Вугледар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вугледар
Vuhledar gerb.png Vugledar prapor.gif
Герб Вугледара Прапор Вугледара
Вугледар
Розташування міста Вугледар
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Донецька область
Район/міськрада Вугледарська міська рада
Код КОАТУУ 1414800000
Засноване 1964
Статус міста з 1991 року
Населення 15293 (01.02.2014)[1]
Агломерація Донецько-Макіївська агломерація
Площа 5,3 км²
Густота населення 2885 осіб/км²
Поштові індекси 85670-85671
Телефонний код +380-6273
Координати 47°46′45″ пн. ш. 37°14′54″ сх. д. / 47.77917° пн. ш. 37.24833° сх. д. / 47.77917; 37.24833Координати: 47°46′45″ пн. ш. 37°14′54″ сх. д. / 47.77917° пн. ш. 37.24833° сх. д. / 47.77917; 37.24833
Висота над рівнем моря 187 м
Водойма р. Кашлагач
Відстань
Найближча залізнична станція Волноваха
До станції 35 км
До обл./респ. центру
 - фізична 45,4 км
 - залізницею 81 км
 - автошляхами 60 км
До Києва
 - фізична 572 км
 - залізницею 917 км
 - автошляхами 746 км
Міська влада
Адреса 85670, Донецька обл., м. Вугледар, вул. 30-річчя Перемоги, 16, 6-42-76
Веб-сторінка Вугледарська міськрада
Міський голова Ширінський Алім Мамбетович

Вугледа́р — місто обласного значення в Донецькій області.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Місто Вугледар було засновано у 1964 році, розташоване в південно-західній частині Донецької області, на відстані 57 кілометрів від обласного центру. Межує з сільськогосподарськими Мар'їнським та Волноваським районами.

Загальна площа міста — 532 га. Населення 17500 чол. З них працездатного — 13,1 тис. чол.

Народжуваність — 7,9 на 1000 чоловік, смертність — 10,2, природний спад — −2,3, сальдо міграції негативне (-17,8 на 1000 чоловік).

Історична довідка[ред.ред. код]

Місто своїм народженням зобов'язане початку опанування Південнодонбаського вугільного регіону. У 1963 році інститутом «Донгіпрошахт» було виконано генеральний план об'єднаного масиву шахт Південного Донбасу і проектне завдання житло-побутового будівництва шахти «Південнодонбаська» № 1. 18 лютого 1964 року 12 робочих тресту «Донецькшахтобуд» було висаджено на посту № 90 Донецької залізниці. Освоювання регіону почалося з будівництва залізничної станції та 8 житлових будинків для залізничників.

У 1964 році першими на будівництво комплексу нової шахти прибув колектив будуправління № 15. Загалом на будівництві шахти працювало багато організацій, в тому числі «Спецбуд», БУ-2, 4-та прохідка. У 1964 ж році у фундамент першого житлової будівлі було закладено перший камінь. Водночас зводились ще три будинки та три гуртожитки. Перший дім було заселено у 1966 році і селищу було надане ім'я «Південний Донецьк». В 1974 році почалися роботи на «Південнодонбаській» № 3.

Хронологія подій:

  • 1966. Побудовані котельна, дитячий комбінат, їдальня.
  • 1967. Розпочалося будівництво першої школи.

Народилася перша дитина селища.

  • 1968. Відкрито літній кінотеатр.

За проханням мешканців селище було перейменовано на Вугледар.

  • 1969. Утворена селищна рада.
  • 1974. Почалося будівництво лікарні.
  • 1975. Відкрився перший пам'ятник: Стела 13 десантників.

З 1964 року перша шахта і селище Південний Донецьк були підпорядковані Мар'їнському району, а з 1973 уже, як селище Вугледар, перепорядковане Петровському району м. Донецька. У 1989 році Вугледару було змінено статус і уже, як селище міського типу, було віднесено до категорії міст районного підпорядкування. 6 грудня 1991 року місто Вугледар набуло статусу міста обласного підпорядкування.

Населення[ред.ред. код]

Населення міста станом на 1.06.2011 року становить 15549 осіб. За даними перепису населення 2001 року — 17,4 тис. осіб; 2004 рік — 16,6 тис. осіб.

За даними перепису 2001 року населення міста становило 17518 осіб, із них 28,18% зазначили рідною мову українську, 70,80% — російську, 0,06% — білоруську, 0,02% — вірменську, молдовську та гагаузьку, 0,01% — болгарську мову[2].

Природні ресурси. Екологічна ситуація[ред.ред. код]

Місто Вугледар засновано як центр майбутнього великого району видобутку кам'яного вугілля, розвідані запаси якого становлять 1395 млн тонн.

