Володимирецький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимирецький район
Volodymyreckyi rayon gerb.png Volodymyreckyi rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Рівненська область
Код КОАТУУ: 5620800000
Утворений: 1939
Населення: 63 385 (на 1.08.2013)
Площа: 1940 км²
Густота: 32 осіб/км²
Тел. код: +380-3634
Поштові індекси: 34300—34387
Населені пункти та ради
Районний центр: Володимирець
Селищні ради: 2
Сільські ради: 30
Смт: 2
Села: 65
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 34300, Рівненська обл., Володимирецький р-н, смт. Володимирець, вул. Грушевського, 56, 2-35-20
Веб-сторінка: Володимирецька РДА, Володимирецька районна рада
Голова РДА: Ткачук Володимир Федорович
Голова ради: Ковенько Василь Васильович

Володи́мирецький райо́н — район Рівненської області, районний центр — СМТ(селище міського типу) Володимирець.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Володимирецький район лежить у межах Волинського пасма, у північно-західній частині Рівненщини. У центральній частині поширені горби та пасма заввишки 8-20 метрів, розділені численними заболоченими зниженнями. Територія сучасного району займає 194,1 тис. га, межує з Сарненським, Дубровицьким, Зарічненським районами Рівненської області та Волинською областю.

На території району розташоване місто обласного підпорядкування — Кузнецовськ — та одне з найбільших підприємств атомної енергетики України — Рівненська АЕС.

Район має добре розвинуте транспортне сполучення: територією проходить автодорога державного значення М07 Київ—Ковель—Ягодин, залізниця «Київ—Львів», вузькоколійна залізниця «Антонівка—Зарічне», а на ній — дві залізничні станції (Антонівка та Рафалівка), відстань від них до районного центру — 20 км.

Історія[ред.ред. код]

Володимирець (селище міського типу з 1957 року) з'явився на карті України 6 грудня 1939 року. Селище розкинулось у межиріччі Стиру і Горині, від обласного центру Рівне Володимирець віддалений на 133 км на північ, від сусіднього районного центру Дубровиця — на 40 км на південний захід.

У поборовому реєстрі Луцького повіту за 1570 рік містечко згадується як «давнє поселення» і знаходиться у власності Івана Кердея Миншинського. Наприкінці XVI століття переходить до власності князів Чорторийських, пізніше до мінського воєводи Паца. А в І половині XVII століття Володимирець з навколишніми землями вже знаходиться у володінні князів Четвертинських. 4 червня 1667 року завдяки старанням князя Стефана Стефановича Четвертинського місто Володимирець отримало привілей на самоврядування за Магдебурзьким правом та ряд пільг. Володимирецьких міщан було звільнено на 12 років від сплати чиншів, податків, контрибуцій та інших повинностей.

У кінці XIX століття у Володимирці була православна церква, костел, 2 синагоги, проживало 1083 мешканці. Працював винокурний завод, було 10 ремісників, 4 магазини. У 1874 році відкрито церковно-приходську школу, яка була реорганізована у 1908 році в двокласне народне училище.

У 19181920 роках влада у селищі часто переходила з рук в руки. Восени 1920 року селище опинилося в зоні окупації відновленої польської держави, колоніальна політика якої гальмувала розвиток економіки та культури. З 1931 року Володимирець входить до складу Волинського воєводства. 19 вересня 1939 року до селища входять частини Червоної Армії. Весною 1940 року було створено колгосп, що включав у себе 34 селянських господарства.

З 3 липня 1941 року по 12 січня 1944 року Володимирець був окупований німецько-фашистськими загарбниками. У цей період активно проводились бойові операції партизанами, підпільними організаціями, місцевими громадянами. 20 лютого 1943 року на базі ініціативної групи Володимирецького району створено партизанський загін імені Кармелюка.

Район почав інтенсивно розвиватися після Німецько-радянської війни, поступово розгорталась промисловість. У 1959 році на базі спиртзаводу був створений крохмале-патоковий комбінат, у 1960 році організовано Володимирецький лісгосп — багатогалузеве підприємство, що заготовляє та вивозить деревину. В 1961 році в районі створено міжколгоспбуд, при якому працюють цегельний завод, пилорами, черепичний та столярний цехи.

У 1959 році Володимирецький район об'єднується з Рафалівським.

Історія Володимиреччини представлена в експозиціях шкільних краєзнавчих музейних кімнат у с. Більська Воля, Любахи, Мульчиці, Хиночі, «народного» громадського історичного та краєзнавчого музею смт Володимирець та народознавчих кімнатах с. Біле, Воронки, Зелене, Половлі, Сопачів, Озерці.

