Воїнов Михайло Львович
| Михайло Львович Воїнов | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народження |
16 листопада 1904 с-ще Верхня Хортиця (нині — частина м. Запоріжжя) | ||
| Смерть |
11 грудня 1970 (66 років) с. Антипівка Камишинського району Волгоградської області | ||
| Поховання | Камишин | ||
| Країна |
 СРСР | ||
| Рід військ | війська зв'язку | ||
| Роки служби | 1941–1945 | ||
| Звання | єфрейтор | ||
| Війни / битви | німецько-радянська війна | ||
| Нагороди |
| ||
Михайло Львович Воїнов (16 листопада 1904, с-ще Верхня Хортиця (нині — частина м. Запоріжжя) — 11 грудня 1970, с. Антипівка Камишинського району Волгоградської області) — лейтенант Червоної Армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.
Біографія[ред. | ред. код]
Михайло Воїнов народився 16 листопада 1904 року в селищі Верхня Хортиця (нині — в межах міста Запоріжжя) в родині службовця.
Після закінчення Новохоперського педагогічного технікуму працював учителем.
У серпні 1941 року Воїнов був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію та направлений на фронт німецько-радянської війни. Брав участь у боях на Західному та Південно-Західному фронтах. До жовтня 1943 року єфрейтор Михайло Воїнів був старшим радіотелеграфістом 384-го артилерійського полку 193-ї стрілецької дивізії 65-ї армії Центрального фронту. Відзначився під час битви за Дніпро.
15 жовтня 1943 року Воїнов одним з перших переправився через Дніпро в районі селища Лоєв Гомельської області Білоруської РСР і встановив безперебійний зв'язок плацдарму на західному березі зі штабом на східному. Взяв активну участь у відбитті ряду ворожих контратак, захопленні німецьких мінометних батарей.
У 1945 році у званні лейтенанта Воїнов звільнений у запас. Перебував на партійній та громадській роботі, потім працював учителем школи села Антипівка Камишинського району Волгоградської області. Помер 11 грудня 1970 року, похований на меморіальному кладовищі м. Камишина[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 жовтня 1943 року єфрейтор Михайло Воїнов удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» за номером 1644.
- Також нагороджений низкою медалей.
Джерела[ред. | ред. код]
- Інформація на сайті «Герои страны» [Архівовано 12 червня 2012 у WebCite] (рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Вызываю огонь на себя: к 110-летию со дня рождения Михаила Львовича Воинова: библиографический список литературы/МКУК ЦГБС, ЦГБ им. М. А. Шолохова, методико-библиографический отдел; [сост. Л. А. Гайворонская; ред. И. А. Постнова; отв. за вып. М. Г. Крайникова]. — Камышин, 2014. — 12 с. — (Камышане — Герои Советского Союза).
| |||||||
