Воргол Енді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Без картки
 Ця стаття не містить шаблону-картки.
Ви можете допомогти проекту, додавши його у статтю. Можливо, вам варто звернутись за допомогою до Вікіпедія:Запити на шаблони.
Цій статті необхідно надати енциклопедичного стилю.
Допоможіть переписати її згідно правил Вікіпедії!
Див. також Категорія:Статті для зміни стилю.
Андрій Вархол

Е́нді Во́ргол (англ. Andy Warhol, справжнє: укр. Андрій Вархола; *6 серпня 1928, Піттсбург — †22 лютого 1987, Нью-Йорк, американський художник українського (лемківського) походження, засновник художньої школи поп-арту (англ. pop art). Після успішної кар'єри комерційного ілюстратора, Воргол прославився як художник, кінорежисер, продюсер грамплатівок і письменник.

Усе життя Енді Воргола — суперчливе: деякі критики вважали його мистецтво обманом[Джерело?], проте творчість його заслужила на чимало критичних статей, виставок, книжок та документальних фільмів. Є й такі, що вважають Воргола одним із найвпливовіших художників XX століття.

Зміст

[ред.] Біографія

[ред.] Дитинство та початки кар'єри

Воргол народився в місті Пітсбург [1], штат Пенсильванія, США в робітничій сім'ї. Його батьками були Андрій Варгола та Юлія Юстина Завацька. Батьки переїхали в США з лемківського села Миково (Miková), яке тоді перебувало в складі Австро-Угорщині на території теперішньої Словаччини. Батько працював на будівництві. Родина належала до церковної громади Греко-католицької парафії Св. Івана в Пітсбурзі.

У третьому класі Воргол захворів на танець святого Віта. Хвороба залишила сліди на шкірі. В молодості молодий Воргол часто хворів і в зв'язку з тим недолюблював лікарні та лікарів. Він часто днями лежав прикутий до ліжка, малюючи й слухаючи радіо. Воргол вважає цей період дуже важливим для становлення його особистості.

Воргол в дитинстві виявив великий талант до мистецтва. Закінчивши навчання в університеті Карнегі-Мелона в 1949, він переїхав до Нью-Йорка, де успішно працював ілюстратором у журналі.

[ред.] 1960-ті

В 1960-их роках темою картин Воргола стали американські продукти, наприклад консерви фірми Кембелз і пляшки з-під Кока-Коли. У цей період художник також створює низку портретів відомих діячів американської масової культури. У його творчій майстерні (Фабриці) часто збиралися різні Нью-Йоркські знаменитості. Воргол шокував публіку заявою про бажання перетворитися на машину. Поступово його творчість здобула славу контраверсійної й стала популярною. Твори Воргола в цей час ототожнювалися з американським поп-артом. Серед його картин — зображення грошових купюр, відомих діячів, продуктів та газет, що були іконами своєї доби.

В цей час він також зазнає жорстокої критики в консервативних колах американського естеблішменту. З часом стало зрозуміло, що в мистецькому житті відбуваються великі зміни, і що Воргол став віссю цих змін в Нью-Йорку.

[ред.] Замах

3 червня 1968 року до майстерні Воргола під'їхала Валері Соланас і обстріляла його та художника Маріо Амая. Воргол був тяжко поранений і ледь вижив. Наслідки замаху впливали на нього все життя.

[ред.] 1970-ті

В порівнянні з 60-ими 70-ті були набагато спокійнішими. Картини Воргола замовляли відомі особистості — Мік Джаґґер, Лайза Мінеллі, Джон Леннон, Даяна Росс, Бріжіт Бардо, Майкл Джексон тощо. В 1973 р. Воргол намалював контраверсійний портрет китайського комуністичного диктатора Мао Цзедуна.

[ред.] 1980-ті

В 1980-ті ріки до Воргола прийшов великий комерційний успіх. Його картину було вибрано фірмою Absolut Vodka в своїх рекламах і це принесло йому й ще більше слави.

[ред.] Сексуальність

Воргол був першим американським художником, що відкрито заявляв про свій гомосексуалізм. Наскільки сексуальна орієнтація вплинула на його творчість — відкрита дискусія серед науковців, які досліджують його життя. Під час своєї кар'єри художник неодноразово звертався до теми гомосексуалізму.

