Вугледар

Місто Вугледар було засновано у 1964 році, розташоване в південно-західній частині Донецької області, на відстані 57 кілометрів від обласного центру. Межує з сільськогосподарськими Мар'їнським та Волноваським районами.

Загальна площа міста — 532 га. Населення 17500 чол. З них працездатного — 13,1 тис. чол.

Народжуваність — 7,9 на 1000 чоловік, смертність — 10,2, природний спад — -2,3, сальдо міграції негативне (-17,8 на 1000 чоловік).

[ред.] Історична довідка

Місто своїм народженням зобов'язане початку опанування Південно донбаського вугільного регіону. У 1963 році інститутом „Донгіпрошахт“ було виконано генеральний план об'єднаного масиву шахт Південного Донбасу і проектне завдання житло-побутового будівництва шахти „Південнодонбаська“ №1. 18 лютого 1964 року 12 робочих тресту „Донецькшахтобуд“ було висаджено на посту № 90 Донецької залізниці. Освоювання регіону почалося з будівництва залізничної станції та 8 житлових будинків для залізничників.

У 1964 році першими на будівництво комплексу нової шахти прибув колектив будуправління № 15. Загалом на будівництві шахти працювало багато організацій, в тому числі „Спецбуд“, БУ-2, 4-та прохідка. У 1964 ж році у фундамент першого житлової будівлі було закладено перший камінь. Водночас зводились ще три будинки та три гуртожитки. Перший дім було заселено у 1966 році і селищу було надане ім'я „Південний Донецьк“. В 1974 році почалися роботи на „Південнодонбаській“ № 3.

Хронологія деяких подій:

1966. Побудовані котельня, дитячий комбінат, їдальня.
1967. Розпочалося будівництво першої школи.

Народилася перша дитина селища.

1968. Відкрито літній кінотеатр.

За проханням мешканців селище було перейменовано на Вугледар.

1969. Утворена селищна рада.
1974. Почалося будівництво лікарні.
1975. Відкрився перший пам'ятник: Стела 13 десантників.

З 1964 року перша шахта і селище „Південний Донецьк“ були підпорядковані Мар'їнському району, а з 1973 уже, як селище Вугледар, перепорядковане Петровському району м. Донецька. У 1989 році Вугледару було змінено статус і уже, як селище міського типу, було віднесено до категорії міст районного підпорядкування. 6 грудня 1991 року місто Вугледар набуло статусу міста обласного підпорядкування.

[ред.] Природні ресурси. Екологічна ситуація

Місто Вугледар засновано як центр майбутнього великого району видобутку кам'яного вугілля, розвідані запаси якого складають 1395 млн. тонн.

Oсновні природні ресурси:

висококонцентровані запаси кокосового вугілля марки ГЖ, ГЖО, Ж з низьким вмістом сірки — 5,5 млрд. тонн;
родовище вугільного метану — 3467 млн. м³ газу.

Ілові відходи комбінату комунальних підприємств використовуються для удобрення земель с/г „Червоний Жовтень“. Шлакові відходи вугільних котельних, очисних споруд — для ремонту доріг, а також для їх посипання під час ожеледиці. З метою зниження відходоутворення підприємствами міста виконуються заходи щодо закладки породи у вироблений простір.

[ред.] Економіка

Вугледар — шахтарське місто з моноструктурою господарського комплексу, основа якого — вугільна промисловість.

Основні помислові підприємства:

ДВАТ шахта „Південнодонбаська“ №1 імені Героїв 9-ї стрілкової дивізії виробничою потужністю 1200 тис. Тонн вугілля у рік. Введена в експлуатацію у 1973 році. Шахта — первісток родовища Південнодонбаське. Промислові запаси вугілля на 01.01.02 — 58,67 млн. тонн. Шахта — над категорійна за газом, небезпечна за вибухами пилу.
ДВАТ шахта „Південнодонбаська“ № 3 виробничою потужністю 1200 тис. Тонн вугілля у рік (перша черга). Введена в експлуатацію у 1985 році. Розташована на південно-західній межі Донецького басейну. Вона пов'язана залізничною гілкою довжиною 23 км. зі станцією „Південнодонбаська“ на залізничній магістралі „Донецьк — Маріуполь“ і автомобільною дорогою Мар'їнка — Павлівна. Розміри шахтного поля 8,5 км. за протягом та 5,5 км. за падінням. Загальна площа шахти 47 км2. Промислові запаси за станом на 01.07.02 — 150026 тис. тонн. Шахта — надкатегорійна за газом та пилом.

Обидві шахти віднесено до числа перспективних молодих шахт. Працюють стабільно, нарощуючи видобуток вугілля.

Ринок праці:

рівень зареєстрованого безробіття складає 7,3%.
2/3 працездатного населення працює на вугільних підприємствах міста.

Відповідно до Закону України „Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності у Донецькій області“, місто віднесено до території пріоритетного розвитку.

У місті інфраструктура, яка забезпечує мінімальні потреби мешканців міста.

Транспорті зв'язки: автомобільне сполучення з мм. Донецьк, Мар'їнка, Волноваха.

[ред.] Освіта

У місті функціонують три середні загальноосвітні школи I-III ступенів (у тому числі, денна та очна-заочна форми навчання). Загалом у середніх навчальних закладах навчається біля 3000 учнів. Школи мають мережу профільних класів, класів з поглибленням вивчанням окремих предметів, класів з державною мовою навчання, міжшкільних факультетів. В цілому, державною мовою навчається 19,0% учнів шкіл та 34,6% дітей дошкільного віку. Здійснюється робота з обдарованими дітьми, створено міський банк даних.

Мережа дошкільних дитячих закладів у місті представлена вдома дошкільними дитячими закладами, де у 18 групах нараховується 408 дітей. Розвивається мережа груп соціального призначення для дітей з недоліками фізичного і психічного розвитку, профільних груп.

Позашкільний заклад — дитячо-юнацька спортивна школа, де у 30 групах займаються біля 600 дітей за такими видами спорту, як: футбол, баскетбол, греко-римська боротьба, важка атлетика, шахи.

З вищих навчальних закладів у місті з 1996 року працює академічний коледж Донецької державної Академії управління. Навчання ведеться за спеціальностями „Менеджмент“ та „Фінанси“. Форми навчання — очна та заочна. Освітньо-кваліфікаційний рівень — бакалавр.