Вуковар
| Вуковар Vukovar |
||||
|---|---|---|---|---|
|
||||
 |
||||
| Основні дані | ||||
| Засноване | 1231 | |||
| Населення | 31 670 (2001) | |||
| Поштові індекси | 32000 | |||
| Географічні координати | 45°35′ пн. ш. 19°00′ сх. д. / 45.583° пн. ш. 19.000° сх. д. | |||
| Міська влада | ||||
| Веб-сторінка | www.vukovar.hr | |||
| Мер міста | Жденка Бульян | |||
Вуковар (хорв. Vukovar) — місто в Хорватії, у Вуковарсько-Сремській жупанії, розташоване на сході країни, поблизу кордону з Сербією на березі річки Дунай біля впадіння в неї річки Вука.
Зміст |
Загальні відомості[ред.]
Назва міста в перекладі означає фортеця на Вуці (від назви річки Вука та угорського слова Var — фортеця). Назва ж самої річки Вука походить від хорватського «Вук» — «вовк». Вуковар є найбільшим хорватським містом і річковим портом Хорватії на Дунаї. Його економіка значним чином спирається на сільське господарство, рибну ловлю та хімічну промисловість. Місто є одним з головних індустріальних та культурних центрів сходу Хорватії.
Національний склад[ред.]
Згідно з переписом 2001 року населення міста становило 31 670 осіб. З них хорватів — 57,5%, сербів — 32,9%, українців — близько 2% (з них русинів — 1,8%), угорців — 1,2%. Населення міста значно скоротилося внаслідок Югославських воєн. У 1990 році воно становило 44 639 осіб, з яких хорватів було 47,20%, сербів 32,30%.
| Рік | Всього | Хорвати | Серби | Німці | Угорці | Решта |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1910. | 10.359 | 4.092 | 1.628 | 3.503 | 954 | 183 |
| 39,50% | 15,70% | 33,80% | 9,20% | 1,80% | ||
| 1931. | 10.242 | 5.048 | 1.702 | 2.670 | 571 | 215 |
| 49,60% | 16,60% | 26,10% | 5,60% | 2,00% | ||
| 1948. | 17.223 | 10.943 | 4.390 | 54 | 913 | 923 |
| 63,50% | 25,50% | 0,30% | 5,30% | 5,30% | ||
| 1971. | 30.222 | 14.694 | 9.132 | 60 | 835 | 5.501 |
| 48,60% | 30,20% | 0,20% | 2,80% | 18,20% | ||
| 1990. | 44.639 | 21.065 | 14.425 | 94 | 694 | 8.361 |
| 47,20% | 32,30% | 0,20% | 1,50% | 18,80% | ||
| 2001. | 31.670 | 18.199 | 10.412 | 58 | 387 | 2.614 |
| 57,46% | 32,88% | 0,18% | 1,22% | 8,25% |
Історія[ред.]
Слов'янські поселення на місці сучасного Вуковара існували з 6-го століття, однак вперше місто згадане у 13-му столітті. З 16 ст. місто по черзі перебувало у складі Оттоманської імперії, імперії Габсбургів, Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, Незалежної Держави Хорватія та у складі Югославії.
Облога міста сербськими військами під час Югославських воєн стала однією з найбільших військових операцій Війни Хорватії за незалежність (1991–1995) є одним з її символів та предметом особливої національної гордості хорватів. Героїчна оборона міста від сербів, яку організували нечисленні хорватські ополченці, тривала 87 днів, завершилась взяттям міста сербськими військами та масовим вбивством цивільного хорватського населення.
