Волноваха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Волноваха
Coat of Arms of Volnovakha 1999.png Volnovaha prapor.gif
Герб Волновахи Прапор Волновахи
Розташування міста Волноваха
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Донецька область Донецька область
Район/міськрада Волноваський район
Рада Волноваська міська рада
Код КОАТУУ 1421510100
Засноване 1881
Статус міста з 1938 року
Населення 23 164 (1.1.2014)[1]
Площа 21 км²
Густота населення 1116 осіб/км²
Поштові індекси 85700-85706
Телефонний код +380-6244
Координати 47°35′52″ пн. ш. 37°29′01″ сх. д. / 47.59778° пн. ш. 37.48361° сх. д. / 47.59778; 37.48361Координати: 47°35′52″ пн. ш. 37°29′01″ сх. д. / 47.59778° пн. ш. 37.48361° сх. д. / 47.59778; 37.48361
Висота над рівнем моря 271 м
Водойма р. Мокра Волноваха
Відстань
Найближча залізнична станція Волноваха
До обл./респ. центру
 - фізична 48,5 км
 - залізницею 58 км
 - автошляхами 54 км
До Києва
 - фізична 597 км
 - залізницею 802 км
 - автошляхами 783 км
Міська влада
Адреса 85700, м Волноваха, вул. Леніна, 88, 4-25-49
Веб-сторінка Волноваська міськрада
Міський голова Демченко Сергій Володимирович

Волнова́ха — місто районного підпорядкування, центр Волноваського району Донецької області. Розташоване в південній частині області, місто є залізничним вузлом на лінії Маріуполь-Донецьк та Запоріжжя, Одеса, Крим. Через місто проходить автошлях Н20 (Слов'янськ-Маріуполь).

Волноваха розташована на півдні Донецької області. Відстань до обласного центру залізницею — 58 км, асфальтованою дорогою — 54 км. Населення — 24,3 тисяч чоловік. Площа території міста 20 км², 59 відсотки з яких забудовані.

Історія[ред.ред. код]

Поселення засноване як залізнична станція в 1881 р. під час будівництва Єкатерининської залізниці. На початку ХХ ст. у Волновасі було 45 дворів, мешкало близько 250 чоловік. До 1915 р. нараховувалося 108 дворів і 634 жителів. Були крамниця, базар, приватна пекарня, школа.

У 1895 р. на станції побудували вокзал, у 1896 р. — паровозне депо, в 1900 р. між Юзовкою і Маріуполем через Волноваху прокладена друга колія. У 1905 р. станція стала вузловою. У 1908 р. у Волноваху з Дебальцевого була переведена школа артільних старост — перша в Росії школа з підготовки майстрів (артільних старост) для будівництва залізниць.

Ополченський квиток № 6307 (1901 р.) Василя Веселаго, в якому зазначено про прийняття його на облік у Волновасі

У 19141916 роках у Волновасі становим приставом 2-го стану Маріупольського повіту в чині губернського секретаря служив Василь Сергійович Веселаго. Василь Веселаго закінчив фельдшерську школу в Кронштадті, служив на флоті в Севастополі. Емігрував в 1919 році. Як лікар брав участь у французькому Русі Опори[2].

Розвитку залізничного вузла і селища сприяла індустріалізація країни. У роки перших п'ятирічок побудовані хлібозавод, завод безалкогольних напоїв, харчокомбінат, друкарня.

Статус міста Волноваха отримала в 1938 р. Населення її в 1939 р. склало 15,3 тис. чол. Тут працювали дві середні і семирічна школи, дві лікарні, поліклініка, дитячий сад, стадіон, фабрика-кухня, палац культури, три бібліотеки, близько 20 магазинів. У структуру міста входили два колгоспи і радгосп.

Радянські війська відступили з міста 11 жовтня 1941 року.

За роки після Німецько-радянської війни Волноваха стала значним центром харчової промисловості і будівельної індустрії.

Вторгнення російських диверсантів[ред.ред. код]

Вночі з 21 на 22 травня 2014 року, ближче до 6-ої години ранку між Великоанадолем (Ольгинка) і Володимирівкою поблизу міста Волноваха стались бойові зіткнення бойовиків ДНР з українськими військовими 51-ої механізованої бригади[3]. За словами очевидців, бойовики приїхали на інкасаторських авто «Приватбанку», стріляли з гранатометів і ПЗРК, кулеметів. Солдатів було чоловік 30, 3 БТР або БМП. Під час обстрілу один із зарядів влучив у бойову машину, яка перебувала на блокпосту, що спричинило вибух боєкомплекту. Внаслідок бою 16 військових загинуло, 18 поранено. Всього до місцевої лікарні було доправлено з вогнепальними пораненнями 31 людину[4][5][6].

