Волочіння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Схема волочіння дроту
Зони робочого отвору волоки: 1 — вхідна; 2 — деформувальна; 3 — калібрувальна; 4 — вихідна

Волочі́ння — спосіб обробки металів тиском, що полягає у протягуванні вальцьованих або пресованих заготовок крізь отвір, поперечний переріз якого менший за поперечний переріз заготовки, а конфігурація отвору формує заданий профіль виробу.

Волочильний інструмент[ред.ред. код]

Інструмент для волочіння — волока (або матриця чи волочильна дошка) — має робочий отвір (вічко), що складається з чотирьох зон: вхідної (мастильної), деформувальної, калібрувальної та вихідної. Волоки виготовляють з інструментальних сталей, твердих стопів, а для волочіння дуже тонкого дроту — з технічних алмазів. Набули поширення волочильні дошки із вставними фільєрами. Фільєри з твердих сплавів застосовують при волочінні сталевого дроту діаметром до 0,5 мм; дріт меншого діаметра волочать через рубінові або алмазні фільєри. Тертя ковзання при волочінні зменшують за допомогою змащування мильним порошком, графітом, емульсією на основі мила й оливи. Перед волочінням кінець заготовки загострюють, щоб він міг вільно пройти крізь вічко волоки і для захвату кліщами тягнучого пристрою.

Об'єкти обробки[ред.ред. код]

Вироби після волочіння мають точні розміри, задану геометричну форму, чисту та гладку поверхню. Волочіння застосовують переважно для виготовлення дроту малого діаметра (від 4 до 0,01 мм), а також для каліброваних прутків різного профілю і тонких труб з вальцьованої чи пресованої заготовки. Якщо вихідний переріз потрібно значно зменшити, то волочіння повторюють декілька разів (для тонкого дроту до 17 разів), тому що тягове зусилля обмежується міцністю дроту і витяжкою (відношенням площі вихідного поперечного перерізу до кінцевого), яка за прохід від очка до очка може становити від 1,05 до 1,5.

Волочінням виготовляють холодно-тягнуті стальні труби[1], зменшуючи їх діаметр або одночасно діаметр і товщину стінки та зміцнюючи метал. А також змінюють профіль труби з круглого на квадратний, прямокутний, шестикутний чи фасонний. Холодне волочіння труб — основний спосіб виготовлення труб високої точності розмірів за товщиною стінок і зовнішнім діаметром при високій якості поверхні.

Волочіння труб здійснюють трьома способами:

  • без оправки для зменшення зовнішнього діаметра труби;
  • на вільній оправці: довгій циліндричній (штанзі), коли потрібно зменшити здебільшого товщину стінки або короткій плаваючій оправці з конусом, коли потрібно зменшити внутрішній діаметр. Спосіб використовується при виробництві труб із зовнішнім діаметром 6...20 мм. Швидкість протягування при довжині труби < 450 м становить 450 м/хв;
  • на нерухомій оправці для зменшення зовнішнього і внутрішнього діаметрів труби та товщини стінки; при цьому досягають найкращої обробки внутрішньої поверхні труби. Швидкість волочіння 20...140 м/хв.


У волоці дріт наклепується і зміцнюється; для усунення накле­пу його відпалюють. При великій кількості пропускань відпалювання повторюють декілька разів. Вальцьовану заготовку перед волочінням також відпалюють і очищають від оксидів травленням. Після волочіння та відпалювання вироби правлять і промаслюють, при потребі лудять або оцинковують.

Обладнання[ред.ред. код]

Обладнання для волочіння — волочильні стани складаються з двох основних частин: робочого інструмента — волоки і тягнучого пристрою для протягування заготовки через волоку. Стани бувають для однократного і багатократного волочіння. Тягнучі пристрої бувають з прямолінійним рухом оброблюваної заготовки (ланцюгові, рейкові, гвинтові) для волочіння прутків і труб (тягове зусилля — до 1500 кН) і барабанні з намотуванням дроту чи інших профілів.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ГОСТ 8734-75 Трубы стальные бесшовные холоднодеформированные. Сортамент.

Джерела[ред.ред. код]

  • Попович В. В. Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: [підручник для студ. вищ. навч. закл.] / В. В. Попович, В. В. Попович. – Львів: Світ, 2006. – 624 с. — ISBN 966-603-452-2.
  • Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів / [навч. посібник для учнів проф. навч. зал.] /Хільчевський В. В., Кондратюк С. Є., Степаненко В. О., Лопатько К. Г. К.: Либідь, 2002. – 328 с. — ISBN 966-06-0247-2