Волопас (сузір'я)
| Волопас | |
|---|---|
| Латинська назва | Boötes |
| Род. відмінок | Boötis |
| Скорочення | Boo |
| Пряме піднесення | 15h m |
| межі | від 13h 30m до 15h 45m |
| Схилення | 30° ' |
| межі | від 8° ' до 55° 30' |
| Площа | 907 кв.град. (13) |
| Зірки | 4 яскравіше 3m |
| 44 яскравіше 5,5m | |
| Найяскравіша зірка | Арктур -0,05m |
| Метеорні потоки | Січневі Бутіди, Червневі Бутіди, Квадрантиди |
| Суміжні сузір’я | |
| Спостерігається у широтах між +90° i −34° Ввечері найкраще спостерігати протягом травня. Вечірня (21:00) кульмінація |
|
| Існує з античності, запропоноване | |
Волопа́с (лат. Boötes від грец. Βοώτης, «орач (на волах)») — сузір'я північної півкулі неба. Спостерігається на всій території України, найкращі умови спостереження з лютого по серпень.
Формується великим астеризмом, який є визначальним для вигляду сузір'я. Зустрічаються різні назви астеризму — Ескімо, Повітряний Змій або Парашут. Астеризм включає зорі α (Арктур), ε (Іцар), δ, β, γ і ρ.
Зорі μ², β, γ и δ формують чотирикутник неправильної форми — так званий Трапецієподібний астеризм, що частково збігається з астеризмом Ескімо.
Зміст |
Історія і міфи [ред.]
Стародавнє сузір'я. Альтернативна назва у Стародавній Греції — Арктофілакс («Сторож Ведмедиці», мається на увазі сузір'я Велика Ведмедиця). Включено в каталог зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест».
Сузір'я асоціюється з Аркадом, сином німфи Каллісто, який помилково зацькував на полюванні власну матір, перетворену Герою на ведмедицю.
У небесному атласі Уранографія Ян Гевелій запропонував створення сузір'я Гора Менала, що зображало гору, на якій стоїть волопас. Однак ця пропозиція астрономічним товариством не була прийнята.
Цікаві об'єкти [ред.]
Зоря Тау Волопаса має планету класу Гарячий Юпітер. Одна з найбільш досліджуваних екзопланет.
У сузір'ї міститься багато подвійних зір, які можна досліджувати любительським телескопом.
NGC 5466 — широке кульове скупчення, яке можна бачити у земний телескоп.
Карликова галактика Волопас I — тьмяна галактика, супутник Чумацького Шляху. Міститься в межах сузір'я Волопаса, знаходиться на відстані 197 000 світлових років від Землі.
Зорі з власними іменами [ред.]
| Позначення Байєра |
Назва | Значення |
|---|---|---|
| α | Арктур | грец. сторож ведмедів |
| β | Неккар | араб. погонич волів |
| γ | Сегінус | невстан. |
| ε | Іцар | араб. пояс |
| η | Муфрід | араб. самотня |
| μ | Алькалюропс | араб. палиця погонича |
| h | Мерга | лат. сапа або мотика |
| ψ | Надлат | араб. маленька |
Джерела [ред.]
Волопас // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 84. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Волопас (сузір'я) |
| Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| 88 сучасних сузір’їв |
| Андромеда | Близнята | Велика Ведмедиця | Великий Пес | Візничий | Вітрила | Вовк | Водолій | Волопас | Волосся Вероніки | Ворон | Геркулес | Гідра | Годинник | Голуб | Гончі Пси | Дельфін | Діва | Дракон | Ерідан | Єдиноріг | Жертовник | Живописець | Жирафа | Журавель | Заєць | Змієносець | Змія | Золота Риба | Індіанець | Кассіопея | Кит | Кіль | Козоріг | Компас | Корма | Косинець | Лебідь | Лев | Летюча Риба |Лисичка | Ліра | Мала Ведмедиця | Малий Кінь | Малий Лев | Малий Пес | Мікроскоп | Муха | Насос | Овен | Октант | Орел | Оріон | Павич | Пегас | Персей | Південна Гідра | Південна Корона | Південна Риба | Південний Трикутник | Південний Хрест | Північна Корона | Піч | Райський Птах | Рак | Риби | Рись | Різець | Секстант | Сітка | Скорпіон | Скульптор | Столова Гора | Стріла | Стрілець | Телескоп | Телець | Терези | Трикутник |Тукан | Фенікс | Хамелеон | Центавр | Цефей | Циркуль | Чаша | Щит | Ящірка | |

