Вормс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вормс
нім. Worms
Герб Прапор
герб прапор
Вормс
Вормс
Розташування міста Вормс
Основні дані
49°37′55″ пн. ш. 8°21′55″ сх. д. / 49.63194° пн. ш. 8.36528° сх. д. / 49.63194; 8.36528Координати: 49°37′55″ пн. ш. 8°21′55″ сх. д. / 49.63194° пн. ш. 8.36528° сх. д. / 49.63194; 8.36528
Країна Німеччина Німеччина
Регіон Рейнланд-Пфальц
Столиця для Королівство бургундів і Roman Catholic Diocese of Wormsd

Межує з

— сусідні нас. пункти
Альцай-Вормс, Бад-Дюркгайм, Рейн-Пфальц, Бергштрасе ?
Засновано 1 століття до н. е.
Площа 108,77 км²
Населення 83 459
Висота НРМ 86,5-167  м
Водойма Рейн
Міста-побратими Тверія, Осер, Мобіл, Парма, Сент-Олбанс, Бауцен (1990)
Телефонний код (49) 06241, 06242, 06246 і 06247
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів WO
GeoNames 3247467
OSM r62453  ·R
Поштові індекси 67501-67551
Міська влада
Мер міста Міхаель Кіссель (SPD)
Вебсайт www.worms.de
Мапа
Мапа


CMNS: Вормс у Вікісховищі

Вормс (нім. Worms) — місто окружного підпорядкування на південному заході Німеччини, на території федеральної землі Рейнланд-Пфальц. У Середньовіччі це місто було важливим центром політичного життя Німеччини. У ньому збиралися Рейхстаги та обирали імператорів Священної римської імперії. Особливу популярність Вормс дістав завдяки історичним подіям, які пов'язані з початком реформації, а також завдяки середньовічному героїчному епосу «Пісня про Нібелунгів», велика частина подій якого відбувалась у Вормсі.

Історія[ред. | ред. код]

Вормс — одне з найдавніших міст Німеччини, кельтського походження, як видно з його давньої назви — Borbetomagus; до V століття воно перебувало під владою римлян, а потім стало центром Бургундського королівства; його назва постійно трапляється в німецьких героїчних сагах (оригінальних та перекладних епічних творах). В імперії Карла Великого Вормс був одним з найважливіших міст.

У XI столітті Вормс стає вільним імперським містом. Його розвитку значно сприяла велика торгівля. В епоху реформації Вормс ще залишався одним з важливих і багатих міст, але внаслідок Тридцятилітньої війни став занепадати, а в 1689 році його повністю зруйнували війська Людовика XIV.

Після Великої Французької революції місто нараховувало лише 5000 жителів. У місті проходили імперські сейми, включно з сеймом 1495 року, на якому було проголошено «Вічний земський мир», і сейм 1521 року (див. Вормський сейм). Вормс називали «матір'ю рейхстагів» («Mutter der Reichstage»).

У XIX столітті почалося перетворення «Райхштедту» в індустріальне місто, що оживило міське життя, але ніяк не могло відродити втрачене. У місті виникла легка промисловість з виготовлення виробів зі шкіри, а також інші галузі. Після цього місто зазнало бомбардувань під час Другої світової війни, які знищили те, що було побудовано в мирний час. Зусиллями городян місто було знову відновлено, але його архітекторами були люди, які здобули освіту в роки захоплення новою архітектурою в стилі конструктивізму і функціоналізму. Крім того, й грошей катастрофічно бракувало на те, щоб відновити втрачений архітектурний вигляд міста. А втім, навіть після всього, що відбулося, Вормс і досі зберігає архітектурні та історичні цінності в масштабі світової культури.

Населення[ред. | ред. код]

Населення міста становить 83 459 осіб (станом на 31 грудня 2020[1]).

Визначні місця[ред. | ред. код]

  • Собор св. Петра в романському стилі, спорудження якого розпочато в XI столітті, а закінчено у XII. Має 4 башти. Південний портал з багатими прикрасами побудований в XIV столітті.
  • Старовинна (XI ст.) церква св. Андрія Первозванного (Andreasstift), у XX столітті перетворена на міський музей, у якому міститься велике зібрання доісторичної, римської і франкської давнини, знайденої в самому місті та його околицях; крім того, є колекція предметів, що належить до історії міста, бібліотека, що складається з творів Лютера і його сучасників, і зібрання видань вормської друкарні, з дуже рідкісними екземплярами книг XVI століття (Наприклад, «Вормська Біблія» 1529 р.).
  • Пам'ятник Мартінові Лютеру (нім. Lutherdenkmal), відкритий у 1868 році, який виконали, за планами Ернста Рітшеля (частково він сам, частково його учні: Дондорф і Кітц). Основа пам'ятника дорівнює 100 м². Окрім великої статуї Лютера, прикрашеної барельєфами, портретами-медальйонами й написами, є ще 11 фігур: попередники Лютера — П'єр Вальдо, Джон Вікліф, Ян Гус і Джироламо Савонарола, сучасники його — Рейхлін і Меланхтон; курфюрст Фрідріх Саксонський і ландграф Філіп Гессенський, і символічні зображення міст, які відігравали значну роль в історії реформації: Аугсбурга, Шпейєра та Магдебурга.
  • Єврейське кладовище «Святий пісок» (нім. Heiliger Sand) (найстаріше збережене єврейське кладовище в Європі, з 1076 року).
  • На відстані 2 км від міста, біля села Пфіффліггейм, росте дерево Лютера (нім. Lutherbaum) — величезний в'яз; у наш час[коли?] вціліла тільки нижня його частина.

Культура[ред. | ред. код]

Щороку в серпні Вормс проводить Фестиваль Нібелунгів (нім. Nibelungenfestspiele), головною подією якого є сучасна театральна постанова середньовічної німецької епічної поеми «Пісня про Нібелунгів» (нім. Das Nibelungenlied).

Відомі люди[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Zorn, «Wormser Chronik» (вид. Арнольда, Штутгарт, 1857); Lange,
  • «Geschichte und Beschreibung der Stadt Worms» (Вормс, 1837);
  • Wiegand, «Zur Geschichte der Wormser Erzbischöfe und Bischöfe» (Вормс, 1855);
  • Fuchs, «Geschichte der Stadt W.» (Вормс, 1868);
  • Onken, «Authentische Erzählung von der Zerstörung der Stadt W.» (Карлсруе, 1871);
  • Soldan, «Deutsche Heldensagen auf dem Boden der alten Stadt W.» (Гютерсло, 1881);
  • Boos, «Urkundenbuch der Stadt W.» (Берлін, 1886).

Фотографії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Statistisches Landesamt Rheinland-Pfalz – Bevölkerungsstand 2020, Kreise, Gemeinden, Verbandsgemeinden (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]