Волинка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 24 березня 2013.
Воли́нка — старовинний народний музичний інструмент, відомий в Україні, Білорусі, Польщі, Болгарії, Шотландії, Удмуртії та в інших країнах. Волинка складається з декількох трубок, що кріпляться до торби або міхура з повітрям. Одна (рідше дві) трубка має ігрові отвори і на ній можна виконувати нескладні мелодії — інші трубки під час гри видають безперервний монотонний низький звук (органний пункт, бурдон) на тоніці або домінанті звідки і пішов вираз — тягнути волинку. Під час гри виконавець тримає волинку під пахвою або перед собою, натискаючи на торбу.
Волинкою також називають невелику п'єсу танцювального характеру з елементами наслідування звучання волинки.
Дивись також [ред.]
Література [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Волинка |
- Юцевич Ю. Є. Музика. Словник-довідник. — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан», 2003 р. ISBN 966-7924-10-6
Посилання [ред.]
- Волинка (дуда, коза) Українські народні музичні інструменти Л. М. Черкаський
- Волинка (коза) Українські народні музичні інструменти А. І. Гуменюк
