Воронцовський палац (Санкт-Петербург)

Палац
Воронцовський палац (Санкт-Петербург) Воронцовский дворец (Санкт-Петербург)
Воронцовський палац, фасад на вулицю
Країна	Росія
Місто	Санкт-Петербург
Тип будівлі	палац
Архітектурний стиль	бароко
Автор проекту	Вартоломей Растреллі
Будівельник	Вартоломей Растреллі
Засновник	канцлер Михайло Воронцов
Будівництво	1749 р.—1758, перебудови в середині 19 ст.
Основні дати: 1749-1758
Будівлі: палац, палацова церква, пейзажний парк, мальтійська каплиця, оранжерея, флігелі
Статус	Культурне надбання Російської федерації
Стан	задовільний
Воронцовський палац (Санкт-Петербург)

Воронцовський палац (Петербург), тобто палац канцлера Михайла Ларіоновича Воронцова в столиці Російської імперії 18 століття. Збережений до 21 ст.

Канцлер граф Михайло Воронцов, замовник палацу.

Худ. О.Антропов. Михайло Воронцов.

Молодший за братів Романа та Івана, Михайло Воронцов, зробив блискучу кар'єру при дворі імператриці Елизавети, дочки Петра 1-го. Він разом з Шуваловим стояв за каретою Елизавети під час переїзду її в казарми гвардії Преображенського полку. Після палацового перевороту став за наказом імператриці камергером, поручиком Лейб-кампанії, отримав багаті маєтки і грошові виплати. Аби закріпити успіх, узяв шлюб з двоюрідною сестрою імператриці Єлизавети - Ганною Карловною Скавронською.

Після відставки канцлера О.П.Бестужева-Рюміна обійняв його посаду. В родині не мав синів і доклав зусиль, щоби графський титурл був поширеним і на його братів. Сучасники знали його як малоздібного і малоцікавого політика. Дотримувався занадто розкішного способу життя і постійно шукав грошей. Аби отримати нові суми, прохав їх у імператриці, брав хабарі і дарунки, що було звичним і поширеним явищем. Відомо, що Михайло Воронцов отримав коштовні меблі від короля Франції Луї 15-го ( король придбав їх у фаворитки Маркізи де Помпадур ), аби схилити Воронцова на свій бік.

Після нового палацового перевороту у 1762 р., не прийняв присягу на користь Катерини 2-ї, бо ще живим був її чоловік , цар Петро ІІІ. Це прискорило убивство останнього. Кар'єру при Катерині ІІ - не зробив, отримав відставку і виїхав за кордон. Помер у Москві.

Палац і дивний сад бароко

Амбітного Михайла Воронцова задовольнив лише проект придворного архітектора Франческо Бартоломео Растреллі ( 1700 - 1771 ). Земельна ділянка між Садовою вулицею і річкою Фонтанка була забудована розкішним палацом садибного типу з двома дворами, церквою в палаці, службовими корпусами, оранжереєю. До вулиці палац відкривався широким курдонером - першим двором з кованою решіткою.

Поземний план палацу не передавав дивної гри об'ємів, цікавого другого двору, що мав сходинки в парк з галереї, фактично даху першого поверху флігеля. Сад бароко , розпланований за другим двором, суперничав квітником і плануванням лише з парком Італійського палацу імператриці Катерини 1-ї. Сад бароко за палацом Воронцова поступався розмірами лише саду за Меншиковським палацом і Літньому саду Петра 1-го, і не мав такої ж кількості мармурових, садово-паркових скільптур.

Джерела

• Матвеев А. «Растрелли», Л, «Искусство», 1938 (рос)
• Коваленская Н. «История русского искусства 18 века», М. издательство Московского ун-та, 1962 (рос)
• Витязева В.А., Кириков Б.М, Ленинград, Путеводитель,1988 (рос)
• Овсянников Ю.И. «Растрелли (архитектор)», Л, «Искусство», 1995, (рос)