Всесвітня виставка (1873)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ротонда Всесвітньої виставки
Центральний вхід на виставку

Всесвітня виставка 1873 у Відні — всесвітня виставка, яка була проведена 1873 року у столиці Австро-Угорщини Відні. Девізом виставки були слова «Культура та освіта» (нім. Kultur und Erziehung).

Історія проведення[ред.ред. код]

У 1873 році всесвітня виставка (нім. Weltausstellung 1873) вперше проводилася за межами Англії та Франції. З точки зору габсбурзької монархії, виставка мала надати нового імпульсу модернізації країни і відновити її впевненість у собі після після поразок у війнах з Пруссією та Італією.

Для розміщення експозиції було виділено парк Пратер. Площа виставки становила 12 га, що було в 5 разів більше ніж площа всесвітньої виставки у Парижі[1]. Центральною спорудою виставки був павільйон Палацу промисловості — Ротонда, який проіснував до 1937 року, незважаючи на постійні протікання даху. Купол Ротонди став найбільшим у світі[2]. Будівлю звели за рекордні 18 місяців. Також було побудовано 190 павільйонів менших розмірів. Значну увагу було надано архітектурній красі виставки, чим перевершено попередні виставки[3].

Через природні причини (повінь на Дунаї, епідемія холери) та фінансові махінації не вдалося повністю підготуватися до виставки. Деякий час територія виставки була підтоплена[4].

Виставка була відкрита 1 травня 1873 року після промови австрійського імператора Франца Йосифа під час святкової церемонії. Святковим оркестром керував Йоганн Штраус.

Організаторами Віденської виставки виступили великі банкіри і індустріалісти, в тому числі Ротшильди і Круппи. Не зважаючи на основне гасло, акцент був зроблений на укладанні прибуткових угод. Експозиція привернула до Відня натовпи підприємців з усього світу, що викликало «цінову революцію» у віденських кафе, ресторанах і готелях. Впродовж виставки її учасникам було вручено 25572 медалі. Паралельно з виставкою проводився конгрес по патентному праву. Крім того, в австрійську столицю з'їхалися дипломати, яким було доручено оформити союз трьох імператорів.

Важливою рисою виставки була увага до національних культур країн-учасниць. Наприклад, проводилися виставки художників. Як приклад, на всесвітній виставці були представлені твори близько сотні російських художників[5].

На лузі було обладнано «міжнародна село» з селянськими оселями різних народів. У цій виставці вперше брали участь екзотичні для європейців країни Африки, а також Японія. Величезний ажіотаж серед репортерів викликала поява у Відні перського Насер ед-Дін-шаха, котрого розмістили в Лаксенбургському палаці.

25 травня 1873 року виставку відвідав і російський імператор Олександр II [6]

Список країн-учасниць[7][ред.ред. код]

Американський вігвам на Всесвітній виставці у Відні
  • Японська імперія
  • Китай
  • Сіам (Таїланд)
  • Персія (Іран)
  • Туреччина зі своїми територія: Єгипет, Туніс, Аравійський півострів
  • Марокко
  • Греція
  • Румунія
  • Російська імперія з Кавказом, Хівою та Туркестаном
  • Сполучені Штати Америки
  • Британська Північна Америка (Канада)
  • Гаваї
  • Англія та колонії: Британська Індія, Австріля, Нова Зеландія, Цейлон, Багамські острови, Ямайка, Південна Африка, Маврикій, Квінсленд, Тринідад, західноафриканські колонії.
  • Франція з своїми колоніями: Алжир, Таїті, Французька Індія, Французька Гайана, Нова Каледонія, Західна Африка, Мадагаскар, Мартиніка, Гваделупа, Реюньйон, Сенегал, Індокитай
  • Нідерланди з колоніями: територія сучасної Індонезії, Нідерландська Гайана.
  • Бельгія
  • Бразилія
  • Данія
  • Швеція

Примітки[ред.ред. код]

  1. Венская Всемирная выставка, 1873 г.
  2. История всемирных выставок
  3. Венская Всемирная выставка, 1873 г.
  4. Электрические мальчики и венская пара
  5. [http://rvb.ru/dostoevski/02comm/109.htm IX По поводу выставки / РВБ: Ф.М. Достоевский. Собрание сочинений в 15 томах.]
  6. Венская Всемирная выставка, 1873 г.
  7. Jutta Pemsel, Die Wiener Weltausstellung von 1873, Kapitel: Großereignis Weltausstellung, Wien/Köln, Böhlau Verlag 1989, S. 41f, ISBN 3-205-05247-1

Джерела[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Friedrich Pecht: Kunst und Kunstindustrie auf der Wiener Weltausstellung 1873, Cotta, Stuttgart 1873
  • Welt ausstellen. Schauplatz Wien 1873. Herausgeber Technisches Museum Wien, Beiträge von: Ulrike Felber, Manuela Fellner-Feldhaus und Elke Krasny dt. /engl., ISBN 3-902183-10-1
  • Jutta Pemsel: Die Wiener Weltausstellung von 1873. Böhlau Verlag, Wien/Köln 1989, ISBN 3-205-05247-1
  • Anna Minichberger: Die Japanischen Lackarbeiten der Wiener Weltausstellung im Österreichischen Museum für Angewandte Kunst. Diplomarbeit Universität Wien, Wien 2007 (Online-Version)
  • Carl von Lützow (Hrsg.): Kunst und Kunstgewerbe auf der Wiener Weltausstellung 1873. E. A. Seemann, Leipzig 1875. (Online-Version)
  • Offizieller Ausstellungsbericht. Herausgegeben durch die General Direction der Wiener Weltausstellung 1873 (Online-Version)
  • Maschinenwesen und Transportwesen. Abdruck aus dem Amtlichen Bericht über die Wiener Weltausstellung 1873, Vieweg, 1874 (Online-Version)
  • Katalog für die Schweizerische Abteilung der Weltausstellung 1873. 1873 (Online-Version)
  • Paul Pantzer (Hrsg.): Die Iwakura-Mission. Das Logbuch des Kume Kunitake über den Besuch der japanischen Sondergesandtschaft in Deutschland, Österreich und der Schweiz im Jahre 1873. Iudicium, München 2002, ISBN 3-89129-746-7