Волошка синя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Волошка синя
Nordens flora 007 Blåklint.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Волошка (Centaurea)
Вид: Волошка синя
Біноміальна назва
Centaurea cyanus
L., 1753
Синоніми
Cyanus segetum[1]
Посилання
IPNI: 190310-1
ITIS logo.jpg ITIS: 36954
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 41522
The Plant List: gcc-108710
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Centaurea cyanus

Gatunek leczniczy darkgreen on 102 255 0 6C transparent.svg Воло́шка си́ня або Блава́т синю́к[2] (Centaurea cyanus (All.) Dost.) — рослина родини айстрових.

Екологія[ред.ред. код]

Сині волошки
Cornflowers (Centaurea cyanus), New Holland, North Lincolnshire.jpg
Korenbloem.jpg

Поширений однорічний бур'ян, який росте на засмічених полях у ячмені, пшениці, житі; уздовж доріг по всій Україні.

Поширення[ред.ред. код]

Європа, Мала Азія (західна частина), Іран, Індія (північний захід), Північна Америка, Австралія, Африка (північ).

Ботанічні характеристики[ред.ред. код]

Однорічна трав'яниста рослина висотою 30—60 (100) см. Стебло пряме, гіллясте, 30-70 см заввишки. Листки цілісні лінійні. Крайові квітки в кошику лійковидні. Листочки обгорток по краю війчасті. Цвіте з червня до осені.

Крайові лійковидні квітки безплідні, вони приваблюють комах, які запилюють серединні трубчасті квітки. Стовпчик маточки знаходиться з тичинками, що зрослися в трубочку.

Цвіте в червні-липні, іноді протягом усього літа.

Розмноження[ред.ред. код]

Розмножується насінням, схожість якого зберігається до 10 років. Ось чому волошка синя нерідко є злісним бур'яном.

Сировина і хімічний склад[ред.ред. код]

Для лікувальних потреб використовують лише віночки крайових синіх квіток рослини. Віночки розстилають тонким шаром і сушать в темному приміщенні. Висушена сировина повинна зберігати свій природній синій колір.[3].

У сировині знайдено антоціани, флавони, флавоноли. Флавонова група глікозидів рослин є похідними апігеніну, лютеоліну та їхніми метокислюваними похідними. Окрім того, в рослині виявлено рутин, дубильні речовини, органічні кислоти, смоли, мінеральні солі.[3].

Медичне застосування[ред.ред. код]

Крайові лійковидні квітки кошика використовують у науковій і народній медицині як сечогінний засіб, як слабкий жовчогінний чинник у поєднанні з іншими рослинами; має спазмалгічні властивості.

Систематика[ред.ред. код]

1753 року волошка синя була описана Карлом Ліннеєм і віднесена до роду Centaurea. Однак 1762 року англійський ботанік Джон Гілл відніс цю рослину до роду Cyanus, який 1754 був виділений Філіпом Міллером з роду Centaurea. Тож деякі сучасні систематики вказують прийнятою назвою цього виду Cyanus segetum Hill, а Centaurea cyanus вказують як синонім[4], в той же час, інші вказують прийнятою назвою Centaurea cyanus, а Cyanus segetum — синонімом[5].

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]