Волошка синя
| Волошка синя | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
| Centaurea cyanus L. |
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
Воло́шка си́ня (Centaurea cyanus (All.) Dost.) — рослина родини айстрових.
Зміст |
Поширення [ред.]
Поширений однорічний бур'ян, який росте на засмічених полях у ячмені, пшениці, житі; уздовж доріг по всій Україні.
Ботанічні характеристики [ред.]
Однорічна трав'яниста рослина висотою 30—60 (100) см. Стебло пряме, гіллясте, 30-70 см заввишки.Листки цілісні лінійні. Крайові квітки в кошику лійковидні. Листочки обгорток по краю війчасті. Цвіте з червня до осені.
Крайові лійковидні квітки безплідні, вони приваблюють комах, які запилюють серединні трубчасті квітки. Стовпчик маточки знаходиться з тичинками, що зрослися в трубочку.
Цвіте в червні-липні, іноді протягом усього літа.
Розмноження [ред.]
Розмножується насінням, схожість якого зберігається до 10 років. Ось чому волошка синя нерідко є злісним бур'яном.
Сировина і хімічний склад [ред.]
Для лікувальних потреб використовують лише віночки крайових синіх квіток рослини. Віночки розстилають тонким шаром і сушать в темному приміщенні. Висушена сировина повинна зберігати свій природній синій колір.[1].
У сировині знайдено антоціани, флавони, флавоноли. Флавонова група глікозидів рослин є похідними апігеніну, лютеоліну та їхніми метокислюваними похідними. Окрім того, в рослині виявлено рутин, дубильні речовини, органічні кислоти, смоли, мінеральні солі.[1].
Медичне застосування [ред.]
Крайові лійковидні квітки кошика використовують у науковій і народній медицині як сечогінний засіб, як слабкий жовчогінний чинник у поєднанні з іншими рослинами; має спазмалгічні властивості.
Примітки [ред.]
- ↑ а б Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Centaurea cyanus |
