Вольфганг Кьолер
Во́льфганг Кьо́лер, іноді Вольфганг Келер (нім. Wolfgang Köhler) (1887 — 1967) — німецько-американський психолог, один з лідерів гештальтпсихології.
Експериментально довів у дослідах над тваринами роль інсайту, як принципу організації поведінки. За Келером, при успішному вирішенні інтелектуальної задачі відбувається бачення ситуації в цілому і її перетворення в "гештальт", в силу чого змінюється характер пристосувальних реакцій. Дослідження Келера розширили рамки уявлень в природі навичок і нових форм поведінки людини і тварин.
Келер вивчав феномен транспозиції, в основі якої лежать реакції організму не на окремі, розрізнені подразники, а на їх співвідношення. Він вважав, що психологічне знання слід будувати за зразком фізичного, оскільки процеси у свідомості та організмі як матеріальній системі знаходяться у взаємно однозначним дотриманням (ізоморфізм). Керуючись цією ідеєю, поширив поняття про гештальт на головний мозок. Це спонукало послідовників Келера постулювати наявність в мозку електричних полів, що є корелятом психічних гештальтів при сприйнятті зовнішніх об'єктів.
Публікації [ред.]
- Келер В. "Дослідження інтелекту людиноподібних мавп" (1917).
Джерела [ред.]
 |
Це незавершена стаття про вченого. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
