Етель Ліліан Войнич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Етель Ліліан Войнич (англ. Ethel Lilian Voynich, (*11 травня 1864, м. Корк, Ірландія — †28 липня 1960, Нью-Йорк) — англійська письменниця.

Етель-Ліліан Войнич, донька англійського математика Джоржа Буля, закінчила Берлінську консерваторію у 1885 році. Дружба з революційними емігрантами: С. Степняком-Кравчинським та Ф. Волковським — і одруження з польським революціонером В.Войничем сприяли тому, що вона активно включилась у визвольний рух. У 1887–89 проживала в Росії, де й почала власну літературну діяльність перекладами творів М. Гоголя, В. Гаршина, М. Салтикова-Щедріна та інших російських письменників. Авторка романів «Гедзь» (перший український переклад у 1929), «Джек Реймонд» (1901), «Олівія Летам» (1904), «Перервана дружба»(1910), «Скинь взуття своє» (1945). 1895 приїздила до Львова (у справі перевезення нелегальної літератури до Росії), де познайомилася з І. Франком та М. Павликом (з яким кореспондувала вже раніше). Була і добре обізнана з діяльністю М. Драгоманова. Опанувавши українську мову, на початку 90-х рр. почала перекладати українські народні пісні («Ой горе тій чайці» та інші), поезії Шевченка.

Серед англомовних інтерпретаторів Шевченка Войнич поруч з В. Річ — найвизначніша літературна постать, найобдарованіша поетично й музично. 1911 в Лондоні вийшла збірка Шевченкових поезій «Шість ліричних віршів», що включала «Заповіт», «Мені однаково, чи буду», «Минають дні, минають ночі», «Косар», «Минули літа молодії» (під назвою «Зима»), «Зоре моя вечірняя» (пролог до поеми «Княжна»). Кращі серед її перекладів — «Заповіт» (найдосконаліший з усіх дотепер відомих двадцяти двох англомовних тлумачень), «Зоре моя вечірняя», «Мені однаково, чи буду». Безмежна щирість цих поезій проривається через її переклад. Войнич зберегла багатство змісту й своєрідність стилю першотворів: прийом перенесення, повтори, мелодійність внутрішніх рим, риторичні звертання. Найслабше перекладено вірш «Косар»: в англійському тексті домінує мотив жаху.

Переклади Войнич дотепер часто передруковуються, що засвідчує про їхню художньо-естетичну вартість. У книжці, куди включено також «Пісню про купця Калашникова» М. Лермонтова, вміщено написані Войнич передмову та нарис життя і творчості Шевченка. У нарисі англійська письменниця відзначає владну музику Шевченкових творів, розглядає його як світового лірика, як борця-волелюба, звертає увагу на умови життя українського поета, наводить уривки з його листів і повісті «Художник». Текст засвідчує, одначе, недостатню поінформованість Войнич (помилкове твердження про повний занепад таланту Шевченка після заслання; плутанина в датуванні творів тощо).

Войнич присвятили вірші М. Тарновський, Л. Костенко. М. Олійник змалював письменницю в трилогії «Пролог». 1981 на Київській кіностудії художніх фільмів імені О. П. Довженка створено трисерійний телефільм «Овід», відзначений Державною премією УРСР імені Т. Г. Шевченка (1982). Українською мовою окремі твори Войнич перекладали М. Лисиченко, М. Рябова. 1957 в Нью-Йорку відбулася зустріч Войнич з українськими письменниками В. Козаченком та Ф. Маківчуком.

[ред.] Твори

• Джек Реймонд. — К., 1930.
• Овід. — К., 1985.

[ред.] Переклади

• Six lyrics from the Ruthenian of Taras Shevchenko, also The Song of the merchant Kalashnikov from the Russian of Michail Lermontov. Rendered into English verse with a biographical sketch by E.L.Voynich. — London,1911.

[ред.] Література

• Дубицький І., Смаль-Стоцький Р. Шевченко в англійській мові.// Шевченко Т. ПЗТ: у 16 т — Варшава — Львів, 1938 — Т. 15;
• Денисюк І.О. Українські друзі Е.-Л. Войнич. // Україна. — 1956— № 6;
• Устенко Г.О. Етель-Ліліан Войнич — біограф Т.Г.Шевченка і перекладач його творів на англійську мову. // Праці Одеського університету. — 1962. — Т. 152. Серія філологічних наук. — Вип. 14;
• Коваленко О.С., Кущ О.П. Етель-Ліліан Войнич, 1864–1964. — Львів, 1964;
• Полєк В.Т. Етель-Ліліан Войнич і Україна. Бібіліографічний поажчик. Львів, 1970;
• Тарнавська М. Перші два англомовні видання про Шевченка та їхні автори — Войнич і Расторгуєв. // Сучасність. — 1987. — № 1;
• Зорівчак Р. Українсько-англійські літературні взаємини. // Українська література в загальнослов’янському і світовому літературному контексті. Т. 3. — К., 1988;
• Zorivchak R. Enchanted by the haunting music of the Ukrainian tongue: Commemorating the 125th anniversary of Ethel Lilian Voynich’s birth. // Ukraine. — 1989. — No 5; (англ.)
• Зорівчак Р. Шевченко в англомовному світі. // Шевченко і світ. — К., 1989;
• Зорівчак Р. Зачарована владною музикою української мови. // Українська думка. — 1992. — 26.03.

Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це!

Це незавершена стаття про літератора. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.