Кличко Володимир Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Володимир Кличко)
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Кличко
Єдиний чемпіон світу з боксу у важкій вазі
Boxing pictogram.svg
зображення
Загальна інформація
Повне ім'я Володимир Володимирович Кличко
Прізвисько Доктор Сталевий Молот
(англ. Dr.Steelhammer)
Громадянство Україна Україна
Дата народження 25 березня 1976(1976-03-25) (38 років)
Місце народження Семипалатинськ, Східно-Казахстанська область, Казахська РСР
Місце проживання Київ, Україна Україна
Вагова категорія важка (англ. heavyweight) (більше 90,892 кг)
Стійка Правша
Зріст 198 см
Розмах рук 206 см
Стиль ортодокс
Професіональна кар'єра
Перший бій 16 листопада 1996
Останній бій 5 жовтня 2013
Пояс IBF, WBO, IBO, WBA
Боїв 64
Перемог 61
Перемог нокаутом 51
Поразок 3
Аматорська кар'єра
Боїв 140
Перемог 134
Нокаутів 65
Поразок 6

Володи́мир Володи́мирович Кличко́ (* 25 березня 1976, Семипалатинськ, Казахська РСР) — український професійний боксер. Олімпійський чемпіон з боксу у надважкій ваговій категорії (1996 рік). Чемпіон світу з боксу у важкій ваговій категорії за версіями WBO (2000 — 2003 роки, з 2008 року дотепер), IBF (з 2006 року дотепер), IBO (з 2006 року дотепер), The Ring (з 2009 року дотепер), WBA (з 2011 року дотепер). Молодший брат чемпіона світу за версією WBC Віталія Кличка.

Молоді роки[ред.ред. код]

Володимир Кличко народився 25 березня 1976 року в місті Семипалатинську Казахської РСР у родині військовослужбовця Володимира Кличка. У 1985 році родина переїхала до України.[1]

Освіта:

Спортивна кар'єра[ред.ред. код]

Займатися боксом почав в 13 років. В 1994 році завоював титул чемпіона Європи з боксу серед юніорів. В 1995 здобув золоту медаль на I Всесвітніх іграх військовослужбовців в Італії, а 1996 — срібну медаль чемпіонату Європи. Цього ж року досягає найвищого результату у своїй любительській кар'єрі, здобуваючи золоту медаль на XXVI Літніх Олімпійських іграх в Атланті. Володимир п'ять разів завойовував титул чемпіона України з боксу[1].

Професійну кар'єру почав після перемоги на Олімпіаді-96, приєднавшись разом з старшим братом до німецького клубу «Universum Box-Promotion»[2]. Тренувався під керівництвом Фріца Здунека[1].

Володимир Кличко в бою проти Хасима Рахмана.

Перший титул чемпіона світу здобув 14 жовтня 2000 року в бою проти переможця Віталія Кличка — Кріса Берда.

1 грудня 2005 Володимир і Віталій Клички одержали найпрестижнішу медіа-премію Німеччини — Бамбі (Bambi)[3].

10 березня 2007 в Маннгаймі Володимир Кличко провів захист титулу чемпіона світу у важкій вазі за версією IBF. У другому раунді він технічним нокаутом переміг американського боксера Рея Остіна. Нокаут Остіну став 43-м в статистиці Кличка і 48 перемогою в його професійній кар'єрі.

8 липня 2007 року Володимир Кличко захистив титул чемпіона світу з боксу в важкій ваговій категорії за версією IBF здобувши перемогу над Леймоном Брюстером. Бій проводився в Кельні.

23 лютого 2008 року у Нью-Йорку на відомій арені Медісон Сквер Гарден у першому з 1999 року об'єднавчому бою чемпіонів світу у суперважкій вазі Володимир Кличко переміг у дванадцяти раундах росіянина Султана Ібрагімова за рішенням суддів. Кличко, таким чином, об'єднав чемпіонські титули за версіями організацій IBF, WBO та другорядної IBO[4].

