Волосінь (рибальське спорядження)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Волосінь на котушці
Волосінь
Волосінь із зав'язаними елементами

Волосі́нь або ліска — будь-яка нитка або шнур, що використовується для риболовлі[1][2]. В XX сторіччі високотехнологічні синтетичні матеріали — капрон, нейлон, поліетилен — повністю витіснили з використання натуральні — кінський волос, шовк та інші.

З допомогою волосіні закріплені на ній гачки, грузила, карабіни, поплавці, тощо, зберігають свій заданий порядок і витримуються відстані між нимми.

Окрім подачі гачка з наживкою на задану глибину, волосінь виконує задачу передачі сигналів про покльовку і зворотного витягування риби з води з витримуванням спричинених навантажень.

Важливими параметрами волосіні є її довжина, матеріал і вага (товсті волосіні більш помітні для риби). Важливі фактори, які можуть бути визначальними, рибалкою підбираються під конкретну риболовлю в залежності від навколишнього середовища (солона/прісна вода; зима/весна/літо/осінь і ін.). До них відносяться: міцність на розрив, міцність вузла, УФ-опір, ливарна форма або форма виконання (наприклад, плетена волосінь), здатність до розтягувань, стійкість до стирання і видимість.

Класифікація та специфікація[ред.ред. код]

Волосіні класифікуються по:

  • матеріалу та техніці виготовлення
  • особливим умовам використання (море, річка, підльодний лов)
  • техніці ловлення (тролінг, джиг, кастинг, нахлист, тощо)

Монофільна волосінь, або ліска, виготовляється шляхом плавлення і змішування полімерів з наступною екструзією їх через крихітні отвори, утворюючи лінійну нитку, яку потім намотують на котушки.

Якісна волосінь у розрізі є круглої, або масимально наближеної до круглої форми. Така форма зменшує перекручення, тертя, спротив течії.

Серед основних вимог до волосіней є: міцність на розрив, еластичність, зносостійкість.

Матеріали[ред.ред. код]

У недалекому минулому рибалки робили волосіні з кінського волоса, з лляних і шовкових ниток та ін. На зміну їм прийшли, отримавши широке поширення і визнання рибалок, синтетичні волосіні («жилки»), які можуть використовуватися майже у всіх аматорських і спортивних оснастках (спінінг, вудка).

Нейлон[ред.ред. код]

Сировиною для виробництва синтетичних волокон є полімери поліамідної групи — полігексаметилендипамід (анід) і полікапролактам (капрон)[3]. Один з основних матеріалів для виробництва моножильної волосіні — нейлон, який володіє високою міцністю, стійкістю до стирання, водостійкий і не схильний до впливу коливань температури.

Капрон[ред.ред. код]

У багатьох країнах випускаються капронові волосіні, які по своїй міцності поступаються нейлону. Основа у цих всіх волосіней одна, хоча в різних країнах їх називають по-різному: у нас - «капрон», в Чехії і Словакії - «силон», в Німеччині - «дедерон», «перлон», в Японії - «амілан» і т.д[3].

Поліетилен[ред.ред. код]

Плелетні шнури виробляються з надвисокмолеклярного поліетилену (оригінальний матеріал є запатентованою маркою Spectra/Dyneema). Ці волосіні сплітаються з 2-8 тонких жилок. Деякі види волосіні після скручування підплавляються (т.з. «спечені» шнури). Серед найкращих світових виробників — Power Pro, Sufix, SpiderWire, Berkley, Tuff Line, Climax, Stren, Daiwa. Плетені шнури відрізняються від моножильних зносостійкістю, набагато більшою міцністю відносно діаметру. Більшість плетених шнурів, на відміну від монофільних, абсолютно не розтягується, хоча є і спеціальні шнури, що тягнуться — для ловлі коропа.

Флуорокарбон[ред.ред. код]

Волосінь з флуорокарбону є майже зовсім прозора та дуже зносостійка. Флуорокарбон, здебільшого, використовують для виробництва поводків, в тому числі, через його високу вартість.

Маркування[ред.ред. код]

На упакоці або ярлику котушки вказується назва, фірма-виробник, довжина волосіні, її діаметр і витримуване навантаження. Мотки і котушки бувають різної величини і місткості - від 25 до 10 000 метрів. Найчастіше у продажу наявні мотки і катушки з волосінню по 100 метрів. Розривне навантаження, зазвичай, вказується в кілограмах, а в імпортної волосіні цей параметр подекуди вказується в фунтах (lb, lbs). В деяких країнах, наприклад, у США, часто не вказується діаметр, а тільки розривне навантаження волосіні.

