Воронін Василь Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Воронін Василь Андрійович
Народження 28 грудня 1916(1916-12-28)
село 2-а Михайлівка,
Російська імперія
(нині Воронине,
Братський район,
Миколаївська область, Україна)
Смерть 6 листопада 1944(1944-11-06) (27 років)
Латвійська РСР,
СРСР
Поховання Латвія
Країна  СРСР
Приналежність СРСР СРСР
Партія КПРС
Звання Майор
Війни / битви Бої на Халхин-Голі,
німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора
Орден Червоної Зірки
Медалі
CMNS: Воронін Василь Андрійович у Вікісховищі

Василь Андрійович Воронін (1916–1944) — учасник німецько-радянської війни, командир батальйону 37-го гвардійського стрілецького полку 12-ї гвардійської стрілецької дивізії 61 — ї армії Центрального фронту Червоної Армії, гвардії майор. Герой Радянського Союзу.

Біографії[ред. | ред. код]

Народився 15 грудня (28 грудня за новим стилем) 1916 а в с. 2-а Михайлівка Російської імперії, нині Воронине[1] Братського району Миколаївської області України, в сім'ї робітника. За іншими даними народився в селі Велика Корениха, нині мікрорайон Миколаєва. Українець.   Освіта неповна середня.

У Червоній Армії з 1938 року. У 1939 році закінчив курси молодших лейтенантів, учасник боїв на річці Халхін-Гол в 1939 році. Член ВКП (б) / КПРС з 1942 року.

У діючій армії на фронтах Другої світової війни — з 1943 року. Батальйон 37-го гвардійського стрілецького полку, яким командував гвардії майор Василь Воронін, з 28 по 29 вересня 1943, а в боях по звільненню Чернігівської області вибив противника із 6 населених пунктів, підбив 3 танки. 29 вересня швидко форсував на підручних засобах Дніпро в районі с. Глушець (Лоєвський район Гомельської області), захопив плацдарм, в запеклих боях розширив його і утримав до підходу основних сил полку.         Василь Воронін помер від ран 6 листопада 1944 в 5140-му госпіталі.[2] Похований на військовому братському кладовищі[3] в смт Вайнеде Лієпайського району Латвійської РСР (нині Латвія).

Нагороди[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • Середня школа Братського району, в якій навчався Герой, і Явкинська середня школа Баштанського району Миколаївській області — носять його ім'я.
  • Рідне село перейменовано в Воронине.
  • У райцентрі Братське його ім'ям названа вулиця, а в селі Мостове Братського району йому встановлено погруддя.
  • На кладовищі села Велика Корениха поховані мати і син Василя Вороніна — Василь Васильович (помер 30 червня 2006). Вулиця, на якій жив Герой — носить його ім'я.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Уроженцы Николаевской области, удостоенные звания Героя Советского Союза (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2014. Процитовано 11 квітня 2013.
  2. ↑ Книга Памяти Украины. Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 29 червня 2019.
  3. ↑ Воинское братское кладбище. Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 11 квітня 2013.

Джерела[ред. | ред. код]

Воронин Василий Андреевич [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Воронін_Василь_Андрійович&oldid=36065493