13 грудня 2008 року в Мангаймі, Німеччина, захистив свої титули у бою з Хасимом Рахманом, отримавши перемогу технічним нокаутом в сьомому раунді[5].

20 червня 2009 року на арені футбольного стадіону «Veltins-Arena», що розташований у німецькому місті Гельзенкірхен відбувся поєдинок між Володимиром Кличком та непереможним Русланом Чагаєвим з Узбекистану за титули по версіях IBF (7 захист титулу Кличком), WBO (3 захист титулу Кличком), IBO (7 захист титулу Кличком) та вакантного титулу американського журналу The Ring. Поєдинок закінчився перемогою українця через відмову продовження поєдинку кутом суперника після закінчення 9 раунду.

Захист титулів чемпіона світу за версіями WBA, IBF і WBO в надважкій вазі провів 3 березня 2012 року 35-річний Володимир Кличко. Його суперником був колишній чемпіон світу в першій важкій вазі француз 39-річний Жан-Марк Мормек. Для Кличка-молодшого — ювілейний 20-й чемпіонський бій у професіональній кар'єрі. Для Мормека — дев'ятий. Усі попередні чемпіонські поєдинки він провів у першій важкій вазі. Кличко й Мормек мали зустрітися 10 грудня 2011. Однак бій не відбувся через раптову хворобу українця. Володимира госпіталізували 3 грудня з болями в животі й зробили операцію з видалення каменів у нирках.[6]

Особисте життя[ред.ред. код]

Сімейний стан: неодружений[2].

Захоплення: мистецтво, музика, іноземні мови[1]. В 2009 р. Володимир Кличко виступив куратором українського павільйону на Венеціанському бієнале.[7]

27 березня 2013 року американський часопис «US Weekly», з посиланням на сімейні кола, повідомив про заручення Володимира з його подругою американською акторкою Гейден Панеттьєр[8]. Інший бульварний часопис Gala доповнив цю інформацію фото поцілунку пари після майже дворічного розлучення[9].

Нагороди[ред.ред. код]

Спортивні медалі
Бокс
Олімпійські ігри
Золото 1996 Атланта Надважка в/к
Чемпіонат Європи
Срібло 1996 Вейле Надважка в/к

Цікаві факти[ред.ред. код]

Статистика в боксі[ред.ред. код]

