Волосся ангела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ймовірне фото "волосся ангела". Японія, 1957 [1]

Волосся ангела — павутиноподібна легка радіоактивна драглиста маса. Часто випадає на території, над якими пролітало НЛО, і через кілька годин випаровується. В руках "волосся" тане або перетворюються в грудочки. В американській уфології "павутина" відома під назвою "волосся ангела", італійці її звуть "кремнієвою ватою", а французи називають падаючі з неба напівпрозорі волокна "подарунком Мадонни" [2] [3].
За даними, наведеними в книзі Ф.Ю.Зігеля "Спостереження НЛО в Радянському Союзі", при появі "волосся ангела" воно покриває землю щільним шаром, але через кілька годин безслідно зникає, перетворюючись в драглисту масу, яка швидко випаровується. При дотику до них руками вони звертаються в грудочки радіоактивного слизу.[4].

Опис очевидців[ред.ред. код]

Перші згадки про «волосся ангела» відносяться до 1898 року, коли подібна літаюча павутина випала на місто Монтгомері в США. Жителі міста бачили падіння з неба речовини, яка «нагадує павутину». Нитки були схожі на тонкі волокна азбесту і злегка фосфоресцирували [5].
Уфологи заговорили про явище в 1954 році. 10 лютого 1978 поблизу міста Оамару на узбережжі Нової Зеландії липкі нитки падали зверху дві години. Вони були «значно тонші, ніж павутина», але тим не менш виразно виднілися в променях сонця на тлі ясного блакитного неба. Деякі нитки спочатку виглядали, як клубки розміром з тенісний м'ячик, повільно розмотуючись в повітрі. Інші волокна дрейфували цілими скупченнями, що нагадувало шлейф від літака. «На уроці фізкультури ми спостерігали НЛО, - написав у 1990 році севастопольський школяр Артем Урфіс. - Це були кулі ... Вони летіли в повітрі з великою швидкістю, скидаючи білу липку «павутину», яка, як тільки її брали в руки, танула». Кулі та «павутину» бачили 24 школяра і вчитель фізкультури. В серпні 1998 року британська уфологічна організація, після спостереження непізнаних літаючих об'єктів на півночі Уельсу на землю випала загадкова "павутина". 60-річна Юніс Стенфілд з невісткою Дорін Мозелік перед цим побачили "приблизно двадцять сріблястих речовин в небі".

Свідки під час футбольного матчу у Флоренції[ред.ред. код]

27 жовтня того року двоє друзів - Дженнаро Лючетта і П'єтро Ластруччі стояли на терасі готелю на площі Святого Марка у Венеції і побачили, як в небі летять два "диски, що світяться", які залишали за собою вогненно-білий слід. Обидва об'єкти летіли з величезною швидкістю на невеликій відстані один від одного. Потім об'єкт, що летів позаду, піднявся на ту ж висоту, що і ведучий і розвернувшись НЛО зникло в напрямку Флоренції.
Через кілька хвилин сталась драматична перерва в футбольному матчі на стадіоні у Флоренції. 10000 здивованих глядачів, гравці і судді встали і пильно дивилися на два об'єкти, що пролітали над стадіоном. За дев'ять хвилин - з 15.20 до 15.29 - ця пара тричі пролітала над містом. Після "візиту прибульців" на стадіон - і на всю Флоренцію - повільно опустилися липкі, драглисті волокна, відомі як "волосся ангела". Вони падали на землю і швидко випаровувалися [6]. "Було 15:27, коли вони з'явилися над стадіоном, один за одним, - згадував один із футболістів. - Летіли не надто швидко, а потім зависли над центром поля". Ромулус Тучі, капітан гостьової команди, говорив, що бачив "щось на зразок кілець в висоті, на відстані", а потім "хмару туману". Його товариш по команді Роналдо Ломі "чув гучний вибух", після якого все і зупинилося [7]
.