Відповідальність за напад на українських військових взяв на себе підполковник ГРУ ГШ Збройних Сил Російської Федерації Ігор Безлер[7]. За його словами, серед нападників є один загиблий[8].

Цей напад бойовиків став найкривавішим за кількістю жертв від початку антитерористичної операції на сході України, кількість загиблих більше, аніж у боях 13 травня на околицях села Октябрське Слов'янського району[9].

Того ж дня ще один український військовослужбовець загинув та двоє дістали поранення внаслідок обстрілу терористами колони військової техніки, яка здійснювала передислокацію і активних дій не вела, поблизу міста Рубіжне Луганської області[10].

За словам в.о. Президента України Олександра Турчинова, під час протистояння між терористами та військовими загинули 13 українських бійців[11].

За даними департаменту охорони здоров'я Донецької облдержадміністрації загальна кількість загиблих станом на 22 травня становила 16 осіб[12].

7 липня 2014 року, після двомісячної відсутності, над міською адміністрацією знову з'явився український прапор.

Географія[ред.ред. код]

Місто займає територію 20 км², з них 59% під забудовою. На одного жителя припадає 448 м² зелених насаджень. Середня температура січня −6,6, липня +21,5. За рік випадає 500 мм опадів. У місті працює метеостанція.

Навколо Волновахи знаходиться лісопарк. Поблизу розташована одна з найвищих точок Приазовської височини — Могила-Гончариха (278 м над рівнем моря).

На північний захід від міста простягнувся Великоанадольський лісовий масив, закладений у 40-х рр. XIX в. російським ученим-лісоводом В. Е. Граффом. Це перше лісонасадження в українському степу. Сьогодні Великоанадольський ліс є еталоном степового лісорозведення. Його площу становить 2500 га. Тут виростають десятки порід дерев і чагарників. Велика колекція їх екзотичних видів із різних країн світу зібрана в дендрологічному парку лісництва.

Економіка[ред.ред. код]

Населення на 5 грудня 2001 р. склало 24,6 тис. чол., на початок 2004 р. — 24,3 тис. чол., на початок 2011 р. — 23,4 тис. мешканців.

Половина зайнятих у народному господарстві працюють на підприємствах залізничного транспорту. Основні промислові підприємства: заводи будівельних матеріалів, асфальтобетонні, молочний, хлібний, комбінат хлібопродуктів.

У місті діють 7 загальноосвітніх шкіл, станція юних техніків, школа мистецтв, палац дитячої і юнацької творчості, 2 лікарні, професійно-технічне училище, краєзнавчий музей.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. «Жизнь и необычайные приключения доктора Веселаго, изобретателя и морехода»
  3. «Путін перевіряє сили бойовиків на сході України - експерт». Gazeta.ua. 22 травня 2014. 
  4. «Поблизу Волновахи відбулися бої, загинули 8 українських військових - ЗМІ». Українська Правда. 22 травня 2014. 
  5. «ВИДЕО. Боевые действия под Волновахой». InfoResist. 22 травня 2014. 
  6. «Халатність командування могла стати причиною розстрілу наших військових під Волновахою». УНІАН. 22 травня 2014. 
  7. «Масове вбивство українських військових під Волновахою взяв на себе офіцер Росії "Бєс" - ІС (+відео)». ICTV Факти. 23 травня 2014. 
  8. «Підполковник ГРУ взяв відповідальність за бійню під Волновахою». iPress. 23 травня 2014. 
  9. «Pro-Russian Rebels Launch Deadliest Attack Yet in Eastern Ukraine». Mashable. 22 травня 2014. 
  10. «На Сході від рук терористів загинули силовики, в лікарнях - 31 людина». УкрІнформ. 22.05.2014. 
  11. Під час боїв з терористами під Волновахою загинули 13 силовиків. ТСН. 1+1. 22.05.2014
  12. «Всього в бою під Волновахою загинули 16 людей - ДонОГА». Українська Правда. 22 травня 2014. 

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]