Волошка лучна

Волошка лучна (Centaurea jacea) — польова рослина родини айстрових.

Росте на луках, лісових галявинах і по узбіччях доріг.

Опис

Волошка лучна — багаторічна трав'яниста рослина з роду Волошки, висотою зазвичай близько метра.

Прямостоячі, міцні, шорсткі на дотик пагони у верхній частині гілкуються, закінчуючись одиночними кошиками. Листя — видовжене, сивувате від опушування.

Нерозкрившийся кошик представляє собою жовтувату, гладеньку кульку. Цвіте протягом усього літа прикрашаючи луки і поляни яскравими рожевими плямами. Окремі квітучі рослини можуть зустрітися навіть восени, після листопаду.

Опилення

Квіти волошки лучної являють собою лілово-рожеві суцвіття-кошики. У них два типи квіток: крайові — воронкоподібні, безстатеві (без тичинок і маточок). Їх завдання — залучити комах — запилювачів до середини, скромнішим зовні, трубчастим квіткам. У них є і тичинки, і маточка. Плід волошки — сім'янка з чубчиком. Цікаво влаштовано запилення у волошок. У кожній трубчастій пелюстці пилок зібраний у грудочку у його верхнього краю, а зубці відгинах віночка зімкнуті над нею, як кришечка. Коли комаха торкається квітки, зубці відкриваються, трубка «зіщулюється», ковзаючи вниз, і грудочка пилку виштовхується назовні під черевце комахи. Після цього квітка знову закривається до наступного поштовху. Зазвичай у квітці 5-6 «порцій» пилку.

Застосування

Волошки — добрі медоноси.

Використовується в народній медицині, має сечогінні, жовчогінні, протизапальні, знеболювальні властивості. Використовують настій при хворобах серця, головних і шлункових болях, жовтяниці, водянці, затримці менструації. Зовнішньо використовують настій кошиків волошки лучної при екземі, для купання дітей при діатезі. Розпарену траву прикладають до болючих ділянок тіла (розтягу м'язів та сухожилків).

Галерея

• 
• 
• 

Посилання

• Волошка лучна. Опис та застосування(рос.)