Основні природні ресурси:

  • висококонцентровані запаси кокосового вугілля марки ГЖ, ГЖО, Ж з низьким вмістом сірки — 5,5 млрд тонн;
  • родовище вугільного метану — 3467 млн м3 газу.

Ілові відходи комбінату комунальних підприємств використовуються для удобрення земель с/г «Червоний Жовтень». Шлакові відходи вугільних котельних, очисних споруд — для ремонту доріг, а також для їх посипання під час ожеледиці. З метою зниження відходоутворення підприємствами міста виконуються заходи щодо закладки породи у вироблений простір.

Економіка[ред.ред. код]

Вугледар — шахтарське місто з моноструктурою господарського комплексу, основа якого — вугільна промисловість.

Основні помислові підприємства:

  • ДВАТ шахта «Південнодонбаська» №1 імені Героїв 9-ї стрілецької дивізії виробничою потужністю 1200 тис. Тонн вугілля у рік. Введена в експлуатацію у 1973 році. Шахта — первісток родовища Південнодонбаське. Промислові запаси вугілля на 01.01.02 — 58,67 млн тонн. Шахта — надкатегорійна за газом, небезпечна за вибухами пилу.
  • ДВАТ шахта «Південнодонбаська» № 3 виробничою потужністю 1200 тис. Тонн вугілля у рік (перша черга). Введена в експлуатацію у 1985 році. Розташована на південно-західній межі Донецького басейну. Вона пов'язана залізничною гілкою довжиною 23 км зі станцією «Південнодонбаська» на залізничній магістралі «Донецьк—Маріуполь» і автомобільною дорогою Мар'їнка—Павлівна. Розміри шахтного поля 8,5 км за протягом та 5,5 км за падінням. Загальна площа шахти 47 км². Промислові запаси за станом на 01.07.02 — 150026 тис. тонн. Шахта — надкатегорійна за газом та пилом.

Обидві шахти віднесено до числа перспективних молодих шахт. Працюють стабільно, нарощуючи видобуток вугілля.

Ринок праці:

  • рівень зареєстрованого безробіття становить 7,3%.
  • 2/3 працездатного населення працює на вугільних підприємствах міста.

Відповідно до Закону України «Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності у Донецькій області», місто віднесено до території пріоритетного розвитку.

У місті інфраструктура, яка забезпечує мінімальні потреби мешканців міста.

Транспорті зв'язки: автомобільне сполучення з м. Донецьк, Мар'їнка, Волноваха.

Освіта[ред.ред. код]

У місті функціонують три середні загальноосвітні школи I–III ступенів (у тому числі, денна та очна-заочна форми навчання). Загалом у середніх навчальних закладах навчається біля 3000 учнів. Школи мають мережу профільних класів, класів з поглибленням вивчанням окремих предметів, класів з державною мовою навчання, міжшкільних факультетів. В цілому, державною мовою навчається 19,0% учнів шкіл та 34,6% дітей дошкільного віку. Здійснюється робота з обдарованими дітьми, створено міський банк даних.

Мережа дошкільних дитячих закладів у місті представлена вдома дошкільними дитячими закладами, де у 18 групах нараховується 408 дітей. Розвивається мережа груп соціального призначення для дітей з недоліками фізичного і психічного розвитку, профільних груп.

Позашкільний заклад — дитячо-юнацька спортивна школа, де у 30 групах займаються біля 600 дітей за такими видами спорту, як: футбол, баскетбол, греко-римська боротьба, важка атлетика, шахи.

З вищих навчальних закладів у місті з 1996 року працює академічний коледж Донецької державної Академії управління. Навчання ведеться за спеціальностями «Менеджмент» та «Фінанси». Форми навчання — очна та заочна. Освітньо-кваліфікаційний рівень — бакалавр.

У місті Вугледар Донецької області на обліку перебуває 2 пам'ятки історії та монументального мистецтва.

Пам'ятки історії[ред.ред. код]

№ пп Охорон. номер Найменування пам'ятки Місцезнаходження пам'ятки Рік встановлення Автор Рішення
1. 2840 Могила Кушніра С.І, воїна-афганця, рядового. Вугледарська м/р, м. Вугледар, міський цвинтар. 1986 р. - 14.07.1993 р. № 419
2. 2059 Пам'ятник на місці загибелі 13-х партизанів-десантників. Вугледарська м/р, м. Вугледар, траса «Донецьк-Вугледар», в'їзд до північної частини міста. 1975 р. - 10.11.1984 р. № 663р

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]