Воскополе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Воскополе
Voskopoja
Герб
Основні дані
Країна Албанія
Населення 700 осіб (2000)
Географічні координати 40°38′00″ пн. ш. 20°35′00″ сх. д. / 40.63333° пн. ш. 20.58333° сх. д. / 40.63333; 20.58333
Міська влада

Воскополе (Албанська: Voskopoja; Арумунська: Moscopole, Moscopolea; Грецька: Μοσχόπολις, Moscopolis або Moschopolis) - мале село в південно-східній частині Албанії. В XVIII ст. одне з найбільших міст на Балканах, культурний та торгівельний центр як арумунів, так і греків та албанців. В Воскополе було засновано першу типографію на Балканах. У 1788 р. місто було вщент зруйновано військом Алі Паши.

Географія[ред.ред. код]

Воскополе знаходиться за 21 км від міста Корча, адміністративного центру однойменної області, в горах південно-східної Албанії, на висоті 1160 м над рівнем моря.

Історія[ред.ред. код]

Словник на чотирьох мовах, надрукований у Воскополе

Попри те, що місто розташоване в досить ізольованій місцевості південної Албанії, воно стало найважливішим центром для арумунів. У дні свого розквіту, 1760-тих рр., його населення перевищувало 60 000 осіб. За своїм населенням і добробутом, Воскополе було другим містом Балкан після Константинополя.

Більшість населення тогочасного міста складали арумуни (валахи), що підтверджується аналізом прізвищ, зробленим у 1935 р. Також було багато грецьких торговців. За свідченням німецького історика Йоганна Тунманна, який у 1774 р. відвідав Воскополе і написав історію арумунів, кожна людина в місті розмовляла арумунською; багато хто розмовлял також і грецькою (мовою Візантійської імперії), яка використовувалася при складанні ділових контрактів.

Наприкінці XVIII ст. місто розквітло завдяки торгівлі з Німеччиною, Венецією та Константинополем і мало багато мануфактур, близько 70 церков, банки, типографію (єдиною іншою типографією в Оттоманській Європі біла типографія в Стамбулі), та навіть університет (Грецька Академія або Hellênikon Frôntistêrion, заснована у 1744 р.). У Воскополе вирувало культурне життя: багато письменників друкували свої твори як грецькою (мовою мистецтва на Балканах), так і арумунською, яка використовувала грецьку абетку. У 1770 р. тут було надруковано перший словник чотирьох балканських мов — грецької, албанської, арумунської та болгарської).

Напад оттоманів у 1769 р. був першим з низки нападів, які завершилися знищенням міста у 1788 р. військами Алі Паши. Мешканці, які вціліли, мусили тікати, більшість з них емігрувала до Фессалії та Македонії. Деякі представники ділової еліти переїхали до Австро-Угорщини, особливо до двох столиць — Відня та Будапешта, а також до Трансильванії, де згодом зіграли важливу роль у Національному відродженні Румунії.

Воскополе так ніколи і не повернуло собі колишній статус. Його знову було зруйновано у 1916 р. під час Першої світової війни бандами албанських мародерів. Вцілілі будинки тричі знищувалися під час партизанської війни у Другій світовій війні: спершу італійськими військами, і двічі — силами албанських коллаборационістів з організації Balli Kombëtar. У старому місті лишилося лише 6 православних церков (одна з них у напівзруйнованому стані) та монастир. У 2002 р. вони були внесені Фондом Світових Пам'яток до реєстру 100 місць, що перебувають під загрозою.

В наш час Воскополе — це лише маленьке гірське селище в албанському окрузі Корча. Згадки про втрачене місто Воскополе досі залишаються важливою частиною арумунської культури.

Населення[ред.ред. код]

  • 1750 р.: 45,000 осіб
  • 1788 р.: 60,000 осіб
  • 2000 р.: 700 осіб

Історичні пам'ятки[ред.ред. код]

У Воскополе залишилися такі пам'ятки історії:

  • церква Святого Миколая (Shën Kolli)
  • церква Святої Марії (Shën Marisë)
  • церква Святого Анастасія (Shën Thanasi)
  • церква Святого Михайла (Shën Mëhilli)
  • церква Святого Іллі (Shën Ilia)
  • церква Святого Харлампія (Shën Harallambi), майже зруйнована
  • монастир Святого Івана Хрестителя (Shën Prodhomi)

Література[ред.ред. код]