Результат Противник Спосіб Раунд Час Дата Місце Примітки
N/A Австралія Алекс Леапаї N/A N/A N/A 02014-04-26 26 квітня 2014 Німеччина Koenig Pilsener Arena, Обергаузен, Німеччина Захист титулів WBO (12-ий захист після повторного завоювання титулу), IBF, IBO (16-ий захист), WBA Super (6-ий захист) та The Ring (9-ий захист) серед важковаговиків.
Перемога Rus Олександр Повєткін Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 02013-10-05 5 жовтня 2013 Росія Олімпійський, Москва, Російська Федерація Захист титулів WBA (Super), IBF, WBO, IBO та The Ring серед важковаговиків.
Перемога Італія Франческо П'янета Технічний нокаут 6 (з 12) 2:52 02013-05-04 4 травня 2013 Німеччина САП-Арена, Мангейм, Баден-Вюртемберг Захист титулів WBA (Super), IBF, WBO, IBO та The Ring серед важковаговиків.
Перемога Польща Маріуш Вах Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 02012-11-10 10 листопада 2012 Німеччина Імтех-Арена, Гамбург, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF, WBO, IBO та The Ring.
Перемога США Тоні Томпсон Нокаут 6 (з 12) 2:56 02012-07-07 7 липня 2012 Швейцарія Стад де Суїсс, Берн, Швейцарія Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF, WBO, IBO та The Ring.
Перемога Франція Жан-Марк Мормек Нокаут 4 (з 12) 0:30 02012-03-03 3 березня 2012 Німеччина Esprit Arena, Дюссельдорф, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF, WBO, IBO та The Ring.
Перемога Великобританія Девід Хей Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 02011-07-02 2 липня 2011 Німеччина Гамбург, Німеччина Об'єднання титулів за версіями IBF, WBO, IBO та The Ring і титула WBA.
Перемога Нігерія Самюель Пітер Нокаут 10 (з 12) 1:22 02010-09-11 11 вересня 2010 Німеччина Франкфурт-на-Майні, Гессен, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF, WBO, IBO та The Ring.
Перемога США Едді Чемберс Нокаут 12 (з 12) 2:55 02010-03-20 20 березня 2010 Німеччина Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF, WBO, IBO та The Ring.
Перемога Узбекистан Руслан Чагаєв Відмова від продовження бою 9 (з 12) 3:00 02009-06-20 20 червня 2009 Німеччина Гельзенкірхен, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF, WBO і IBO. Виграв титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією The Ring.
Перемога США Хасим Рахман Технічний нокаут 7 (з 12) 0:44 02008-12-13 13 грудня 2008 Німеччина Мангейм, Баден-Вюртемберг, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF, WBO і IBO.
Перемога США Тоні Томпсон Нокаут 11 (з 12) 1:38 02008-07-12 12 липня 2008 Німеччина Гамбург, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF, WBO і IBO.
Перемога Росія Султан Ібрагімов Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 02008-02-23 23 лютого 2008 США Нью-Йорк, Нью-Йорк, США Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF і IBO. Виграв титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
Перемога США Леймон Брюстер Відмова від продовження бою 6 (з 12) 3:00 02007-07-07 7 липня 2007 Німеччина Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF і IBO.
Перемога США Рей Остін Технічний нокаут 2 (з 12) 1:23 02007-03-10 10 березня 2007 Німеччина Мангейм, Баден-Вюртемберг, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF і IBO.
Перемога США Келвін Брок Технічний нокаут 7 (з 12) 2:10 02006-11-11 11 листопада 2006 США Нью-Йорк, Нью-Йорк, США Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF і IBO.
Перемога США Кріс Берд Технічний нокаут 7 (з 12) 0:41 02006-04-22 22 квітня 2006 Німеччина Мангейм, Баден-Вюртемберг, Німеччина Виграв титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF і IBO.