Припущення вчених[ред.ред. код]

Студент Альфреда Якопоцці зумів зібрати кілька волокон з футбольного поля у Флоренції в герметичну стерильну пробірку. Незабаром пробірка потрапила до директора Інституту хімічного аналізу Флорентійського університету професору Джіованні Каннера. Його колега, професор Данило Гоцці, зробив аналізи загадкової речовини і заявив: "Це волокнистий матеріал, який володіє значним опором на розтяг і скручування. Піддаючись впливу тепла, він темніє і випаровується, залишаючи танучий прозорий осад. Аналіз осаду показав вміст у ньому бору, кремнію, кальцію і магнію. Гіпотетично це речовина могла бути чимось на зразок боро-кремнієвого скла".[8]
Американський уфолог Чарлз Мені припустив, що так зване "волосся янгола" це - "надлишки матеріалізованої енергії НЛО". Випаровуючись, волокна "повертаються назад у свій вимір чи інший просторово-часовий континуум". На думку іншого уфолога, англійця Брінзлі Ле-Поера Тренча, "волосся" - це щось на зразок ектоплазми, що виділяється на спіритичних сеансах.
У 1967 році радянський популяризатор науки Б. В. Ляпунов отримав з Нової Зеландії зразки "волосся ангела" у запечатаній пробірці. Загадкова речовина об'ємом менше однієї десятої кубічного сантиметра була піддана всебічному вивченню. Фізик-радіометрист Л. В. Кириченко прийшов до висновку, що дана речовина "виявляє тонковолокнисту речовина з товщиною окремих волокон менше 0,1 мікрона. Основна маса волокон поплутана в грудки або окремі "нитки" товщиною 20 мікрон. Волокна білого кольору, напівпрозорі. Аналізований матеріал немає аналогів серед будь-яких відомих матеріалів". Академік І. В. Петрянов-Соколов, підбиваючи підсумки вивчення, заявив: "Проба представляє інтерес як дуже тонковолокниста речовина і навряд чи є природною сполукою". На жаль, при дослідженні вся маса унікальної речовини була витрачена.
Мас-спектрометричний аналіз (зі схожими результатами) зразків, знайдених у Криму та Волгоградській області, проводив В. Чернобров в 1990-96 роках. У знайдених волосках, товщина яких була в 1,5 рази тонша звичайного людського волосся, виявилися наступні матеріали: платина, вісмут, вольфрам, молібден, технецій, реній, паладій, прометій, гадоліній, європій, барій, тербій, гольмій, тантал та інші речовини.
За гіпотезою А. Ільїна, високотехнологічне волосся ідеально підходять для використання в якості робочого тіла в надмалих твердотільних лазерах (оскільки випалого волосся нарховується багато тисяч, можна зробити висновок, що на НЛО знаходяться сотні тисяч і мільйони лазерів, необхідних, наприклад, для створення ефекту оптичної невидимості).
Один з останніх зафіксованих випадків появи "волосся" стався навесні 1998 року в с. Чауси Калузької області, Росія. Однак, до того, як представники "Космопошуку" потрапили в це село (інформація про знахідку дійшла за півмісяця, поїздка була здійснена на наступний день), всі зразки встигли зникнути.[9]
Багато тих, хто мав справу з цим явищем, спостерігав його або намагався зловити волокна, після контакту з речовиною відзначали у себе погіршення здоров'я, загострення хронічних захворювань. Цікава з цього приводу версія Н.Субботіна. Він відзначає, що дослідження, що проводилися з нитками, відображають наявність у них таких біологічних агентів, як Pseudomonas Fluorescens, Streptomyces і рідкісного ферменту, використовуваного для створення вірусів. Один з вірусологів, за словами Суботіна, навіть знайшов у волокнах рідкісний вірус грипу V2, який зазвичай можна знайти тільки в лабораторії. У директора Російської уфологічної Станції з'явилась своя думка з приводу, сучасного випадання «волосся ангела» - це експерименти над населенням, що проводяться секретними службами.[10]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]