Волопас (сузір'я)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Волопас
Волопас
Латинська назва Boötes
Род. відмінок Boötis
Скорочення Boo
Пряме піднесення 15h m
межі від 13h 30m до 15h 45m
Схилення 30° '
межі від 8° ' до 55° 30'
Площа 907 кв.град. (13)
Зірки 4 яскравіше 3m
44 яскравіше 5,5m
Найяскравіша зірка Арктур -0,05m
Метеорні потоки Січневі Бутіди, Червневі Бутіди, Квадрантиди
Суміжні сузір’я
Спостерігається у широтах між +90° i −34°
Ввечері найкраще спостерігати протягом травня.
Вечірня (21:00) кульмінація
Існує з античності, запропоноване

Волопа́с (лат. Boötes від грец. Βοώτης, «орач (на волах)») — сузір'я північної півкулі неба. Спостерігається на всій території України, найкращі умови спостереження з лютого по серпень.

Формується великим астеризмом, який є визначальним для вигляду сузір'я. Зустрічаються різні назви астеризму — Ескімо, Повітряний Змій або Парашут. Астеризм включає зорі α (Арктур), ε (Іцар), δ, β, γ і ρ.

Зорі μ², β, γ и δ формують чотирикутник неправильної форми — так званий Трапецієподібний астеризм, що частково збігається з астеризмом Ескімо.

Сузір'я Волопас, Гончі Пси, Волосся Вероніки та Стінний Квадрант (заст.) із «Дзеркала Уранії», набору тематичних карток опублікованого у Лондоні, бл. 1825

Історія і міфи[ред.ред. код]

Стародавнє сузір'я. Альтернативна назва у Стародавній Греції — Арктофілакс («Сторож Ведмедиці», мається на увазі сузір'я Велика Ведмедиця). Включено в каталог зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест».

Сузір'я асоціюється з Аркадом, сином німфи Каллісто, який помилково зацькував на полюванні власну матір, перетворену Герою на ведмедицю.

У небесному атласі Уранографія Ян Гевелій запропонував створення сузір'я Гора Менала, що зображало гору, на якій стоїть волопас. Однак ця пропозиція астрономічним товариством не була прийнята.

Цікаві об'єкти[ред.ред. код]

Зоря Тау Волопаса має планету класу Гарячий Юпітер. Одна з найбільш досліджуваних екзопланет.

У сузір'ї міститься багато подвійних зір, які можна досліджувати любительським телескопом.

NGC 5466 — широке кульове скупчення, яке можна бачити у земний телескоп.

Карликова галактика Волопас I — тьмяна галактика, супутник Чумацького Шляху. Міститься в межах сузір'я Волопаса, знаходиться на відстані 197 000 світлових років від Землі.

Зорі з власними іменами[ред.ред. код]

Позначення
Байєра
Назва Значення
α Арктур грец. сторож ведмедів
β Неккар араб. погонич волів
γ Сегінус невстан.
ε Іцар араб. пояс
η Муфрід араб. самотня
μ Алькалюропс араб. палиця погонича
h Мерга лат. сапа або мотика
ψ Надлат араб. маленька

Джерела[ред.ред. код]

Волопас // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 84. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)

Див. також[ред.ред. код]

Список зірок сузір'я Волопаса

Посилання[ред.ред. код]

WIKISKY.ORG: Волопас

Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


88 сучасних сузір’їв
Андромеда | Близнята | Велика Ведмедиця | Великий Пес | Візничий | Вітрила | Вовк | Водолій | Волопас | Волосся Вероніки | Ворон | Геркулес | Гідра | Годинник | Голуб | Гончі Пси | Дельфін | Діва | Дракон | Ерідан | Єдиноріг | Жертовник | Живописець | Жирафа | Журавель | Заєць | Змієносець | Змія | Золота Риба | Індіанець | Кассіопея | Кит | Кіль | Козоріг | Компас | Корма | Косинець | Лебідь | Лев | Летюча Риба |Лисичка | Ліра | Мала Ведмедиця | Малий Кінь | Малий Лев | Малий Пес | Мікроскоп | Муха | Насос | Овен | Октант | Орел | Оріон | Павич | Пегас | Персей | Південна Гідра | Південна Корона | Південна Риба | Південний Трикутник | Південний Хрест | Північна Корона | Піч | Райський Птах | Рак | Риби | Рись | Різець | Секстант | Сітка | Скорпіон | Скульптор | Столова Гора | Стріла | Стрілець | Телескоп | Телець | Терези | Трикутник |Тукан | Фенікс | Хамелеон | Центавр | Цефей | Циркуль | Чаша | Щит | Ящірка |