Перемога Нігерія Семюель Пітер Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 02005-09-24 24 вересня 2005 США Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США Виграв титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією NABF.
Перемога Куба Елісіо Кастілло Технічний нокаут 4 (з 10) 2:51 02005-04-23 23 квітня 2005 Німеччина Дортмунд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Перемога США Деварріл Вільямсон Технічна перемога роздільним рішенням суддів 5 (з 10) 3:00 02004-10-02 2 жовтня 2004 США Лас-Вегас, Невада, США
Поразка США Леймон Брюстер Технічний нокаут 5 (з 12) 3:00 02004-04-10 10 квітня 2004 США Лас-Вегас, Невада, США Бій за вакантний титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
Перемога США Деннел Ніколсон Технічний нокаут 4 (з 12) 3:00 02003-12-20 20 грудня 2003 Німеччина Ганновер, Нижня Саксонія, Німеччина
Перемога Аргентина Фабіо Едуардо Молі Нокаут 1 (з 12) 1:49 02003-08-30 30 серпня 2003 Німеччина Мюнхен, Баварія, Німеччина
Поразка ПАР Коррі Сандерс Технічний нокаут 2 (з 12) 0:27 02003-03-08 8 березня 2003 Німеччина Ганновер, Нижня Саксонія, Німеччина Втратив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
Перемога США Джаміл МакКлайн Технічний нокаут 10 (з 12) 3:00 02002-12-07 7 грудня 2002 США Лас-Вегас, Невада, США Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
Перемога США Рей Мерсер Технічний нокаут 6 (з 12) 1:08 02002-06-29 29 червня 2002 США Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
Перемога ПАР Франсуа Бота Технічний нокаут 8 (з 12) 0:47 02002-03-16 16 березня 2002 Німеччина Штутгарт, Баден-Вюртемберґ, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
Перемога США Чарльз Шаффорд Технічний нокаут 6 (з 12) Н/Д 02001-08-04 4 серпня 2001 США Лас-Вегас, Невада, США Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
Перемога США Деррік Джефферсон Технічний нокаут 2 (з 12) Н/Д 02001-03-24 24 березня 2001 Німеччина Мюнхен, Баварія, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
Перемога США Кріс Берд Рішення суддів (одностайне) 12 (з 12) 3:00 02000-10-14 14 жовтня 2000 Німеччина Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина Виграв титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
Перемога США Монте Баррет Технічний нокаут 7 (з 10) 2:40 02000-07-15 15 липня 2000 Велика Британія Лондон, Англія, ВБ
Перемога США Девід Бостіс Технічний нокаут 2 (з 12) 1:30 02000-04-29 29 квітня 2000 США Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Перемога Тонга Паеа Вольфграмм Нокаут 1 (з 12) 1:30 02000-03-18 18 березня 2000 Німеччина Гамбург, Німеччина
Перемога Угорщина Лайос Ерос Нокаут 2 (з 12) 1:30 01999-12-04 4 грудня 1999 Німеччина Ганновер, Нижня Саксонія, Німеччина Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією EBU.
Перемога США Філл Джексон Нокаут 2 (з 10) 1:59 01999-11-12 12 листопада 1999 США Лас-Вегас, Невада, США
Перемога Німеччина Аксель Шульц Технічний нокаут 8 (з 12) Н/Д 01999-09-25 25 вересня 1999 Німеччина Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина Бій за вакантний титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією EBU.
Перемога Замбія Джозеф Чінґанґу Технічний нокаут 5 (з 12) Н/Д 01999-07-17 17 липня 1999 Німеччина Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Перемога США Тоні ЛаРоса Технічний нокаут 1 (з 8) 2:57 01999-05-22 22 травня 1999 Угорщина Будапешт, Угорщина
Перемога США Еверет Мартін Технічний нокаут 8 (з 8) Н/Д 01999-04-24 24 квітня 1999 Німеччина Мюнхен, Баварія, Німеччина
Перемога Сербія Зоран Вуджечіч Нокаут 1 (з 8) 1:02 01999-02-13 13 лютого 1999 Німеччина Штутгарт, Баден-Вюртемберґ, Німеччина
Поразка США Росс П'юріті Технічний нокаут 11 (з 12) Н/Д 01998-12-05 5 грудня 1998 Україна Київ, Україна
