Воронцов Михайло Семенович
Миха́йло Семе́нович Воронцо́в (1782—1856). З 1823 — новоросійський генерал-губернатор та повноважний намісник Бессарабії (1823—1844 рр.), граф, генерал-фельдмаршал, генерал-ад'ютант; почесний член Петербурзької Академії наук (1826); з 1845 року світліший князь, в 1844—1854 — намісник на Кавказі. Сприяв господарському розвитку краю, розбудові Одеси та інших міст.
Син Семена Романовича Воронцова. Дитинство і юність провів з батьком у Лондоні, де здобув освіту.
Зміст |
Військова служба [ред.]
У 1803—1804 роках воював на Кавказі, де брав участь в експедиції в Закатальську ущелину (1804). У вересні 1805 він бригад-майором під командуванням генерал-лейтенанта графа Толстого брав участь у блокаді фортеці Гамельн у шведській Померанії. Брав участь у битвах під Пултуськом, при Фрідланде.
1809 року він командиром нарвського піхотного полку воював на Балканах проти Туреччини. У Вітчізняній війні 1812 Воронцов був під командуванням князя Баргатіона. Брав участь у битвах при Смоленську, Бородіно, Лейпцигі, Краоні, Парижі.
У 1815—1818 роках командував окупаційним корпусом у Франції.
Новоросійський губернатор і Бесарабський намісник [ред.]
7 травня 1823 призначений новоросійським генерал-губернатором і повноважним намісником Бессарабської області.
Вперше побудував пароплав на Дніпрі у власному маєтку 1823 року. Розвивав вугільні копальні на сході губернії.
Розвивав Одесу, де відкрив Товариство сільського господарства Південної Росії.
У Криму розвивав виноробство і будував шосе. У Алупці він побудував у 1828—1851 роках Воронцовський палац за проектом англійського архітектора Е. Блора, що спроектував Букингемський палац у Лондоні.
За його губернаторства сталося 6-річне нашестя сарани. Вживав запобіжні заходи від перекинення чуми з Туреччини.
Кавказький намісник [ред.]
1844 року Михайло Воронцов був признечений головнокомандувачем на Кавказі і кавказьким намісником. За похід у Дарго йому було надано княже звання. Були взяті дагестанські аули Гергебіль і Салти. За станом здоров'я покидає кавказьку компанію.
26 серпня 1856 в День коронування Імператора Олександра II Воронцова йому було дане звання Генерал-Фельдмаршала.
Михайло Воронцов помер у Одесі 6 листопада 1856 року.
Могила [ред.]
Михайла Воронцова і його дружину поховали в Одеському Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Собор був зруйнований 1936 року комуністами, а металева капсула із залишками Воронцова вскрита і розграбована. Зникла особиста зброя і нагороди. Таємно залишки були перепоховані на Слобідському кладовищі. 2005 року залишки перепоховано у відбудованому соборі Преображення Спасителя.
Йому поставлені пам'ятники в Тіфлісі й Одесі.
Джерела [ред.]
Див. також [ред.]
- Кріпацтво
- Садиба
- Воронцовський палац (Алупка)
- Палацово-парковий ансамбль Воронцова (Мошни)
- Воронцовський палац (Одеса)

