Все королівське військо (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Назва Все королівське військо
AllTheKingsMen.jpg
Обкладинка 1-го видання
Автор Роберт Пенн Воррен
Назва мовою оригіналу All the King’s Men
Країна США
Мова англійська мова
Жанр політичний роман
Видавництво Harcourt, Brace & Company
Публікація 1946
Сторінки 464 (перше видання в твердій обладинці)

Все королівське військо — (англ. All the King’s Men) — роман американського письменника Роберта Пенна Воррена, виданий в 1946 році. Журнал «Тайм» включив роман в число 100 найкращих англомовних літературних творів[1]. Номер 72 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік[2].

Історія жорсткого політика, що часто не гидує ніякими методами для досягнення своїх цілей. В основу книги лягла біографія губернатора Луїзіани Х'юї Лонга.

Роберт Пенн Воррен був удостоєний Пулітцерівської премії 1947 року за цей твір.

Україномовне видання[ред.ред. код]

Українською мовою роман видано у 1986 році видавництвом «Дніпро». Переклад здійснив Володимир Митрофанов[3]. Кількість сторінок україномовного видання роману — 520 (без післямови).

Назва[ред.ред. код]

Назва твору походить із дитячого віршика-загадки:

Humpty-Dumpty sat on a wall
Humpty-Dumpty had a great fall
And all the King's horses
And all the King's men
Could not put Humpty together again.

Шалам-Балам на мурі сидів.
Шалам-Балам на землю злетів.
Уся королівська кіннота і все лицарство зі свити
Не можуть Шалама, не можуть Балама
Знов на той мур підсадити![4]

Основні персонажі[ред.ред. код]

Головний герой роману — політик Віллі Старк, що піднявся з середнього класу, природжений лідер який щиро вірив, що може зробити світ кращим. Правда життя, що відкрилася перед ним, перетворює його на жорстокого політика. Його девіз — «Добро можна робити тільки із зла, тому що більше його просто немає з чого робити».


Все королівське військо[ред.ред. код]

Події цього роману розгортаються в двадцяті-тридцяті роки минулого століття в США. Оповідь ведеться від імені Джека Бердена. Берден народився в заможній сім'ї, на півдні країни, закінчив престижну школу, вивчав в університеті штату історію США, а згодом став правою рукою губернатора штату Віллі Старка.

З Віллі Старком Джек Берден знайомиться в 1922 році в Мейзон-сіті за дорученням головного редактора газети, щоб написати про нього статтю. Той народився у фермерській сім'ї, працював на землі, самостійно читав книги з юриспруденції, а потім склав необхідні іспити і отримав ліцензію адвоката. Проходить якийсь час, газета «Кронікл» друкує серію статей про корупцію в штаті, і ім'я Віллі Старка з'являється на її сторінках як захисника прав громадян.

Спочатку Старк працює на посту скарбника штату. Він бере участь у випуску облігацій для споруди школи в Мейзон-сіті, але виступає проти того, щоб віддати замовлення на її споруду Д.-Х. Муру, оскільки знає, останній прагне використати для будівництва партію бракованої цегли, яка лежить у нього на складі. Проте ніхто не бажає прислухатися до його слів, і замовлення віддають все-таки Д.-Х. Муру. Скарбником штату вибирають іншого, і всі забувають про цю історію. А через два роки в місто приходить біда…

Під час навчальної тривоги в цій школі хлоп'ята залізають на пожежні сходи, кладка не витримує, і споруда валиться. Троє дітей гинуть на місці, десяток покалічені. Для Віллі Старка це трагічна подія може стати трампліном в його політичній кар'єрі, але він не намагається на цьому спекулювати. Люди самі розуміють, що й до чого. Вони вірять в його чесність, в його щире бажання допомогти співгромадянам. У окрузі Мейзон він стає відомою особою. Всі газети столиці штату друкують його фотографії. Але сам він намагається триматися в тіні. Проте в один прекрасний день Віллі Старк раптом прокидається кандидатом в губернатори, не докладаючи до цього зусиль. Річ у тому, що в його штаті існують дві основні політичні фракції. Одну очолює Джо Гарісон, а іншу — Макмерфі. Джо Гарісон — колишній губернатор, а Макмерфі — діючий, і балотується повторно. Комусь з команди Гарісона приходить думка висунути третього кандидата, який повинен відібрати у Макмерфі частину голосів. Для цього потрібна популярна людина, і вибір падає на Віллі.

Старку говорять, що він може стати губернатором і втягують у передвиборну гонку. Але одного разу перед своїм публічним виступом Віллі дізнається, що ним просто маніпулюють. Розібравшись, що до чого, він закликає виборців голосувати за Макмерфі, і той в результаті не без допомоги Старка знов стає губернатором.

Наступна зустріч Джека Бердена і Віллі Старка відбувається в 1930 р., коли Віллі знаходиться вже на посту губернатора. Він пропонує Джеку працювати в його команді. Джек Берден погоджується, і з цієї миті Віллі Старк стає для нього Хазяїном. У команді Хазяїн працюють ще декілька цікавих осіб: Крихта Дафі, що допомагав раніше Джо Гарісону, секретарка Сейді Берк і водій-охоронець Ласун.

Ставши губернатором, Віллі Старк входить в смак, починає вести велику політичну гру. Він будує дороги, мости і лікарні долаючи спротив істеблішменту штату і відбираючи в великих компаній доступ до державних коштів. Обожнюваний простими жителями штату, він розвиває свої ораторські здібності, зберігаючи образ «народного захисника», йде до мети нестримно і напористо, використовуючи навіть шантаж і корупцію. Наприклад, він допомагає уникнути кримінальної відповідальності ревізорові штату Байраму Б. Уайту. Але робить це не через симпатію до нього, а через те, що йому треба «утерти ніс» Макмерфі.

