Вудро Вільсон

Томас Вудро Вільсон Thomas Woodrow Wilson
28-й Президент США
Час на посаді:
4 березня 1913 — 4 березня 1921
Попередник	Вільям Тафт
Наступник	Воррен Гардінг
34-й губернатор штату Нью-Джерсі
Час на посаді:
17 січня 1911 — 1 березня 1913
Попередник	Джон Франклін Форт
Наступник	Джеймс Фейрмен Філдер
Народився	28 грудня 1856(1856-12-28) Стентон, штат Вірджинія
Помер	3 лютого 1924(1924-02-03) (67 років) Вашингтон, федеральний округ Колумбія
Національність	Шотландець
Політична партія	Демократична партія США
Дружина	Еллен Акссон Вільсон (1-ша дружина) Едіт Галс Вільсон (2-га дружина)
Професія	юрист, професор політичних наук
Релігія	Пресвітеріанство
Підпис

То́мас Ву́дро Ві́льсон (англ. Thomas Woodrow Wilson, зазвичай без першого імені — Вудро Вільсон; *28 грудня 1856 — †3 лютого 1924) — 28-й Президент США (1913—1921). Відомий також як історик і політолог.

Будучи кандидатом від Демократичної партії, він був вибраний губернатором штату Нью-Джерсі в 1910 році, а в 1912 — президентом США, коли голоси прибічників республіканців розкололися між Теодором Рузвельтом і Вільямом Тафтом. Вільсон був переобраний у 1916. Другий термін його президентства був відмічений вступом США в Першу світову війну (березень 1917) і активними дипломатичними зусиллями президента по мирному врегулюванню, вираженими в «14 пунктах». Лауреат Нобелівської премії миру 1919, присудженою йому за миротворчі зусилля. Вільсон став першим президентом США, що відвідав з офіційним візитом Європу, беручи участь в роботі Паризькій мирної конференції. Пропозиції Вільсона були покладені в основу Версальського договору. Вільсон був одним з ініціаторів створення Ліги Націй, проте Сенат США відмовив у вступі до цієї організації.

Чотирнадцять пунктів Вільсона

1. Відкриті мирні договори, відкрито обговорення, після яких не буде ніяких таємних міжнародних угод будь-якого роду, а дипломатія завжди буде діяти відверто на очах у всіх.
2. Абсолютна свобода судноплавства на морях поза територіальними водами як у мирний, так і воєнний час, крім випадків, коли деякі моря будуть частиною або повністю закриті в міжнародному порядку для виконання міжнародних договорів.
3. Усунення, наскільки це можливо, всіх економічних бар'єрів і встановлення рівності умов для торгівлі всіх націй, що стоять за мир.
4. Справедливі гарантії того, що національні озброєння будуть скорочені до граничного мінімуму, сумісного з державною безпекою.
5. Вільне, щиросердне і абсолютно неупереджене вирішення всіх колоніальних суперечок, засноване на суворому дотриманні принципу, що при вирішенні всіх питань, що стосуються суверенітету, інтереси населення повинні мати однакову вагу в порівнянні із справедливими вимогами того уряду, права якого мають бути визначені.
6. Звільнення всіх російських територій і такий дозвіл всіх зачіпаючих Росію питань, який гарантує їй найбільш повне й вільне сприяння з боку інших націй у справі отримання повної і безперешкодної можливості ухвалити незалежне рішення щодо її власного політичного розвитку та її національної політики та забезпечення їй привітного прийому до співтовариства вільних націй при тому образі правління, який вона сама для себе обере. І більше, ніж прийом, також і всіляку підтримку у всьому, в чому вона потребує і чого вона сама собі бажає. Ставлення до Росії з боку націй, її сестер, в майбутні місяці буде пробним каменем їхніх добрих почуттів, розуміння ними її потреб та вміння відокремити їх від своїх власних інтересів, а також показником їхньої мудрості і безкорисливості їхніх симпатій.
7. Бельгія повинна бути звільнена і відновлена, без спроби обмежити суверенітет, яким вона користується нарівні з усіма іншими вільними націями. Ніяке інше діяння не може більш, ніж це, послужити до відновлення між народами довіри до тих законів, які вони самі встановили і визначали в якості керівництва для своїх взаємних зносин. Без цього цілющого акту вся побудова і дія(структура)міжнародного права буде назавжди втраченою.
8. Вся французька територія повинна бути звільнена, окуповані частини повернуті, а зло, нанесене Франції Пруссією в 1871 у в відношенні Ельзас-Лотарингії, яке порушувало загальний мир майже 50 років, має бути виправлено, щоб мирні відносини могли знову бути встановлені в інтересах усіх.
9. Виправлення кордонів Італії має бути зроблено на основі ясно помітних національних кордонів.
10. Народи Австро-Угорщини, місце яких у Лізі Націй ми хочемо бачити огородженим і забезпеченим, повинні отримати найширшу можливість автономного розвитку.
11. Румунія,Сербія і Чорногорія повинні бути звільнені. Зайняті території повинні бути повернені Сербії.Повинен бути наданий вільний і надійний доступ до моря. Взаємовідносини різних балканських держав повинні бути визначені дружнім шляхом, відповідно до історично встановлених принципів приналежності та національності. Повинні бути встановлені міжнародні гарантії політичної і економічної незалежності і територіальної цілості різних балканських держав.
12. Турецькі частини Османської імперії, в сучасному її складі, повинні отримати забезпечений і міцний суверенітет, але інші національності, що нині знаходяться під владою турків, повинні отримати недвозначну гарантію існування і абсолютно непорушні умови автономного розвитку. Дарданелли повинні бути постійно відкриті для вільного проходу суден і торгівлі всіх націй під міжнародними гарантіями.
13. Повинно бути створено незалежну Польську державу, яка повинна включати в себе всі території з незаперечно польським населенням, якому повинен бути забезпечений вільний і надійний доступ до моря, а політична і економічна незалежність, так само як і територіальна цілісність, повинні бути гарантовані міжнародним договором.
14. Повинно бути утворено загальне об'єднання націй на основі особливих статутів, з метою створення взаємної гарантії політичної незалежності і територіальної цілості як великих, так і малих держав.

Промови і виступи

• В.Вільсон - Послання Конгресу США про оголошення війни Німеччині (рос.)
• "Чотирнадцять пунктів Вільсона" (рос.)
• В.Вільсон: «Промова в захист Ліги Націй в м. Пуебло» (рос.)

Література

• Гай-Нижник П. П. Політичні погляди Вудро Вільсона у допрезидентський період його життя та діяльності // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. — К., 2008. — Вип.39. — С.67-77.[1]