Все освітлено
| Все освітлено | |
|---|---|
| Everything Is Illuminated | |
 |
|
| Жанр | Пригоди, комедія, драма |
| Режисер | Лев Шрейбер (Liev Schreiber) |
| Продюсер | Пітер Сераф, Метью Стілмен |
| Сценарист | Сценарій Лев Шрейбер (Melissa Rosenberg) Новела Джонатан Зофран Фоєр (Jonathan Safran Foer) |
| У головних ролях |
Елайджа Вуд (Elijah Wood) Євген Гудзь Борис Лескін |
| Оператор | Метью Лібатік |
| Композитор | Пол Кантелон |
| Кінокомпанія | Warner Independent Pictures |
| Дистриб'ютор | Warner Independent Pictures |
| Тривалість | 106 хв. |
| Мова | англійська, українська, російська |
| Країна | США |
| Рік | 2005 |
| Кошторис | 7 000 000 $ |
| http://wip.warnerbros.com/everythingisilluminated/ | |
«Все осві́тлено» (англ. Everything Is Illuminated) — пригодницький, комедійний фільм 2005 року Лева Шрейбера, ролі в якому зіграли Елайджа Вуд та Євген Гудзь. Фільм був знятий за мотивами однойменної книги Джоната Сафрана Фоера. Стрічка була дебютом для Лева Шрейбера як режисера і автора сценарію.
Отримав небувалий розголос у західній пресі.
Зміст |
Сюжет [ред.]
Джонатан Фоєр, молодий американський єврей, їде в Україну, щоби знайти жінку, яка врятувала його дідуся в українському місті Трачімброді (Трохимбрід на Волині) перед тим як туди прийшли німці. За допомогою своїх провідників — одесита Алекса Перчова, який розмовляє дикою і неоковирною англійською, та його діда, який вдає сліпого.
Акторський склад [ред.]
- Елайджа Вуд - Джонатан Сафран Фоер
- Євген Гудзь - Алекс
- Борис Лескін - Дідусь
- Лариса Лаурет - Ліста
- Сюзана Годкова - Матір Алекса
- Елаяс Бауер - Хлопчик-пастух
- Юрій Лемешев - Учасник гурту
- Памела Ресін - Барабанщик
Музика [ред.]
Музика до фільму складається із восьми російських блатних і болгарських народних пісень, в обробці Пола Кантелона, та у виконанні гуртів «Ленінград», «Tin Hat Trio» та «Gogol Bordello», чий вокаліст і зіграв роль Алекса. Пісня гурту «DeVotchKa» «How It Ends» («Як це закінчується») звучить у трейлері, але не є серед офіційних саундтреків.
Відмінності між книгою та фільмом [ред.]
- У стрічці, Алекс б'є Семі Девіса Джуніора Джуніора, за що на нього кидається дідусь. У книзі такого немає.
- Книга розповідає подробиці, які відбулися перед поїздкою Джонатана в Україну. Фільм акцентує саме на цій подорожі, і рідко розповідає про події перед нею.
- У книзі, дідусь був змушений обирати між власним життям та своїм найкращим другом. Через біль та страх, він прикидається і поводить себе як антисеміт. У фільмі, дідусь зображений як людина, котрій чудом вдалося уникнути смерті від рук нацистів. Прикинувшись мертвим після розстрілу, він змінює власне ім'я, щоби приховати те, що він єврей.
- Наприкінці книги, батько Алекса йде із сім'ї. У фільмі у нього набагато менша роль, і він з'являється наприкінці стрічки на похороні дідуся.
- У фільмі, Ліста є сестрою Августини. У книзі вони не мають нічого спільного, і Ліста її не знає.
- У фільмі, Алекс називає Джонатана «колекціонером», на відміну від книги, де він — «герой». Також у стрічці Джонатан заперечує те, що він письменник. У книзі, навпаки, він каже, що відчуває ніби він «народився щоби писати».
- У книзі дідусь — християнин; у фільмі він зображений євреєм.
