Волинське воєводство (1566—1795)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Волинське воєводство

1597 Bielski Volyn Voivodship.svg

Герб Волинського воєводства

RON województwo wołyńskie map.svg

   Воєводство в Речі Посполитій (1619).

Воли́нське воєво́дство (лат. Palatinatus Volhynensis, пол. Województwo wołyńskie) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Ливтовського (до 1569) та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 15661795 роках. Створене на основі земель Західної Волині. Після Люблінської унії 1569 року входило до складу Малопольської провінції. Належало до регіону Русь. Розташовувалося в центральній частині Речі Посполитої, на заході Русі. Головне місто — Луцьк. Очолювалося волинськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у Луцьку. Мало представництво із 3 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 3 повітів. Станом на 1793 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&038323.080000038 323,80 км²[1]. Населення в 1790 році нараховувало &&&&&&&&&0805170.&&&&00805 170 осіб. Ліквідоване 1795 року під час третього поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу Волинського намісництва Російської імперії.

Повіти[ред.ред. код]

Воєводи[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Pawiński, Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1886. — Małopolska. T. 1—2.
  2. Rzewuscy (01) (пол.)

Джерела[ред.ред. код]