Вулиця Арсенальська (Львів)
| Вулиця Арсенальська Львів | |
|---|---|
.JPG) | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | Міського арсеналу |
| Колишні назви | |
| За Збройовнею бічна, Жидівська бічна, Ваффенмаґацінґассе | |
| польського періоду (польською) | Za Zbrojownią |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 80 м |
| Координати початку | 49°50′28″ пн. ш. 24°02′06″ сх. д. / 49.841194° пн. ш. 24.035111° сх. д.Координати: 49°50′28″ пн. ш. 24°02′06″ сх. д. / 49.841194° пн. ш. 24.035111° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′29″ пн. ш. 24°02′07″ сх. д. / 49.841639° пн. ш. 24.03528° сх. д. |
| поштові індекси | 79008[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1, 2, 3, 5, 7, 9[2] |
| Архітектурні пам'ятки | № 3, 7[3] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14)[1] |
| Забудова | класицизм |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2507043 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Арсенальська у Вікісховищі | |
Ву́лиця Арсена́льська — вулиця в центрі міста Львова. Сполучає вулиці Староєврейську та Підвальну. Назва вулиці походить від того, що проходить під Високим муром, який став основою західної стіни Міського арсеналу.
Історія[ред. | ред. код]
Виникла приблизно у середині XIX століття під назвою «За Збройовнею бічна», з 1871 року — «Жидівська бічна» (вулиця здавна належала до єврейського кварталу Львова). З 1885 року — «За Збройовнею». У період німецької окупації мала назву Ваффенмаґацінґассе. Сучасна назва — з 1946 року[4].
Забудова[ред. | ред. код]
Колишня За Збройовнею № 1 (конскрипційний № 254 m, інша адреса: Староєврейська [колишня Боїмів], 54). Синагога. У XVIII столітті тут була Стара синагога та будиночки кравця Шимеля і Берка Данцельса (власність єврейська). Зруйнована 1941 року.
Арсенальська, 2 (конскрипційний № 253 m, інша адреса: вул. Підвальна, 5). Міський арсенал, теперішній Музей зброї. Арсенал створили ще 1430 року. Нинішню споруду збудували при Високому мурі 1555 року. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури національного значення під № 1251.
Арсенальська, 3 (конскрипційний № 333 m, інша адреса: Староєврейська, 43, Шклярська, 1). У XVIII столітті мала назву — кам'яниця Маєрка Школьника (власність єврейська), за даними ліктьового податку 1767 року. Власником у 1871 році був Абрам Френкель; у 1916 році — Єврейська релігійна громада. Типова триповерхова кам'яниця другої половини XIX століття. У цьому будинку містилася тривіальна школа, перетворена у 1889 році в народну школу для дівчат. Також тут навчали вчителів єврейської релігії. У міжвоєнний період в цьому будинку перебувало культурно-просвітницьке товариство «Тарбут». Тепер тут службові приміщення Львівського історичного музею та ломбард[5].
Арсенальська, 5 (конскрипційний № 251 m, інша адреса: Шклярська, 3). У XVIII столітті мала назву — кам'яниця Гайзика Фактора (власність єврейська). Власником у 1871 році був Маркус Райн; у 1916 році — Мойсей Фіш і співвласники. У 1902 році тут мешкали різники Франдель Фрухс і Маркус Айхер. Типова триповерхова орендна кам'яниця 1880-х років з фасадом завширшки у п'ять вікон.
Арсенальська, 7 (конскрипційний № 252 m). У XVIII столітті мала назву — кам'яниця Кагальна (власність єврейська). Власник у 1871 році — Єврейська релігійна громада; власник станом на 1916 — Фонд єврейського шпиталю. У 1902 році тут працювала парова лазня Раніше на цьому місці була в'язниця гебрейської громади міста, а з боку Шклярської — лазня. На початку XIX століття спорудили нову кам'яницю для лазні та ритуального басейну (мікви). Фасад з боку вул. Арсенальної оздоблений у стилі історизму 1880—1890-х років[6]. В офіцину цього будинку у 1912 році, після розібрання старої кагальної кам'яниці Ісака Нахмановича, що при тодішній вул. Жидівській, 27 (нині — вулиця Івана Федорова), перенесли ритуальну шхиту[7].
Арсенальська, 9 (конскрипційний № 199 m, інша адреса: Руська, 20). У XVIII столітті тут проходив Високий мур. Власник у 1871 році — Ецріль Саламон Меллер; Власник у 1916 році — товариство «Просвіта». У 1902 році тут була крамниця коралів Юти Маллер. На початку XX століття на місці кам'яниці споруджено будинок страхового товариства «Дністер» на вулиці Руській, 20.
-
Стіна міського арсеналу
з боку Арсенальської -
Будинок № 3 (від вул. Староєврейської) -
Будинок № 5 (від вул. Староєврейської) -
Будинок № 7 -
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.JPG)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 18 липня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 7 січня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 17 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 6.
- ↑ Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Арсенальна, 3 — Львівський історичний музей. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 17 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Арсенальна, 7 — колишній кагальний будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 17 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Івана Федорова, 27 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 6 червня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Джерела[ред. | ред. код]
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 6. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник Б. В. Вулицями старовинного Львова. — Вид. 3-тє, зі змінами. — Львів : Світ, 2006. — С. 168. — ISBN 966-603-393-3.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 127, 135, 159. — ISBN 978-966-03-7863-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Арсенальська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 17 лютого 2021.
- Проєкт «Міський медіаархів»: вулиця Арсенальська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 17 лютого 2021.
- Ілько Лемко. Арсенальська вул. pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 17 лютого 2021.
| ||||||||||||||