Володимир (Маланчук)
| Володимир Маланчук | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 22 липня 1960 — 27 листопада 1982 | ||
| Обрання: | 22 липня 1960 | |
| Церква: | Українська Греко-Католицька Церква | |
| Наступник: | Михаїл Гринчишин | |
| ||
| 22 липня 1960 — 29 вересня 1990 | ||
| Обрання: | 22 липня 1960 | |
| Попередник: | Pietro Sfair | |
| Народження: | 20 серпня 1904 Базар, Галичина, .svg){kind=small} Австро-Угорщина
| |
| Смерть: | 29 вересня 1990 (86 років) Вінніпег, .svg){kind=small} Канада
| |
| Похоронений: | Вінніпег | |
| Прийняття священичого сану: | 26 квітня 1931 | |
| Прийняття монашества: | 21 вересня 1928 (довічні обіти в ЧНІ) | |
| Єпископська хіротонія: | 19 лютого 1961 | |
Володи́мир Маланчу́к (20 серпня 1904, Базар (за іншими даними — Малі Заліщики, тепер Бучацький район[1] — 29 вересня 1990, Вінніпег, Канада) — єпископ Української греко-католицької церкви, перший апостольський екзарх для українців греко-католиків у Франції (1960–1982), редемпторист.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в селі Базар (тепер Чортківського району Тернопільської області). Вступив до Згромадження отців Редемптористів. 26 квітня 1931 року прийняв священничі свячення.
22 липня 1960 року Папа Римський Іван XXIII призначив ієромонаха Володимира Маланчука, тодішнього протоігумена провінції редемптористів у Канаді, першим апостольським екзархом новоствореного екзархату для українців греко-католиків, що проживають у Франції, з титулом єпископа Епіфанії Сирійської. Єпископська хіротонія відбулася 19 лютого 1961 року в Вінніпезі (головний святитель — митрополит Вінніпезький Максим Германюк, ЧНІ, співсвятителі — єпископ Стемфордський Амвросій Сенишин, ЧСВВ, і єпископ Торонтський Ісидор Борецький). Єпископ Володимир Маланюк був активним учасником Другого Ватиканського собору.
27 листопада 1982 року Папа Римський Іван Павло II прийняв зречення єпископа Володимира Маланчука з уряду апостольського екзарха у зв'язку з досягненням ним 75-річного віку. Його наступником став єпископ Михаїл Гринчишин, ЧНІ.
Відійшовши на заслужений відпочинок, єпископ Володимир Маланчук повернувся до монастиря отців редемптористів у Вінніпегу, Канада, де й помер 29 вересня[2][3] (за іншими даними — 28 вересня[4]) 1990 року і був похований на місцевому кладовищі Holy Family Cemetery.
Автор статей на філософські та релігійні теми.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Маланчук Володимир… — Т. 4. — С. 1445.
- ↑ Bishop Volodymyr Malanczuk, C.SS.R. [Архівовано 25 серпня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Єпископи. www.cssr.lviv.ua. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 19 лютого 2016.
- ↑ Українці католики Франції урочисто відзначають золотий ювілей створення Апостольського Екзархату УГКЦ
Джерела[ред. | ред. код]
- Дмитро Блажейовський. Ієрархія Київської Церкви (861—1990). — Львів: Каменяр, 1996. — 567 с. — ISBN 5-7745-0687-8.
- Маланчук Володимир // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 4. — С. 1445.
- Dmytro Blazejowskyj. Ukrainian Catholic Clergy in Diaspora (1751—1988). Annotated List of Priests Who Served Outside of Ukraine. — Rome, 1988. — 284 р. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Bishop Volodymyr Malanczuk, C.SS.R. [Архівовано 25 серпня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
|