[ред.] Релігійні переконання

Воргол належав до парафії Української Греко-католицької церкви Св. Івана в Нью-Йорку. Він вважав себе релігійною особою. Воргол майже щоденно відвідував літургії, і священник при церкві говорив, що він бував у церкві ледь не щоденно. В його мистецтві відчувається вплив іконографії.

За свідченнями брата Воргола Енді був дуже релігійною людиною, але не хотів, щоб люди це бачили, бо вважав свої релігійні переконання особистою справою. Художник оплатив навчання племінника, допомігши йому стати священником.[1]

[ред.] Смерть

Воргол помер у Нью-Йорку о 6:32 ранку 22 лютого 1987 від інфаркту. Брати перевезли тіло художника в Пітсбург для поховання, яке відбулося в Українській Греко-католицькій церкві ім. Св. Духа. На похороні була присутня Йоко Оно.

Могила Енді Воргола

Після літургії тіло було поховане на українському греко-католицькому кладовищі ім. Св. Івана Хрестителя в Пітсбурзі. Воргола поховали поряд із матір'ю та батьком.

Творча спадщина Воргола була настільки великою, що розпродаж його майна по аукціоні Сотбі в Нью-Йорку затягнувся на 9 днів. Загальна вартість проданого склала 20 мільйонів доларів.

[ред.] Фільмографія

 Ця стаття потребує переробки.
Прохання поліпшити її, згідно Довідка:Досконала стаття.
Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:

[ред.] Музеї

Існують два музеї, де зберігаються твори Воргола.

[ред.] Замітки

  1. ↑ Romaine, James Transubstantiating The Culture: Andy Warhol's Secret Godspy, Nov. 12, 2003 (Accessed April 27, 2007)

[ред.] Література

  • Віталій Абліцов «Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті» – К.: КИТ, 2007. - 436 с.

[ред.] Джерела

  • «A symposium on Pop Art.» Arts Magazine, April 1963, pp.36-45. The symposium was held in 1962, at The Museum of Modern Art, and published in this issue the following year.
  • Angell, Callie. Andy Warhol Screen Tests: The Films of Andy Warhol Catalogue Raisonne, Volume One (Andy Warhol Catalogue Raisonnee) (2006), Henry Abrams.
  • Bockris, Victor. Warhol: The Biography (1997), Da Capo Press.
  • Butt, Gavin (2006). Between You and Me: Queer Disclosure in the New York Art World, 1948—1963. Durham: Duke University Press.
  • Colacello, Bob. Holy Terror: Andy Warhol Close Up (1990), HarperCollins.
  • Daggett Dillenberger, Jane. The Religious Art of Andy Warhol (2001), Continuum International Publishing Group.
  • Doyle, Jennifer, Jonathan Flatley, and José Esteban Muñoz eds. (1996). Pop Out: Queer Warhol. Durham: Duke University Press.
  • Guiles, Fred Lawrence. Loner at the Ball: The Life of Andy Warhol (1989), Bantam.
  • James, James, "Andy Warhol: The Producer as Author, " in Allegories of Cinema: American Film in the Sixties (1989), pp. 58-84. Princeton: Princeton University Press.
  • Koestenbaum, Wayne. Andy Warhol (2003), Penguin.
  • Lobel, Michael. We're Here: Gay and Lesbian Presence in Art and Art History, Art Journal (Winter 1996).
  • Meyer, Richard. Outlaw Representation (2003), Beacon.
  • Suarez, Juan Antonio (1996). Bike Boys, Drag Queens, & Superstars: Avant-Garde, Mass Culture, and Gay Identities in the 1960s Underground Cinema. Indianapolis: Indiana University Press.
  • Watson, Steven. Factory Made: Warhol and the Sixties (2003), Pantheon.
  • Yau, John. In the Realm of Appearances: The Art of Andy Warhol (1993).

[ред.] Зовнішні посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:

[ред.] Записи

Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BB_%D0%95%D0%BD%D0%B4%D1%96
Особисті інструменти