Важливі умови[ред.ред. код]

  • У всіх випадках міцність волосіні на розрив повинна відповідати вазі передбачуваної здобичі в обраній для ловлі водоймі. При цьому можна врахувати, що вага риби у воді набагато менша ніж у повітрі.
  • Значна частина навантаження на риболовецьке оснащення припадає на вудилище.
  • Волосінь втрачає свою міцність через природний процес старіння матеріалу як при тривалому її використанні, так і при зберіганні.
  • На міцності волосіні негативно позначаються вузли. Наприклад, поширений вузол «петля в петлю» знижує міцність на 15-20%[3]. Вузли бувають різні, і кожен з них по-різному знижує міцність волосіні.
  • Волосінь достатньо сильно зношується від сонячних променів і від вологи, від тертя навіть об найгладкіші пропускні кільця.
  • На міцності волосіні негативно позначаються подряпини від піску і каміння, від різної трави і водяної рослинності, від затонулих корчів.
  • Пошкодити волосінь здатні відколи і подряпини на обідку катушки або шпулі.
  • Волосінь на рибацькому оснащенні для уникнення несподіваних обривів вартує періодично замінювати.
  • Від довгого перебування в воді волосінь розм'якшується і збільшується в довжину, а коли висихає, то «всідається» і сильно деформується, якщо була туго намотана на шпулю чи котушку. (Для уникнення цього, рекомендується після риболовлі змотати волосінь зі шпулі і залишити її в вільному стані сохнути, а після цього не туго знову намотати на шпулю.)
  • Досвідчені рибалки часто після риболовлі відрізають невелику частину волосіні (біля 1 м), який кріпився до приманки[3]. Це робиться через те, що ця частина була найбільш сильно піддана тертю об «тюльпан».
  • Пошкодження поверхневого шару волосіні можна помітити, коли просто протягнути волосінь між пальцями - її шорохуватість буде відчуватися. Це найперша ознака наявності подряпин і мікротріщин на поверхні волосіні.
  • Прийнято вважати, що біля 60% міцності волосіні лежить в її поверхневому шарі, який становить лише 10% діаметру волосіні[3].
  • Спеціалісти вважають, що максимальний термін використання - один сезон роботи. Тим риболовам, які займаються ловлею крупних риб (це, певною мірою, відноситься і до спінінгістів), волосінь корисно замінювати 2-3 рази в сезон, так як при великих навантаженнях волосінь може втрачати до 1/4 своєї міцності[3].
  • Головними зовнішніми ознаками хорошої якості волосіні є її прозорість, глянцева поверхня і постійне січення по довжині.
  • Хороша волосінь навіть з вузлом, еластична, відмінно розтягується[4].
  • Діаметр волосіні перевіряють мікрометром, а міцність на розрив - динамометром. При однаковій міцності перевагу варто віддавати волосіні з меншим діаметром.
  • На волосінь негативно впливають сонячне світло, тепло, хімічно активні речовини (наприклад, ацетон). Тому волосінь неможна тримати біля радіаторів опалення, печей і вогнищ.
  • Зберігати волосінь найкраще на тих котушках, на яких вона продається

Вплив на навколишнє середовище[ред.ред. код]

Викинута волосінь може призвести до серйозних екологічних проблем. Ці нитки надзвичайно важко виявити при зануренні у воду, і риба, птиця та інші морські форми життя можуть легко заплутатися, що призведе до голоду, ампутації частин тіла та смерті. Проковтування - є теж серйозною загрозою для дикої природи. Волосіні також становлять небезпеку для плавців і дайверів.

Примітки і джерела[ред.ред. код]

  1. А. Щербуха. Волосінь, а не ліска чи жилка. Всеукраїнська газета «Полювання та риболовля»
  2. Волосінь — тлумачний словник української мови
  3. а б в г д е Кузнецов Н.Л.// Сучасна енциклопедія спінінгістів. - Донецьк: ТОВ ПКФ «БАО», 2002. - 384с. ISBN 966-548-582-2
  4. Новейшая энциклопедия рыбалки / [сост.А.И.Антонов ]. - М.: РИПОЛ классик, 2010. - 912с.:ил. ISBN 978-5-386-01624-1

Посилання[ред.ред. код]

Сайт для мисливців і рибалок

Див. також[ред.ред. код]