Воєвода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Воєво́да («той, хто веде воїв») — у середньовіччі й новому часі воєначальник, голова військового загону, командир дружини або ополчення. Голова військового округу, міста, адміністративної одиниці тощо. Інколи спадковий титул і посада голови держави, регіону чи краю.

Польща. Литва. Річ Посполита[ред.ред. код]

В давній Польщі та Великому князівстві Литовському, з 1569 р. - у Речі Посполитій — Уряд державної адміністрації. За часів перших польських правителів з династії П'ястів - найвищий державний урядник — управитель двору, заступник правителя в командуванні військом і судочинстві. У XIII ст. почав перетворюватися на найвищого урядника землі або князівства. Воєвода призначався королем, а від 1775 р. — Постійною радою.

Після анексії у 1340-х роках Короною Руського королівства на його теренах були утворені воєводства Руське, Подільське, Белзьке. У 1470 р. Київ став центром воєводства Великого князівства Литовського. Після 1566 було створено воєводства Волинське, Брацлавське, Чернігівське, Підляське.

Середина XIV ст. воєводи учасники до Королівської ради, з 1493 р. у Речі Посполитій уряд воєводи забезпечував місце у Сенаті (сенатор). Компетенція воєводи різнилась по землях Корони, причому з роками функції воєвод зменшувались, зокрема військова функція зводилась до доведення посполитого рушення шляхти до місця її зібрання. З адміністративних функцій залишились головування на сеймиках, нагляд за містами, встановлення цін на товари, контроль за мірами ваги, розміру, об'єму.

У Польщі в 1921—1939, 1944—1950 pp. і з 1975 р. керівник державної адміністрації у воєводстві.

Росія[ред.ред. код]

До управлінських перетворень проведених Петром I на Лівобережній Україні існував поділ на воєводства. На руських землях (зокрема землях сучасної України), які входили до складу Речі Посполитої воєводства існували до кінця XVIII ст. Тому воєвода, як правитель воєводства поєднував адміністративну і військову функції.

Чехія. Угорщина. Румунія[ред.ред. код]

Воєначальники у середньовічних Чехії, Боснії, Болгарії, Угорщині, Хорватії, Сербії, Молдавії, Валахії і Трансільванії мали цей титул.

Болгарія[ред.ред. код]

В Болгарії під час оттоманського панування командири повстанців також називалися воєводами (болг. войвода).

Японія[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]