Природні ресурси[ред.ред. код]

На території району знаходиться два унікальних родовища високоякісних базальтів (на території Полицької сільської ради), придатних для виробництва мінеральної вати, кам'яного литва, штучних виробів. Проектна оцінка запасів сировини становить 13,5 млн м³. Розвідані родовища використовуються для виробництва будівельного каменю та камене-щебеневої продукції. Супутніми для базальтів є цеолітові туфові породи на Іванчівському родовищі та вапнякові матеріали, які після висушування і подрібнення можуть вноситись на сільськогосподарські угіддя для зниження кислотності ґрунтів.

На території району є 4 родовища бурштину: Дубівське, Володимирецьке, Жовкинівське, Ромейківське. Ці родовища ще не розвідані в повному обсязі і не визначено можливий запас бурштину. На одному із цих родовищ бурштину у 2008 році розпочало діяльність по промисловому видобуванню бурштину підприємство ТзОВ «Сонячне ремесло».

У районі на 46 родовищах виявлено запасів торфу понад 5 млн т. За якістю торф придатний для виробництва торфобрикетів, торфоаміачних добрив. Є значні поклади білого кварцового піску, глини, цеолітових туфів, міді. Під час проведення геофізичних робіт на Рівненщині виявлені просторові мідоносні відклади Рафалівського рудного вузла, які залягають на глибині від 20 до 170 метрів, потужності майбутнього рудника — 3,0 млн т руди в рік.

Район розташований у зоні надмірного зволоження. Основними джерелами водозабезпечення є річки Горинь, Стир та більш 10 озер і 14 рукотворних водойм.

Площа лісів становить 100,6 тис. га, що становить 51,8 % від загальної площі району. В навколишніх лісах водяться дикі кабани, кози, вовки, лисиці, лосі, з птахів — тетеруки, куріпки, журавлі. З дерев переважають сосна, дуб, береза, в заболочених місцях — вільхи. Ліси багаті на гриби і ягоди (чорниці, брусниці, ожина, журавлина та інші).

На території району розміщено 6 об'єктів природо-заповідного фонду. Найбільшим об'єктом є ландшафтний заказник загальнодержавного значення — Рівненський природний заповідник, загальною площею 8,2 тис. га. На території Білоозерського масиву Рівненського природного заповідника знаходиться озеро Біле карстового походження — одне з найбільших озер у Рівненській області (площа 453 га). Тут розташований реабілітаційно-оздоровчий комплекс «Біле Озеро» площею 14,2 га, підпорядкований відокремленому підрозділу Рівненської АЕС. На території Воронківського озера розташована база відпочинку, яка може прийняти до 50 відпочиваючих. Вода в обох озерах має лікувальні властивості, бо містить гліцерин.

Населення[ред.ред. код]

На території району нараховується 67 населених пунктів з чисельністю населення 62 тис. чол., з них 11,9 тис. осіб міське населення та 49,8 тис. — сільське. Щільність проживання населення становить 32 особи/км². Адміністративний центр — смт Володимирець. Населені пункти об'єднані у 30 сільських і 2 селищні територіальні громади.

Чоловіче населення району становить 49 %, жіноче — 51 %. Національний склад: українців — 99,1 %, росіян — 0,7 %, білорусів — 0,2 %.

Характеристика економіки[ред.ред. код]

Сільське господарство[ред.ред. код]

Важливе місце в районі займає сільськогосподарське виробництво. В районі діє 33 підприємства агропромислового комплексу та 14 тисяч особистих підсобних господарств.

Площа сільськогосподарських угідь — 41 тис. га, з них рілля — 23 тис. га, сіножаті — 8 тис. га, пасовища — 6,3 тис. га.

Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції: зернові, картопля, овочі, хміль, м'ясо, молоко. Найефективніше працюють СВК «Бережанка», СВК «Озерський», СВК «Промінь» та дослідне господарство «Городецьке».

Промисловий комплекс[ред.ред. код]

У районі функціонує 10 промислових підприємств і потужне державне підприємство — Володимирецьке лісове господарство. Основні види промислової продукції: пиломатеріали, столярні вироби, дошка для підлоги, камене-щебенева продукція, масло тваринне, сир твердий, продукція з незбираного молока. Найефективніше працюють: ВАТ «Володимирецький молочний завод», ДП «Меркурій», ВАТ «Рафалівський кар'єр», Полицька виправна колонія № 76.

