Войцех Алоїзій Свєнтославський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Войцех Алоїзій Свєнтославський (пол. Wojciech Alojzy Świętosławski, 21 червня 1881(18810621) — 29 квітня 1968, Варшава) — польський фізико-хімік.

Біографія[ред.ред. код]

Войцех Свєнтославський народився на Житомирщині. У 1906 закінчив хімічне відділення Київського політехнічного інституту з кваліфікацією інженера-технолога та дипломом І ступеня.

Науковими дослідженнями почав займатися ще в студентські роки, надрукував дві статті у співавторстві зі своїм керівником професором В. Г. Шапошниковим. З 1908 на посаді асистента кафедри фарбувальної технології КПІ. Згодом лекційний асистент кафедри неорганічної хімії, професорський стипендіат у галузі термохімії, керував дипломними роботами з фізичної хімії.

Протягом 1910–1918 років викладав у Московському університеті. З 1918 на посаді професора у Варшавському політехнічному інституті (1918–1939, 1946–1951) і Варшавському університеті (1918–1929, 1947–1960). Був ректором Варшавського політехнічного інституту, міністром релігійних конфесій і народної освіти Польщі (1935–1939).

Під час Другої світової війни викладав в університетах США. Згодом повернувся до Польщі і викладав у Варшавському університеті, працював в Академії наук Польщі, був віце-президентом Міжнародного союзу теоретичної та прикладної хімії. Працював директором Інституту фізичної хімії Польської АН (1955–1961).

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Як науковець Войцех Свєнтославський став відомим завдяки роботам з термохімії органічних речовин, а в 1911 році навіть отримав малу Менделєєвську премію. Колеги вважали його винятково обдарованим експериментатором. Після захисту у Київському університеті магістерської дисертації «Діазосполуки — термохімічні дослідження» йому було присвоєно одразу ступінь доктора хімії.

Войцех Свєнтославський вважається основоположником термохімії органічних сполук, фундатором нового напрямку фізичної хімії — поліазеотопії. Він розробив методики калориметричних вимірювань та теорії процесів коксування і переробки кам'яновугільної смоли, винахідник мікрокалориметра.

Відзнаки[ред.ред. код]

У 1951 та 1953 був відзначений Державною науковою премією Польщі. Його двічі номінували на здобуття Нобелівської премії. 30 серпня 2013 біля корпусу № 4 НТУУ «КПІ» йому відкрито пам'ятник.

Джерела[ред.ред. код]