Вуглегірська ТЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 48°27′52″ пн. ш. 38°11′53″ сх. д. / 48.46444° пн. ш. 38.19806° сх. д. / 48.46444; 38.19806

Вуглегірська теплова електростанція
Углегорская ТЭС.jpg
Розташування Україна Україна, Донецька область, м. Світлодарськ
Введення в експлуатацію 1973-1977 р.р.
Вид палива вугілля (основне паливо), газ, мазут
Водозабір р. Лугань (оборотний)
К-сть. енергоблоків 4 х 300 МВт + 3 х 800 МВт
Котельні агрегати ТП-312А (4 шт.); ТГМП-204 (3 шт.)
Турбіни К-300-240-2 (4 шт.); К-800-240-3 (3 шт.)
Електрогенератори ТГВ-300 (4 шт.); ТВВ-800 (3 шт.)
Встановлена електрична
потужність
3 600 МВт
Напрацювання технологічного обладнання, тис. год. 125,74 - 237,4 (на 01.11.2011 р.)
Керівник Тарутін Сергій Георгійович
Материнська компанія ПАТ "Центренерго"
Веб-сайт www.centrenergo.com
Дані оновлено 31 січня 2012 року

Вуглегірська ТЕС — теплова електростанція ДАЕК «Центренерго» розташована в місті Світлодарськ Донецької області. Встановлена потужність — 3600 МВт.

Кількість енергоблоків — 7. Проектне паливо: енергоблоки 300 МВт — вугілля марки ГСШ з калорійністю 5000 ккал/кг; енергоблоки 800 МВт газ. Частка використання природного газу у структурі палива в 2007 році енергоблоками 300 МВт —1,98 %.

Історія[ред.ред. код]

  • 1966 р. Прийнято рішення про будівництво в 19671977 р.р. у складі ПЕО «Донбасенерго» Вуглегірської ГРЕС потужністю 3600 МВт.
  • 19681971 рр. Побудовані: ставок-охолоджувач, насосна станція підживлення водосховища в селі Курдюковка, будівля хімцеха, головний корпус, ВРП та інші об'єкти, що забезпечують пуск першого енергоблока потужністю 300 МВт
  • 3 грудня 1972 року о 19 годині 25 хвилин перший енергоблок потужністю 300 МВт підключений до мережі.
  • 1973 р. Введені в експлуатацію енергоблоки № 2, 3, 4.
  • 1977 р. У грудні введений в експлуатацію третій енергоблок потужністю 800 МВт. Встановлена потужність електростанції досягла проектної — 3600 МВт.
  • 2013 р. На Вуглегірській ТЕС масштабна пожежа, внаслідок якої повністю знищено чотири енергоблоки.[1][2]

Станція[ред.ред. код]

Головний корпус першої та другої черги складається з машинних зал, бункерно-деаераторного відділення і котельного відділення першої і другої черги будівництва відповідно. Каркас будівель виконаний із збірних залізобетонних конструкцій, міжповерхові перекриття — із попередньонапружених залізобетонних плит. Покрівлю виконано по металевим фермам із спеціальних профільованих тонколистових оцинкованих панелей, утеплених пінопластом.

Стінове заповнення двох машинних зал виготовлене з пінобетонних панелей, оздоблених глазурованою плиткою типу «іриска». Розташування турбоагрегатів в машинному залі першої черги — поперечне. Теплова схема — блокова без поперечних зв'язків між блоками по парі і воді. Розміщення турбоагрегатів потужністю по 800 МВт в машинному залі другої черги — поздовжнє. Теплова схема — блокова. У машинному залі другої черги розташовано три установки теплофікацій продуктивністю по 30 Гкал/г кожна, призначені для теплопостачання житлового селища і промислового майданчика, а також все допоміжне устаткування енергоблоків.

У двох бункерно-деаераторних відділеннях розташовані системи пилепідготування, деаераторні установки, розподільні пристрої власних потреб 0,4 Кв і пункти управління енергоблоками. Стінові панелі котельних відділень виконані з профільованого оцинкованого листа. Встановлені багерні насосні системи гідрозоловидалення. Допоміжне устаткування котельних відділень — димососи, дутеві вентилятори, регенеративні повітропідігравачі і електрофільтри розміщені на відкритому майданчику біля головного корпусу.

Паливне господарство першої черги електростанції (енергоблоки по 300 МВт) складається з відкритого вугільного складу місткістю 325 тис. т, обладнаного мостовим краном-перевантажувачем, розвантажувального пристрою з двома роторними вагоноперекидачами для вагонів вантажопідйомністю 60 — 125 т.т. двоколійним розморожуючим пристроєм, системою галерей стрічкових транспортерів подачі вугілля в бункери котлів.

Еенергоблоки 800 МВт через дефіцит газомазутного палива знаходяться в стані довготривалого резерву з елементами консервації.

Димові гази від двох черг електростанції відводяться в атмосферу через дві залізобетонні труби заввишки 320 м з підвісним газовідвідним стовбуром з кремнебетонних панелей.

Пожежа 29 березня 2013 року[ред.ред. код]

29 березня 2013 року в 15:14 в результаті пожежі, яка сталася внаслідок загоряння вугільного пилу, зруйновані чотири турбіни Вуглегірської ТЕС[3]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]