Володимирський собор (Севастополь)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимирський собор
SevaSoborAlNevski.jpg
Фасад собору
Розташування Україна Україна, Flag of Sevastopol.svg Севастополь
Координати 44°36′37″ пн. ш. 33°31′24″ сх. д. / 44.610389° пн. ш. 33.523472° сх. д. / 44.610389; 33.523472Координати: 44°36′37″ пн. ш. 33°31′24″ сх. д. / 44.610389° пн. ш. 33.523472° сх. д. / 44.610389; 33.523472
Належність УПЦ (МП)

Собо́р Свято́го Рівноапо́стольного київського кня́зя Володимира в Севастополі — православна церква, місце поховання адміралів і морських офіцерів, пам'ятка архітектури і історії. Собор розташований по вулиці Суворова, 3, на Центральному міському пагорбі, звідки його добре видно з інших частин міста. Щоб відрізняти від Володимирського собору в Херсонесі[1] [2], у Севастополі зазвичай називається «Володимирський собор (усипальня адміралів)». Побудований в неовізантійському стилі.

Історія храму[ред.ред. код]

Плита на честь адмірала Лазарева в стіні собору

Історія собору почалася в 1825 році, коли командувач Чорноморського флоту адмірал О. С. Грейг подав прохання імператорові Олександру I встановити пам'ятник на розвалинах Херсонесу, в якому був хрещений київський князь князь Володимир. У 1829 році був оголошений конкурс на створення пам'ятника. Переміг проект архітектора Костянтина Тона (17941881) — хрестово-купольний п'ятиглавий кубовидний храм в русько-візантійському стилі. У 1842 році за клопотанням адмірала М. П. Лазарєва, стурбованого недостатнім числом православних храмів у Севастополі, було прийнято рішення про будівництво собору в центрі міста, а не на розвалинах Херсонесу.

Підготовчі роботи почалися в 1848 році. Через три роки, в 1851, помер адмірал М. П. Лазарєв, командувач Чорноморського флоту, і на згадку про його заслуги вирішено було поховати його в спеціально спорудженому склепі на місці майбутнього собору. Закладку собору вчинили 15 липня 1854, і до початку облоги Севастополя встигли звести тільки фундамент.

У час Кримської війни в склепі майбутнього храму були поховані адмірали В. О. Корнілов, В. І. Істомін, П. С. Нахімов, загиблі на бастіонах Севастополя.

Після Кримської війни, у 1862 році, роботи по зведенню собору поновилися. Для цього запросили відомого архітектора, академіка О. А. Авдєєва (18181885). Він жив тоді в Севастополі, споруджував храм святого Миколая на Братському кладовищі (Північна сторона). Авдєєв не був прибічником офіційного русько-візантійського стилю з його обов'язковим п'ятиглавством, прибічником якого був автор попереднього проекту К. А. Тон. Академік Авдєєв переробив проект К. А. Тона на основі вивченої їм дійсно традиційної візантійської церковної архітектури. У 1881 році закінчено спорудження нижньої церкви, а в 1888 році, після смерті О. А. Авдєєва — завершено будівництво верхньої.

У 1931 році при передачі будівлі Тосоавіахіму склеп був розкритий, останки адміралів знищені. У час Великої Вітчизняної війни храм серйозно постраждав. У 1991 році спеціальна комісія обстежувала склеп, і виявила серед сміття лише уламки кісток, які в 1992 році урочисто перепоховали.

Архітектура[ред.ред. код]

Будівля споруджена з інкерманского каменю, його висота з хрестом становить 32,5 метра. Зовнішні колони зроблені з діоріту, для облицювання внутрішніх колон використаний каррарский мармур. Зовні в стіни північного і південного фасаду вмонтовані чотири меморіальні плити з іменами похованих адміралів М. П. Лазарєва, В. О. Корнілова, В. І. Істоміна, П. С. Нахімова, датами їх життя.

Розташовані в нижній церкві собору поховання об'єднані загальним надгробком у вигляді великого хреста з чорного мармуру. Всього в нижньому храмі одинадцять поховань. На внутрішніх стінах собору свинцевими буквами записані імена офіцерів, що особливо відрізнилися при обороні і удостоєних орденом святого Георгія. Фрески Володимирського собору були розписані відомим художником академіком Я. Є. Корнєєвим, орнаментальний розпис стін і зведення виконав швейцарський художник Р. Ізеллі, а мармурові роботи (облицювання колон, іконостас і кліроси) — скульптор з Італії В. Бонанні.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]