Воєнний злочин
Воєнний злочин (англ. war crime) — у сенсі міжнародного права — злочин проти цивільного населення або народів, під час війни, що вчинений однією з військових сторін конфлікту або обома сторонами. Сьогоднішнє розуміння цієї правової норми базується на міжнародних угодах — рішеннях Першої та Другої Гаазької Конвенції 1899 та 1907 років, а також угодах Женевських конвенцій.
Зміст |
Використання терміну [ред.]
В Україні існує неузгодженість щодо використання цього терміну: в міжнародному праві згадуються злочини, щодо яких вживається термін «war crime» — при вжитку в національному законодавстві України, залежно від перекладу, вони можуть згадуватися і як «військовий злочин», і як «воєнний злочин». Оскільки поняття «військовий злочин» закріплено в Кримінальному кодексі України, то термін «воєнний злочин» доречніше вживати саме до міжнародних злочинів воєнного часу, тобто «war crime».
Перелік ВЗ [ред.]
Після закінчення Другої світової війни до воєнного злочину звичайно відносять:
- цілеспрямоване вбивство цивільних осіб
- штучний голод
- перешкода гуманітарній допомозі
- цілеспрямоване ушкодження водоканальних шляхів та електропостачання
- килимові бомбардування
- використання хімічної та біологічної зброї
- вбивства полонених та заручників
- тортури
- пограбування зайнятої території (мародерство) та знищення об'єктів культурної спадщини.
Див. також [ред.]
Джерела [ред.]
- Женевські конвенції про захист жертв війни 1949 року
- Додатковий протокол І до Конвенцій (1) 1977 року
