Воґези

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Топологічний рельєф Вогез
Типовий ландшафт Вогез (Франція)
Водоспади Східних Вогез
озеро у Вогезах

Воґези(фр. les Vosges, нім. Vogesen) — гірський масив на північному сході Франції, що становить західну межу Верхньорейнської низовини.

Гірське пасмо, паралельне Рейну на західному його березі. Починається на півночі від Бельфора, біля джерел Мозеля, прямо високими урвистими горами, без сполучних відрогів з Юрою, і тягнеться на північ до витоків Лаутеру; північні відроги (у баварському Пфальці) носять назву Гардту, доходять до Вормсу і відділяються Нахе (Nahe), притокою Рейну, від Гундсрюку.

Загалом довжина Вогезського пасма дорівнює 830 км при ширині 40-60 км; вона чудово відповідає пасму Шварцвальда (на східному березі Рейну) за геологічною будовою, зростом і напрямом. Як і Шварцвальд, Вогези круто уриваються до долини Рейну, з іншого ж боку — поволі знижуються до Лотарінгського плоскогір'я, перетнутого численними пасмами пагорбів.
Пасмо складається з граніту, гнейсу, строкатих трісових пісковиків, червоного пермського лежня, порфірів, мелафіра і раковістого вапняку.

Вогезський хребет можна розділити на дві частини: південну, вищу, і північну.

Середня висота південних Вогезів 950 м. Недалеко від початку пасма, на північ від Бельфорського проходу, підноситься гора Беренкопф (1005 м), баньовидні вершини Жироман'ї, або Ельзасськал (1290 м), і Серванс (1189 м). До цієї групи примикає пасмо Фосилль (серповидна — monts Faucilles), назване так за своєю загальною формою, що тягнеться на захід і сполучає Вогези з Лангрським плоскогір'ям. Далі, пасмо піднімається у куполовидної вершини Гебвіллера, велетня Вогезів (1426 м), потім, при середній висоті 900 м, піднімаються Ротенбах (1319 м) і Гогепек (1366); у долинах, прилеглих до цієї гори, знаходяться витоки Мерти, Валоні і Мозелотта і чарівні озера Жерармер, Бланшемер. Гори майже суцільно покриті лісом, на східних і південних схилах виноградники, розвалини замків. Чудові: Жіроманська долина, рясна лугами, по річці Савурез, долина Доллера, Блументаль у Гебвіллера, по річці Лаух, Амарінська долина по річці Тур.

Північні Вогези нижче південних: головна вершина Донон (1113 м). Гори поступово знижуються, у широкого Савернського проходу (Saverne) мають всього 380 м висоти, а далі на північ вони переходять в Лотарінгське плоскогір'я заввишки від 220—320 метрів. У Пфальці частина Вогезів, що знаходиться там, називається Гардом і декілька підвищується: кінцева вершина, Доннерсберг, досягає 780 м.

На всьому своєму протязі пасмо має один і той же геологічний і ботанічний характер. Вогези живлять багато річок; з східного схилу стікають Тур, Техт, Брюш, Ліпорет, Цорн, Цинце, Модер,Сурбах, Лаутер, Ейс,Цейц — притоки Мозеля; із західного схилу: Мерта, Заар, Ербах — притоки Мозеля; з південних схилів стікають притоки Дуба.

Вогезські гори містять великі мінеральні багатства, з яких найважливіші залізні, мідні, свинцеві, срібні руди, мармурові і гіпсові ломки, кам'яне і буре вугілля, в деяких місцях соляні і нафтові родовища.

Див. також[ред.ред. код]


Географія Франції Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.