Сфера послуг[ред.ред. код]

Транспорт і зв'язок На території району діють дві залізничних станції, Антонівка і Рафалівка (на відстані 20 км від районного центру), розташовані на вузькоколійній залізниці Антонівка-Зарічне.

Відстань до обласного центру залізницею — 133 км.

Через район проходить автомобільна дорога державного значення Київ-Ковель, протяжність 32 км.

Базовими підприємствам по транспортному обслуговуванню населення в районі визначені ВАТ «Володимирецьке АТП-15644» та ВАТ «Кузнецовське АТП-15637», які мають відповідно 46 та 61 відправлень на добу. Середньодобове відправлення пасажирів з автостанції Володимирець становить 210 осіб та 710 — з АС Кузнецовськ.

Всі 67 населених пунктів району охоплені автобусним сполученням.

Автомобільні дороги в районі представлені територіальними, районними та сільськими дорогами. Загальна довжина автомобільних доріг в районі становить 356,3 км, у тому числі з твердим покриттям 343,2 км або 96 %. За даними філії «Володимирецький райавтодор» на дорогах у місцях перешкод збудовано 24 мости довжиною 685 метрів.

Послуги електрозв'язку надаються у всі населені пункти району.

Будівництво У районі будівельну діяльність здійснюють 5 будівельних організацій — КП «Володимирецький агропормбуд», райавтодор, ШБД-2, ВАТ «Володимирецька ПМК — 173», ТВП «Олімп».

Торгівля У районі працює 225 торгових точок різних форм власності, у тому числі 157 приватних. Громадське харчування забезпечує 121 підприємство.

У районі функціонує 2 ринки. ГП «Ринок» кооперативного підприємства ГЗВП «Меркурій», що знаходиться у смт Володимирець, має 600 торгових місць, працює один раз на тиждень (п'ятниця). Ринок у смт Рафалівка ТзОВ «Юлія» має 80 торгових місць, працює один раз на тиждень (четвер). За спеціалізацією ці ринки є продовольчо-речові, тобто змішані. Близько 10 % торгових місць знаходиться у критих приміщеннях, ринок у смт Володимирець має м'ясний павільйон.

Мережа підприємств різних форм власності, де надаються послуги, складається із 182 одиниць.

Найбільша торговельна мережа у смт Володимирець — 43 магазини та у смт Рафалівка — 24 магазини.

Найбільший центр роздрібної торгівлі — ТЦ «Рікос», що знаходиться у смт Володимирець. Торговий центр має продовольчий профіль (промислові товари становлять менше 30 % всіх товарів), представлено близько 10 тис. найменувань товарів.

Банківська сфера В районі функціонує 4 банкові установи; «Аваль», «Приватбанк», «Ощадбанк» та банк «Укоопспілка».

Інвестиційна діяльність В економіку району вкладені прямі іноземні інвестиції в сумі 1,2 млн дол. США. Ці кошти спрямовані на реконструкцію технологічних ліній по випуску фанери, багатошарового листа, латофлексу, каменещебенової продукції.

Туризм Унікальним туристичним об'єктом не тільки в Україні, а й у Західній Європі є діюча вузькоколійна залізниця АнтонівкаЗарічне. Найдовша в Європі вузькоколійка Антонівка-Зарічне має довжину 106 км, збудована у 1905 році, на маршруті є 5 станцій та 15 стаціонарних зупинок. Особливістю вузькоколійки або «кукушки», як лагідно називають її жителі Полісся, є наявність єдиного в Україні дерев'яного моста (через річку Стир).

Для відпочинку туристів у районі створено 12 агросадиб у селах Малі Телковичі, Біле, Воронки, Антонівка, Чаква, Озеро, Новосілки. У літній період 2010-го року агросадиби відвідали 222 туристи. Протягом 20092010 років кредити на термін 3 роки отримали 5 власників агросадиб.

Мале підприємництво[ред.ред. код]

У районі функціонує 86 малих підприємств, в тому числі створених у 2006 році — 4 одиниці, та 647 суб'єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб. Орієнтація малого підприємництва спрямована в основному на такі галузі економіки як промисловість, торгівля, побутові послуги населенню.