- У фільмі є сцена, де головні герої сплять посеред поля, якої у книзі нема.
- У стрічці хлопчик-пастух просить у подорожуючих жуйку та псує їм колесо. Цього епізоду немає у книзі.
- У фільмі дідусь закінчує життя самогубством, перерізавши вени у ванній, наприкінці їхньої із Джонатаном подорожі. У книзі він робить це пізніше, після повернення Джонатана до США.
- У книзі події відбуваються в 1997 році. У фільмі - в 2004-му.
- У книзі, Алекс каже що він ніколи не зустрічав єврея хоча живе в Одесі.
- У книзі, офіціантка в Луцьку признається що також ніколи не бачила євреїв і питається чи в них ростуть роги на голові.
Цікаві факти [ред.]
- Автор книги, Джонатан Сафран Фоер, з'являється на початку фільму в ролі прибиральника, який здуває листя на цвинтарі.
- Майже увесь фільм був знятий у Чехії, а не в Україні. Так, наприклад, дороги у фільмі зовсім нові, а також зустрічаються села, де дахи будинків мають лише червоний колір.
- Євген Гудзь є лідером гурту Gogol Bordello. Весь гурт з'являється у фільмі в повному складі - в епізоді на Львівському вокзалі, де Алекс наймає місцевих музикантів грати американський гімн.
Спотворення історичних подій [ред.]
Іван Качановський, доктор філософії (політика) Факультету політології Торонтського університету міста Торонто, Канада з приводу викривлення історичних подій у фільмі зазначив:
Мої наукові дослідження на рідній Волині свідчать що діда Джонатана Фоера ймовірніше за все врятували українські партизани з сусіднього з Трохимбродом села Клубочин, яке розташоване в Ківерцівському районі Волинської області.
Згідно зі спогадами українських, російських та єврейських партизан, розмовами з жителями Клубочина та матеріалами музею в цьому селі, загін сформований Олександром Філюком з мешканців Клубочина та сусідніх сіл включив до свого складу групу єврейських партизан з Трохимброда і взяв під свою охорону більш ніж півтори сотні євреїв, тобто майже всіх з менш ніш двох сотень людей, які врятувались після масових розстрілів німцями, яким допомагала місцева поліція, декількох тисяч євреїв Трохимброду та навколишніх поселень у серпні-жовтні 1942 року. У відповідь за дії партизан, німці із допомогою місцевої поліції 4 листопада 1942 року розстріляли 137 жителів Клубочина, зокрема 36 дітей.
Фоер в реальному житті, у фільмі та книзі шукає жінку по імені Августина. Як не дивно, але Фоер після своєї подорожі в Україну, і творці фільму не переймалися пошуками Августини або інших можливих рятівників. Ім'я Августина не є українським, і з фотокартки недавно розміщеній на вебсайті фільму видно що воно написано не на українській, або навіть польській чи чеській мові. Це ім’я а також дата (1939 рік), одяг жінки та інших людей, і обстановка на фото вказують на те що Августина була голандкою або навіть німкою, ймовірно з Жозефіна, розташованого поблизу єврейського Трохимброду, який ще також називався Софіївкою, де жив дід Фоера. І вона навряд чи могла б його переховувати під час війни тому що після того як Волинь, як і інші західноукраїнські землі, була приєднана до Радянського Союзу у вересні 1939 року, в результаті радянсько-німецьких домовленостей німецькі, а разом з ними і голандські колоністи, виїхали з цих місць. А колишню колонію Жозефін було спалено невдовзі після масового розстрілу жителів єврейського містечка 1942 року.
Нагороди [ред.]
У 2005 році Лев Шрейбер отримав 3 нагороди за дебютну стрічку:
- Lanterna Magica Prize (Венеційський кіно-фестиваль)
- Найкращий біографічний фільм (Венеційський кіно-фестиваль)
- Найкращий сценарій (Міжнародний кіно-фестиваль у Сан-Паоло)
