́вство (укр. «вождівство» і рос. «вождество» калька з англ. chiefdom) — форма організації влади і суспільства в цілому, яка є найпізнішою за часом перед феодалізмом (втім не обов'язково), і нерідко реалізується у раньокласових (раньофеодальних) суспільствах, а її пережитки можуть бути відчутними у значно пізніших суспільних формаціях.

Визначення поняття[ред.ред. код]

Класична дефініція вождівства (chiefdom) належить Роберту Л. Карнейро і звучить так: вождівство є «автономною політичною одиницею, що поєднує декілька селищ або общин під постійним контролем тимчасового вождя» (Carneiro 1981: стор. 45).

Економічна і організаційна суть вождівства[ред.ред. код]

Вождівство виникає лише за умови наявності надлишків продуктів суспільної праці, який родо-племінна верхівка відчужує, витрачаючи їх частково у своїх потребах, а частково у потребах соціуму.

Саме структурування племені, його ієрархічність, тобто формування верхівки (найчастіше, за родовою ознакою), що здійснює відчуження надлишкових продуктів праці племені, а також контроль і захист суспільних благ, догляд за виконанням робіт членами общини тощо (у пізніших формах вождівства задля цих цілей формується окремий апарат), а також рядових членів общини, зайнятих у здобуванні суспільних благ і є організаційною суттю вождівства. Община за вождівства характеризується також прошарком економічно неповноцінних членів (вдови, сироти), а нерідко і невільних членів — рабів (переважно полонені з інших племен-общин).

Для організації влади у вождівстві характерний інститут спадкових вождів, що належать до пануючого роду. В той же час у вождівстві нерідко відбуваються суперечки і гостра конкурентна боротьба, адже в процесі розвитку вождівства відбувається функціональний поділ еліт — управлінських, військових, жрецьких тощо, що якраз і породжує тимчасовість вождів. У виняткових випадках за вождівства родова еліта замикає на собі всі суспільні функції. В той же час у багатьох суспільствах (особливо у Тропічній Африці) вождівства відзначаються сакральністю, прив'язкою до культу предків. Часто влада у вождівстві носить військовий характер (народи банту).

Культурний, етнічний і політичний аспекти вождівства[ред.ред. код]

Як правило, у вождівствах відбувається перехід від міфотворчості роду до історичної усної традиції. Формування вождівства також сигналізує про початок диференціації культури — її поділ на елітарну і народну.

Для етнічності суспільного організму, у випадку його однорідності, вождівство є безперечно кроком уперед до формування народності, оскільки сприяє консолідації (зміцненню) суспільства.

У політичному відношенні, вождівство зберігає у собі дві альтернативи суспільного розвитку, що зазвичай, пов'язано як дією внутрішніх чинників (загострення конкурентної боротьби за владу між елітами всередині вождества, здатність і її розвиток протистояти зовнішнім викликам — ворогам, стихійним лихам тощо), так і дією зовнішніх «подразників» (активність і суспільний рівень сусідніх общин, необхідність міграцій, завоювань тощо). Цими перспективами є або консервування суспільної форми вождівства, або його розвиток у безпосредньо ранню (ранньофеодальну) державу, що відбулося у низці суспільств Західної Африки так званого Західного Судану або у банту-народів африканського Міжозер'я.

Вождівство в СРСР[ред.ред. код]

З журналу «За рулем», 1936 рік:

Да здравствует любимый вождь народов, вдохновытель побед социализма товарищ Сталин![1]


Переклад українською:
Хай живе улюблений вождь народів, натхненник перемог соціалізму товариш Сталін!

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Стаття: «Банда фашистов просчиталась», «За рулем», 1936, с.1

Джерела[ред.ред. код]

  • Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», 1988
  • п'Битек Окот. Африканские традиционные религии, М.: «Наука», 1979
  • Традиционные культуры африканских народов: прошлое и настоящее, М.: «Восточная литература РАН», 2000
  • Carneiro R. L. The Chiefdom: Precursor of the State // Jones, G. D., and Kautz, R. R., eds., The Transition to Statehood in the New World. Cambridge, 1981, стор. 37-79.
  • Korotayev, Andrey V. 2000. Chiefdom: Precursor of the Tribe? , in Alternatives of Social Evolution. Ed. by N.N. Kradin, A.V. Korotayev, Dmitri Bondarenko, V. de Munck, and P.K. Wason (p. 242-257). Vladivostok: Far Eastern Branch of the Russian Academy of Sciences; reprinted in: The Early State, its Alternatives and Analogues. Ed. by Leonid Grinin et al. (р. 300—324). Volgograd: Uchitel', 2004.