Воєвода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Воєво́да («той, хто веде воїв») — у середньовіччі й новому часі воєначальник, голова військового загону, командир дружини або ополчення. Голова військового округу, міста, адміністративної одиниці тощо. Інколи спадковий титул і посада голови держави, регіону чи краю.

Київська Русь[ред.ред. код]

В Україні-Русі відомі з X століття, спочатку як проводирі варязьких дружин, згодом як командувачі князівською дружиною або народним ополченням. В західноукраїнських князівствах XIII–XIV століття воєводи, крім того, подекуди мали характер управителів певних адміністративно-територіальних одиниць.

Польща. Литва. Річ Посполита[ред.ред. код]

В давній Польщі та Великому князівстві Литовському, з 1569 р. — у Речі Посполитій — Уряд державної адміністрації. За часів перших польських правителів з династії П'ястів — найвищий державний урядник — управитель двору, заступник правителя в командуванні військом і судочинстві. У XIII ст. почав перетворюватися на найвищого урядника землі або князівства. Воєвода призначався королем, а від 1775 р. — Постійною радою.

Після анексії у 1340-х роках Короною Руського королівства на його теренах були утворені воєводства Руське, Подільське, Белзьке. У 1470 р. Київ став центром воєводства Великого князівства Литовського. Після 1566 було створено воєводства Волинське, Брацлавське, Чернігівське, Підляське.

Середина XIV ст. воєводи учасники до Королівської ради, з 1493 р. у Речі Посполитій уряд воєводи забезпечував місце у Сенаті (сенатор). Компетенція воєводи різнилась по землях Корони, причому з роками функції воєвод зменшувались, зокрема військова функція зводилась до доведення посполитого рушення шляхти до місця її зібрання. З адміністративних функцій залишились головування на сеймиках, нагляд за містами, встановлення цін на товари, контроль за мірами ваги, розміру, об'єму.

У Польщі в 1921–1939, 1944–1950 pp. і з 1975 р. керівник державної адміністрації у воєводстві.

Московська держава[ред.ред. код]

В Московській державі XVI–XVII століть існували полкові воєводи, які очолювали кожний з 5 полків московського війська. Посада полкових воєвод на Лівобережній Україні ліквідована Петром I. В кінці 1775 року існувала посада городових воєвод, які здійснювали адміністративне і воєнне управління містом або повітом. Після спілки Української держави з Московією у 1654 року до Києва та кількох інших українських міст були направлені російські городові воєводи, як коменданти місцевих фортець і командувачі російських гарнізонів. На руських землях (зокрема землях сучасної України), які входили до складу Речі Посполитої воєводства існували до кінця XVIII ст. Тому воєвода, як правитель воєводства поєднував адміністративну і військову функції.

Чехія. Угорщина. Румунія[ред.ред. код]

Воєначальники у середньовічних Чехії, Боснії, Болгарії, Угорщині, Хорватії, Сербії, Молдавії, Валахії і Трансільванії мали цей титул.

Болгарія[ред.ред. код]

В Болгарії під час оттоманського панування командири повстанців також називалися воєводами (болг. войвода).

Західна Україна[ред.ред. код]

В 1921-39 у Західній Україні, яку окупувала Польща, воєводами називались керівники адміністративно-територіальних округів — воєводств.

Японія[ред.ред. код]

Докладніше: Воєвода (Японія)

Воєвода у Японії — посада військового голови провінції у Камакурському і Муромачівському шьоґунатах, XII — XVI століть.

Література[ред.ред. код]