Вулиця Братів Рогатинців

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Братів Рогатинців
Lviv-prapor Alex K.png Львів
Вулиця Братів Рогатинців
Вулиця Братів Рогатинців
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький
Історична інформація
Назва на честь братів Юрія та Івана Рогатинців
Колишні назви Нова, Собєського, Кенігштрассе, Комсомольська
Назва польського періоду (польською) Sobieskiego
Назва радянського періоду (українською) Комсомольська
Назва радянського періоду (російською) Комсомольская
Протяжність 375 м
Координати початку 49°50′23″ пн. ш. 24°01′49″ сх. д. / 49.83972° пн. ш. 24.030417° сх. д. / 49.83972; 24.030417
Координати 49°50′25″ пн. ш. 24°02′00″ сх. д. / 49.8404° пн. ш. 24.0334° сх. д. / 49.8404; 24.0334Координати: 49°50′25″ пн. ш. 24°02′00″ сх. д. / 49.8404° пн. ш. 24.0334° сх. д. / 49.8404; 24.0334
Координати кінця 49°50′27″ пн. ш. 24°02′07″ сх. д. / 49.840972° пн. ш. 24.035500° сх. д. / 49.840972; 24.035500
Поштові індекси 79008
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття бруківка

Ву́лиця Браті́в Рогати́нців — вулиця в історичному центрі Львова (Галицький район). Пролягає від площі Адама Міцкевича до вулиці Підвальної. Прилучаються вулиці Кравецька, Галицька, Сербська, Архівна та площа Коліївщини.

Історія[ред.ред. код]

Вулицю було прокладено в кінці XVIII століття на місці розібраних міських фортифікацій. Вздовж нинішньої вулиці проходив Високий мур з вежами: Кожум'як, Золотарів, Гончарів, Котлярів, Порожня вежа, Жидівська і Шевська. Під нинішніми будинками парної сторони вулиці проходив Низький мур з бастіонами, побудованими у XV ст.

Австрійська влада почала розбирати міські укріплення вже в 1777 році, а в 1787 році було оголошено про розпродаж південної частини міських стін з вежами і прилеглих ділянок, що дало початок нинішній вулиці, яка в той час одержала назву Нова.

За два десятиліття паралельно до Нової проклали вулицю Валову. Одночасно, через сад Бернардинського монастиря, була продовжена вулиця Шкотська (нині — Сербська) до нинішньої площі Соборної.

Назви[ред.ред. код]

Забудова[ред.ред. код]

Вулиця забудована кам'яницями першої половини XIX століття у стилях класицизм, більшість з яких було пізніше перебудовано у стилі сецесії.

Примітні будівлі[ред.ред. код]

  • № 4, 5, 6, 7, 9, 11, 14, 15, 16, 18, 22, 28, 30, 39, 41 — пам'ятки архітектури місцевого значення.
  • № 6, будівля Галицького акціонерного купецького банку (1913–1916, архітектори Альфред Захаревич, Юзеф Сосновський і Ян Шульц), пам'ятка архітектури місцевого значення.
  • № 7, пам'ятка архітектури місцевого значення, в минулому — редакція польської газети «Львів'янин» («Lwowianin»).
  • № 10, у минулому в будівлі діяло похоронне бюро Курковського, через що до 1960-х у Львові використовувався вислів «піти до Курковського», що означало «померти».
  • Залишки башти-бастіону під будинком № 32 — пам'ятка національного значення. Дім зведено у 19071908 роках за проектом Володимира Підгородецького.[1]
  • Під неіснуючим нині № 51 перебувала Велика міська синагога, знищена в 1941 році нацистами.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге вид. — Львів: Каменяр, 1991. — С. 168. — ISBN 5-7745-0358-5.

Посилання[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]