Воррен Кристофер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Воррен Майнор Кристофер
Воррен Майнор Кристофер
Воррен Кристофер

Час на посаді:
20 січня 1993 — 17 січня 1997
Президент   Білл Клінтон
Попередник Лоуренс Іґлберґер
Наступник Мадлен Олбрайт

Народився 27 жовтня 1925(1925-10-27)
Скрентон (Північна Дакота)
Помер 19 березня 2011(2011-03-19) (85 років)
Лос-Анджелес
Громадянство США США
Політична партія Демократична партія США
Професія правник, дипломат
Нагороди
Президентська медаль Свободи

Воррен Майнор Кристофер (англ. Warren Minor Christopher); 27 жовтня 1925, Скрентон, Північна Дакота19 березня 2011, Лос-Анджелес) — американський юрист і дипломат. Обіймав посаду державного секретаря США під час першого президентського терміну Білла Клінтона.

Біографія[ред.ред. код]

Початок життя[ред.ред. код]

Закінчив середню школу в Голлівуді і вступив до Університету Редландс, де вступив до братства Каппа Сигма Сігма. Закінчив своє навчання в Університеті Південної Каліфорнії в лютому 1945. З липня 1943 по вересень 1946, служив у резерві американського військового флоту. У 1946-1949 навчався на юридичному факультеті Стенфордського університету , де заснував і очолив журнал Stanford Law Review і як один з найкращих випускників був прийнятий в Орден Шапки.

Кар'єра[ред.ред. код]

З жовтня 1949 по вересень 1950 Кристофер працював у судді Верховного Суду США Вільяма Дугласа. З жовтня 1950 по червень 1967 працював юристом у фірмі O'Melveny & Myers, ставши партнером у 1958. З червня 1967 по 20 січня 1967 працював заступником генерального прокурора США, після чого повернувся в O'Melveny & Myers.

26 лютого 1977 був призначений заступником Державного секретаря США і працював на цій посаді до 20 січня 1981. Серед заслуг Кристофера зазвичай називають домовленість про звільнення 52 співробітників американського посольства, узятих заручниками в Ірані. Він також очолював китайський напрямок американської політики, допоміг добитися ратифікації двох договорів про Панамський канал, і очолив першу міжвідомчу групу з прав людини. 16 січня 1981 президент Картер нагородив його Медаллю Свободи — найвищою нагородою для цивільних осіб.

Крім цього Кристофер обіймав посади голови асоціації адвокатів Лос-Анжелеса (1974-1975), голови комісії з федеральної юридичній системі Американської асоціації адвокатів (1975-1976); спеціального радника губернатора Каліфорнії Едмунда Брауна в 1959. Крім того Кристофер займав різні пости в багатьох громадських організаціях, пов'язаних з зовнішньою політикою та освітою.

У 1991 Кристофер був головою незалежної комісії щодо поліції Лос-Анжелеса, що розслідувала поліцейські зловживання, яка стала відома як Комісія Кристофера. Комісія запропонувала серйозні перетворення в поліцейському управлінні Лос-Анжелеса, які після бунтів 1992 в Лос-Анжелесі отримали величезну підтримку на референдумі.

20 січня 1993 Кристофер був призначений державним секретарем США новим президентом Клінтоном і займав цю посаду до 1997.

На президентських виборах 2000 року які пройшли з мінімальною різницею голосів між Джорджем Бушем і Ґором в США Кристофер був посланий керувати спірним перерахунком голосів у Флориді, після якого Верховний суд США вирішив суперечку про результат виборів на користь Джорджа Буша.

Кристофер був одружений на Марі Вілліс (Marie Wyllis). У них четверо дітей.

25 вересня 2007 разом з кількома іншими держсекретарями США у відставці підписав лист, що закликає Конгрес США не приймати резолюцію 106 про геноцид вірмен.[1]

19 березня 2011 Воррен Кристофер помер.

Книги[ред.ред. код]

  • In the Stream of History: Shaping Foreign Policy for a New Era (1998)
  • Chances of a Lifetime (2001)

Посилання[ред.ред. код]