Перемога США Доннелл Вінгфілд Нокаут 1 (з 8) 1:04 01998-11-14 14 листопада 1998 Німеччина Мюнхен, Баварія, Німеччина
Перемога США Елі Діксон Нокаут 3 (з 10) Н/Д 01998-10-03 3 жовтня 1998 Німеччина Аугсбург, Баварія, Німеччина
Перемога США Стіві Пеннелл Нокаут 2 (з 10) 0:27 01998-09-19 19 вересня 1998 Німеччина Обергаузен, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Перемога США Карлос Монро Технічний нокаут 6 (з 10) Н/Д 01998-08-06 6 серпня 1998 США Марксвілль, Луїзіана, США
Перемога США Нейджи Шахід Нокаут 1 (з 12) 2:45 01998-07-10 10 липня 1998 Німеччина Мюнхен, Баварія, Німеччина
Перемога США Коді Кох Нокаут 4 (з 12) Н/Д 01998-05-23 23 травня 1998 Німеччина Оффенбург, Баден-Вюртемберг, Німеччина
Перемога США Еверет Мартін Рішення суддів (одностайне) 8 (з 8) 3:00 01998-03-14 14 березня 1998 Німеччина Гамбург, Німеччина
Перемога США Маркус МакІнтайр Нокаут 3 (з 12) Н/Д 01998-02-14 14 лютого 1998 Німеччина Штутгарт, Баден-Вюртемберґ, Німеччина
Перемога США Деррік Лемпкінс Технічний нокаут 1 (з 8) Н/Д 01997-12-20 20 грудня 1997 Німеччина Оффенбург, Баден-Вюртемберг, Німеччина
Перемога Словаччина Ладислав Хусарик Технічний нокаут 3 (з 8) Н/Д 01997-12-13 13 грудня 1997 Німеччина Гамбург, Німеччина
Перемога США Джеррі Хелстід Технічний нокаут 2 (з 8) Н/Д 01997-12-06 6 грудня 1997 Німеччина Оффенбург, Баден-Вюртемберг, Німеччина
Перемога Мексика Марко Гонзалес Нокаут 2 (з 8) Н/Д 01997-10-11 11 жовтня 1997 Німеччина Котбус, Бранденбург, Німеччина
Перемога США Джеймс Прітчард Технічний нокаут 3 (з 8) Н/Д 01997-09-20 20 вересня 1997 Німеччина Аахен, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Перемога ДР Конго Біко Ботовамунґу Технічний нокаут 5 (з 8) 2:02 01997-08-23 23 серпня 1997 Німеччина Штутгарт, Баден-Вюртемберґ, Німеччина
Перемога США Гілберто Вільямсон Технічний нокаут 3 (з 8) Н/Д 01997-07-12 12 липня 1997 Німеччина Хаген, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Перемога Мексика Сальвадор Масіель Нокаут 1 (з 8) 1:45 01997-06-28 28 червня 1997 Німеччина Оффенбург, Баден-Вюртемберг, Німеччина
Перемога США Пол Ешлі Нокаут 2 (з 8) 1:25 01997-06-13 13 червня 1997 Німеччина Оффенбург, Баден-Вюртемберг, Німеччина
Перемога США Марк Віллс Нокаут 1 (з 8) 2:58 01997-05-10 10 травня 1997 Німеччина Франкфурт-на-Майні, Гессен, Німеччина
Перемога США Маркус Юнг Відмова від продовження бою 2 (з 6) 3:00 01997-04-12 12 квітня 1997 Німеччина Аахен, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Перемога США Карлос Монро Дискваліфікація 6 (з 6) 3:00 01997-02-15 15 лютого 1997 Німеччина Котбус, Бранденбург, Німеччина Монро зловживав клінчем, наносив удари головою і був дискваліфікований.
Перемога США Торі Вейда Технічний нокаут 3 (з 6) 0:36 01997-11-25 25 листопада 1997 Німеччина Штутгарт, Баден-Вюртемберґ, Німеччина
Перемога США Білл Корріґан Технічний нокаут 1 (з 4) 1:21 01996-12-21 21 грудня 1996 Німеччина Франкфурт-на-Майні, Гессен, Німеччина
Перемога США Ексум Спейт Технічний нокаут 2 (з 4) 1:54 01996-11-30 30 листопада 1996 Австрія Вінер-Нойштадт, Нижня Австрія
Перемога Мексика Фабіан Меза Нокаут 1 (з 4) 1:35 01996-11-16 16 листопада 1996 Німеччина Франкфурт-на-Майні, Гессен, Німеччина

Графічне представлення[ред.ред. код]

Перемоги за раундом[ред.ред. код]

Нижче подано процентне співвідношення перемог у раундах (дійсне тільки до 55 перемоги включно):

  • 1 раунді — 20%;
  • 2 раунді — 22%;
  • 3 раунді — 11%;
  • 4 раунді — 5%;
  • 5 раунді — 5%;
  • 6 раунді — 8%;
  • 7 раунді — 4%;
  • 8 раунді — 11%;
  • 9 раунді — 2%;
  • 10 раунді — 4%;
  • 11 раунді — 2%;
  • 12 раунді — 7%.

Перемог в останньому раунді — 11%.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]