Войшелк Міндовгович
| Войшелк | |
| Vaišelga | |
| Войшелк | |
| князь Великого князівства Литовського | |
| Початок правління: | 1264 |
|---|---|
| Кінець правління: | 1267 |
| Попередник: | Тройнат |
| Наступник: | Шварно Данилович |
| Дата народження: | бл.1225 |
| Дата смерті: | 1267 |
| Династія: | Палемоновичі |
| Батько: | Міндовґ I |
Войше́лк Міндо́вгович (біл. Войшалк, лит. Vaišelga, староукр. Воишелкъ), (бл. 1225 — п. 1268, за ін. даними — 1269) — Князь Новогрудський (бл. 1258 — 1259), Великий князь Литовський (1264 — 1267).
Син Великого князя Литовського Міндовґ I. 1254 року, відповідно до мирного договору з Романом II Великим Новогрудок і всі підвладні йому міста (Слонім, Волковиськ і ін.) були дані Роману від Міндовґа як верховного правителя, і від його сина Войшелка, як безпосереднього правителя.
Згідно з "Літописом Руським", в 1255 — 1257 роках пробув у місті Полонному в монастирі послушником у ігумена Григорія.
1259 року — Новогрудок знову повернувся від владу Войшелка. Під час князювання у Новогрудку прийняв православ'я. Після невдалої спроби паломництва у Палестину, заснував власний монастир поблизу Новогрудка (пізніше відомий під назвою Лаврушовський монастир). Після вбивства Міндовґа, у 1263 р. втік до Пінська, дав клятву помститися за батька і тимчасово відмовився від чернецтва.
1264 року — отримав військову допомогу Пінських князів та Волинських князів став Великим князем Литовським — першим православним Великим князем в історії ВЛК.
1264 — 1267 рр. — Великий князь Литовський. Одночасно[1], субмонархом та спадкоємем трону був Галицький князь Шварно Данилович.
Войшелк відновив створений батьком військово-політичний союз етнічних литовських та білоруських земель, та почав об'єднувати Литву та українські землі, опираючись на підтримку православного населення та місцевих князів.
1267 року — добровільно передав престол Шварну Даниловичу, що був одружений з його сестрою. Знову пішов у монастир.
У квітні 1268 р. убитий під час перебування у гостях у галицько-волинського князя Василька Романовича (їздив до Свято-Михайлівського монастиря біля Володимир-Волинська) претендентом на литовський престол Левом I Даниловичем.
Див. також[ред.]
Примітки[ред.]
Джерела[ред.]
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.-Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
- Войшелк
| Попередник Тройнат |
Великий князь Литовський 1264-1267 |
Наступник Шварно Данилович |
