Євфимовський Володимир Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євфимовський Володимир Степанович
Народився 11 липня 1899(1899-07-11)
Борзнянський район, Україна
Помер 5 січня 1942(1942-01-05) (42 роки)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання Волковський цвинтарd
Діяльність історик

Володи́мир Степа́нович Євфимо́вський (Єфимовський? нар. 11 липня 1899 р., с. Берестовець, тепер Борзнянського району — †5 січня 1942 р., Ленінград, Росія) — український архівіст, краєзнавець та археограф школи академіка М. Грушевського, дослідник історії України XVII — XVIII ст.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у родини псаломщика православного приходу Борзнянського повіту. Закінчив Чернігівську духовну семінарію (1913-1918).

1922 р. закінчив історичний відділ факультету профосвіти Ніжинського інституту народної освіти, де вже почав ґрунтовно займатися історією України доби Гетьманщини. Професор Г. Максимович високо оцінив його випускну роботу «Суди й покарання на Лівобережній Україні в 17-18 століттях»

1922-1923 рр. — аспірант Ніжинської науково-дослідної кафедри історії культури та мови при ІНО. Одночасно 1923-1926 рр. працював ніжинським окружним інструктором Чернігівського губернського архівного управління, архівним регістратором, завбібліотеки та кабінетом наукових занять, зав рукописного відділу. Але найплідніше — вченим архівістом Чернігівського губернського історичного архіву. Тоді він став одним із лідерів краєзнавчого руху міста, активістом Чернігівського наукового товариства. Його помітив історик Олександр Грушевський — брат М. Грушевського.

Влітку 1923 р. Євфимовський брав участь в архітектурно-археологічних дослідженнях видатної пам'ятки давньоукраїнської культури XI століття — Спасо-Преображенського собору в Чернігові, які проводила група науковців на чолі з М. Макаренком та І. Моргилевським. Дещо пізніше допомагав завідувачу 2-го Чернігівського музею (колишній Історико-археологічний музей Чернігівської архівної комісії) Петру Смоличеві у впорядкуванні та каталогізації експонатів. У серпні 1923 р. Євфимовський на курсах з архівознавства, влаштованих Київським Центральним історичним архівом. З метою залучення студентської молоді до краєзнавчих студій 1924 р. за його ініціативи при Ніжинському Інституті народної освіти було створено історико-архівний гурток.

1924-1930 рр. за рекомендацією ак. М. Грушевського працював у ВУАН:

  • 1924-1930 рр. — позаштатний співробітник Постійної комісії для складання історично-географічного словника українських земель та Археографічної Комісії;
  • 1926-1929 рр. — аспірант Науково-дослідної кафедри історії України у Києві.

Тоді ж брав участь в Археографічній експедиції до московських архівів.

1930 р. захистив промоційну працю і здобув науковий ступінь.

1930-1933 рр. працював у Харківському центральному історичному архіві вченим-архівістом, виконував обов'язки асистента з джерелознавства в Інституті червоної професури.

1934 р. емігрує до РСФСР. Там — архівіст Новгородського відділення Ленінградського обласного архіву, 1934-1939 рр. — науковий співробітник Ленінградського обласного архіву Жовтневої Революції.

1939-1941 рр. науковий співробітник Центрального державного архіву народного господарства, Центрального державного історичного архіву СРСР у Ленінграді.

Твори[ред. | ред. код]

  • Крестьянское движение на Черниговщине в 1905 р. // Летопись Революции. — 1925. — № 2;
  • Гайдамака Семен Тихий перед Генеральним Судом (1752-3) // Україна. 1925. Кн. 3;
  • До історії військового суду та земельних відносин в Україні за Хмельниччини // Наук. зб. за рік 1927. — К., 1927;
  • Волнения крестьян в удельных имениях Грузии в 1905-1906 гг. // Красный архів. — 1941. — Кн. 3.

Література[ред. | ред. код]

  • Коваленко О. Б., Ткаченко В. В. Євфимовський Володимир Степанович. Український історик, архівіст, активний учасник краєзнавчого руху 20-х років // Репресоване краєзнавство (20-30-ті роки). — К., 1991;
  • Юркова О. Українська Сівера в працях істориків київської школи М. С. Грушевського// Сіверщина в долі істориків та в історичних дослідженнях. — К., Новгород-Сіверський, 1996. — С. 73-74;
  • Юркова О. Київська історична школа М. С. Грушевського: долі науковців// «З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ». 1998. № 1/2. — С. 263-281;
  • Коваленко О., Юркова О. Євфимовський Володимир Степанович // Українські архівісти: Біобібліогр. довідн.. — Вип. І (XIX ст. — 1930-ті рр.). К., 1999. — С. 133-135;
  • Коваленко О. Б. На варті духовних скарбів України: архівісти Чернігівщини 20-30-х рр. // Сіверянський літопис. — 1999. — № 2. — С. 110.
  • Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець XIX ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — Київ, 2017. — C. 153. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]

Ткаченко В. В. Історичне краєзнавство: Чернігово-Сіверщина у перше пожовтневе двадцятиріччя: Навч. посіб. — К.: Знання, 2007. — 215 с., c. 135-136.

Посилання[ред. | ред. код]