Зовнішньоекономічна діяльність[ред.ред. код]

Щороку підприємствами району експортується продукції на загальну суму понад 8 млн грн., що становить 30 % у загальному обсязі реалізації. Зовнішньоекономічну діяльність у районі здійснюють ДП «Володимирецьке лісове господарство», ВАТ «Рафалівський кар'єр», ТзОВ «ТНТ Вест», ТзОВ «РАЛ», ДП «Меркурій» та інші. Основними видами продукції, що відправляються на експорт до Словаччини, Франції, Угорщини, Нідерландів, Чехії, Болгарії, Польщі та інших країн є пиловник хвойний, техсировина березова, фанерна сировина, дошка для підлоги, щебенева продукція та заморожені дикоростучі плоди і ягоди.

Ринок праці[ред.ред. код]

Протягом року в районному центрі зайнятості офіційно в середньому перебуває на обліку 3,5 тис. чол. Половину з них становлять жінки, 25 % — молодь у віці до 28 років. За рік працевлаштовуються понад 1000 безробітних, у тому числі на новостворені робочі місця понад 500 чол.

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Мережа лікувально-профілактичних закладів району нараховує 52 заклади:

  •  — Володимирецька центральна районна лікарня;
  •  — Рафалівська районна лікарня;
  •  — Антонівська та Б.Вільська дільничні лікарні;
  •  — В.Цепцевицька та Ст. Рафалівська лікарські амбулаторії загальної практики на засадах сімейної медицини;
  •  — В.Телковицька сільська лікарська амбулаторія;
  •  — Мульчицька сільська лікарська амбулаторія;
  •  — 43 фельдшерсько-акушерських пунктів;
  •  — районна стоматологічна поліклініка.

Міжрайонна протитуберкульозна лікарня відноситься до територіально-медичного об'єднання «Фтизіатрія».

Ліжкова потужність ЛПЗ району — 335 ліжок, що становить 55,4 на 10 тис. нас. На базі Володимирецької ЦРЛ розгорнуто 240 ліжок, Рафалівської РЛ — 50 ліжок, Антонівської ДЛ — 25 ліжок, Б.Вільської ДЛ — 20 ліжок.

Потужність амбулаторно-поліклінічних закладів становить 1118 відвідувань на зміну. При амбулаторно-поліклінічних закладах розгорнуто 120 ліжок з денним перебуванням хворих.

Освіта[ред.ред. код]

У дошкільній освіті району функціонує 18 дошкільних закладів. Загальну середню освіту надають 43 загальноосвітні навчальні заклади, в яких навчається 11,6 тис. учнів, у тому числі у сільській місцевості 37 закладів і 9,3 тис. учнів. Працює 4 заклади нового типу та вище професійне училище № 29.

Усі загальноосвітні навчальні заклади району забезпечені сучасними комп'ютерами. ЗНЗ І-ІІІ ст. підключені до мережі Інтернет.

Культура[ред.ред. код]

Район споконвіку славився історичними і культурними традиціями, самобутніми поліськими піснями і танцями, обрядами, звичаями та фольклорними творами, що сягають у глибоку давнину.

У районі народилися чи проживали такі відомі літератори, письменники і поети, як Володимир Мирний, Михайло Дубов, Петро Міхеєв, подружжя Любові та Миколи Пшеничних, Іван Кидрук, Іван Сидорчик, Галина Гордасевич. З районом пов'язана діяльність класиків польської літератури, Юзефа Крашевського, Ванди Василевської. У смт Рафалівка похований класик єврейської поезії Ошер Шварцман.

Збережені багатовікові традиції духовності, народного мистецтва. Особливе місце серед народних промислів району займає ткацтво, для якого характерна однокольорова гама переплетення різних геометричних фігур в орнаменті.

Окрасою творчого життя району є 152 колективи художньої самодіяльності, з них 9 мають почесне званням «народний», «зразковий», один з яких — фольклорний колектив с. Хиночі — отримав його в 2006 році:

  •  — чоловічий вокальний ансамбль «Верес» районного будинку культури;
  •  — жіночий вокальний ансамбль «Дивоцвіт» районного будинку культури;
  •  — ансамбль народної музики районного будинку культури;
  •  — дитячий фольклорний колектив «Веселики Полісся» с. Жовкині;
  •  — фольклорний колектив с. Острівці;
  •  — фольклорний колектив с. Суховоля;
  •  — вокальний ансамбль «Мрія» міського будинку культури с. Рафалівка;
  •  — театр міського будинку культури с. Рафалівка.

До послуг населення району 43 клуби і будинки культури, 46 бібліотечних закладів. 2 дитячі музичні школи, краєзнавчий музей, що функціонує з 1969 року.

Пам'ятки[ред.ред. код]

У Володимирецькому районі Рівненської області нараховується 52 пам'яток історії.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]