Воєводське (Первомайський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Воєводське
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район Первомайський район
Громада Благодатненська сільська громада
Облікова картка село Воєводське 
Основні дані
Засноване 1789
Населення 1452 осіб (2001)
Поштовий індекс 55320
Телефонний код +380 5132
Географічні дані
Географічні координати 48°04′06″ пн. ш. 31°13′53″ сх. д. / 48.06833° пн. ш. 31.23139° сх. д. / 48.06833; 31.23139Координати: 48°04′06″ пн. ш. 31°13′53″ сх. д. / 48.06833° пн. ш. 31.23139° сх. д. / 48.06833; 31.23139
Середня висота
над рівнем моря
107 м
Водойми р. Корабельна
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Глиняна
Відстань до
залізничної станції
10 км
Місцева влада
Адреса ради 55325, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Благодатне, вул. Ювілейна, 20
Карта
Воєводське. Карта розташування: Україна
Воєводське
Воєводське
Воєводське. Карта розташування: Миколаївська область
Воєводське
Воєводське
Мапа
Мапа

Воєво́дське — село в Україні, у Благодатненській сільській громаді Первомайського району Миколаївської області. Населення становить 1452 особи.

Село розташоване за 25 км на північ від смт Арбузинка і за 10 км від залізничної платформи Глиняна на лінії Підгородна — Помічна Одеської залізниці.

Археологічні розвідки[ред. | ред. код]

На території Воєводського виявлені сліди поселення епохи пізньої бронзи (кінець II — почало I тисячоліття до н. ери).

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване в середині XVIII ст. на місці козацького зимівника.

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Воєводське (Акацатова, Корабельна) Катеринівської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії мешкало 464 особи, налічувалось 74 дворових господарства, існували лавка, паровий млин, винокурний завод[1].

За даними 1894 року у селі Лисогірської волості мешкало 770 осіб (387 чоловічої статі та 383 — жіночої), налічувалось 128 дворових господарств, існували православна церква й 2 лавки[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 950 осіб (475 чоловічої статі та 475 — жіночої), з яких 906 — православної віри[3].

На початку 1920-х років у Воєводському відкрита станція прокату сільськогосподарського інвентаря, а в 1924 р. — агробаза ім. В. Я. Чубаря, реорганізована в 1930 р. в радгосп ім. Власа Чубаря.

У боротьбі з нацистськими загарбниками в роки Другої світової війни брали участь 414 жителі села, 151 з них загинули, 363 — за бойові подвиги удостоєні урядових нагород.

У 1974 р. в селі відкритий пам'ятник воїнам-односельцям, в 1977 р. — воїнам-визволителям, полеглим у боротьбі з гітлерівцями.

За доблесну працю 51 житель села удостоєний урядових нагород, у тому числі ордени Леніна — працівники госплемзавода: свинарка Н. Г. Дубова, доярка Л. М. Шевченко і телятник В. Д. Петренко; ордени Жовтневої Революції — керівник відділенням колгоспу Г. Ф. Богачов, завідувач фермою госплемзавода М. Ф. Плакущий; ордени Трудового Червоного Прапора — 22 людини.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1645 осіб, з яких 751 чоловік та 894 жінки.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1452 особи.[5]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 94,70 %
молдовська 2,69 %
російська 2,62 %

Економіка[ред. | ред. код]

У Воєводському обробляється[коли?] 6094 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 5500 га орних земель. Основний напрям господарства — рослинництво і тваринництво. Держплемзавод, що має в своєму розпорядженні 2309 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2200 га орних земель, спеціалізується на розведенні племінних свиней. Тут вирощують і зернові культури.

Освіта і культура[ред. | ред. код]

У Воєводському є середня школа (16 учителів і 151 учень), будинок культури із залом на 420 місць, дві бібліотеки з фондом 18,4 тис. книг, фельдшерсько-акушерський пункт, двоє дитячих ясел-садів на 100 місць, п'ять магазинів, відділення Укрпошти.

Зв'язок[ред. | ред. код]

У Воєводському функціонує дві базові станції операторів стільникового зв'язку: Київстар GSM та МТС Life

Постаті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждом полесеніи. Изданіе Губернскаго Статистическкаго комитета. Херсонъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1896. XXIV + 544 стор., (код 2701)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-255. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Указ президента України № 849/2019. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 28 лютого 2020.

Посилання[ред. | ред. код]