Старк задумав побудувати в штаті зразкову клініку і робить все можливе, щоб здійснити свій задум, наживаючи при цьому особистих ворогів. Одного разу Старк з дружиною і з командою приїжджає на ферму до батька, де репортери хочуть зробити декілька знімків губернатора для газет. Там він дізнається, що суддя Ірвін, що має в місті великий авторитет, підтримує того, Келахана, людину Макмерфі, що балотується в сенат, а не Мастерса, ставленика Старка. Тією ж ночі Віллі зі своїм водієм і Джеком Берденом виїжджає в Берденс-лендінг, де живе суддя Ірвін, щоб поговорити з ним. Розмови у них не виходить, тому що суддя не хоче міняти свого рішення. Тоді Хазяїн дає Джеку завдання знайти в біографії судді які-небудь компрометуючі його факти, щоб можна було на нього натиснути.

Джек Берден починає серйозно копирсатися у минулому судді Ірвіна і дізнається, що колись, будучи прокурором штату і знаходячись у скрутному становищі, намагаючись врятувати свій закладений будинок від продажу, Ірвін узяв хабар. Виявляє він і відповідні документи, підтверджуючі цей факт. Серед документів знаходиться лист, з якого виявляється, що злочин покривав його друг сенатор Стентон, батько Адама і Ганни Стентон, друзів дитинства Джека. Перш ніж віддати документи Господареві, Джек вирішує спочатку поговорити з суддею. Суддя Ірвін приймає цю звістку мужньо і відмовляється допомагати Старку. Ігнорує він і особисте прохання Джека. Але коли Джек Берден покинув його, суддя застрелився. Після смерті судді Ірвіна Джек дізнається від своєї матері, що суддя його справжній батько.

Приблизно в цей же час починаються неприємності і у Віллі Старка. Люди Макмерфі, який так само, як і Старк, збирається балотуватися в сенат, починають кампанію проти губернатора спрямовуючи удар проти його сина — Тома Старка, молодої зірки американського футболу. Під їх натиском батько однієї дівчини приходить до Віллі Старку і заявляє, що його дочка вагітна від Тома. Старк розуміє, що удар конкурентів направлений проти нього, а син своєю поведінкою дає для цього привід. Батько намагається вирішити цю проблему по-своєму, і збирається відкупитися, але не встигає зробити це. На його голову падає нова біда.

Під час матчу Том отримує серйозну травму хребта. Питання стоїть про його життя і смерть. Адам Стентон, що став відомим хірургом і погодився стати директором медичного комплексу, який збирається побудувати Віллі Старк, оперує Тома Старка. Він вириває Тома з обіймів смерті, але йому не вдається врятувати його від паралічу.

Сейді Берк, зраджена секретарка і давня коханка Хазяїна, дізнається, що Анна Стентон, сестра лікаря Адама, подруга дитинства і юнацька любов Джека Бердена, є коханкою Віллі. Гнів імпульсної і енергійної Сейді не знає меж, і вона через Крихітку Дафі, що таємно ненавидить Хазяїна, повідомляє по телефону Адаму Стентону, що губернатор Старк запропонував йому стати директором майбутньої клініки виключно через його сестру, що тепер він хоче зняти його з цього поста, тому що Адам зробив його сина калікою і тому що Віллі тепер хотів би звільнитися від Анни, порвати з нею.

Адам Стентон, що завжди відносився до Віллі Старку як до «вискочки», дивився на нього з висоти своєї ідеалістичної етичної позиції, вірить тому, що почув. Втративши над собою контроль, він ображає сестру і заявляє, що назавжди пориває з нею. Підкарауливши Віллі Старка в Капітолії, він стріляє в нього і смертельно ранить. Ну, а Ласун, охоронець губернатора, вбиває Адама Стентона.

Після смерті Віллі Старка пост губернатора займає Крихта Дафі. Він пропонує Джеку Бердену працювати у нього, але той відмовляється і навіть намагається налякати Дафі, розповідаючи йому, що знає історію з телефонним дзвінком Адаму і що він може надати їй гласності. Він і справді спочатку збирається помститися таким чином Дафі за смерть Старка, але, порозміркувавши, не наважується на цей крок.

Після похоронів Господаря Джек Берден виїжджає в Берденс-лендінг, де живе Анна Стентон. Джек поселяється в будинку судді Ірвіна, якого той заповідав йому. До нього переїздить Анна Стентон, з якою він одружився і колишній чоловік його матері, якого Джек довго вважав батьком. Але лікарі говорять, що старий довго не протягне. Джек і Анна хочуть після його смерті покинути цей будинок і виїхати абикуди подалі від Берденс-Лендінг. Анна Стентон віддає свій маєток дитячому будинку, оскільки жити в ньому після смерті брата вона вже не може. Дружина Віллі Старка, мати Тома Старка, знаходить сенс життя в тому, що виховує хлопчика, свого внука, народженого поза шлюбом після смерті її сина.



Екранізації[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Список журналу Тайм — 100 романів всіх часів і народів (англ.)
  2. Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік(рос.)
  3. Уоррен Р. П. Все королівське військо: Роман/ Переклад з англійської В. Митрофанова; післямова Д. Затонського. — К. Дніпро, 1986. — 536 с.
  4. пер. Валентина Корнієнка "Аліса в Задзеркаллі", А-ба-ба-га-ла-ма-га, стор. 75

Посилання[ред.ред. код]