Вулиця Волощака
| Вулиця Волощака Львів | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | поета Андрія Волощака |
| Колишні назви | |
| Обозова, Ляґерштрассе, Обозова, Обозна | |
| польського періоду (польською) | Obozowa |
| радянського періоду (українською) | Обозова, Обозна |
| радянського періоду (російською) | Обозовая, Обозная |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 90 м |
| Координати початку | 49°49′47″ пн. ш. 24°01′48″ сх. д. / 49.829889° пн. ш. 24.030250° сх. д.Координати: 49°49′47″ пн. ш. 24°01′48″ сх. д. / 49.829889° пн. ш. 24.030250° сх. д. |
| Координати кінця | 49°49′45″ пн. ш. 24°01′49″ сх. д. / 49.82917° пн. ш. 24.030472° сх. д. |
| поштові індекси | 79011[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Навчальні заклади | дитяча школа естрадного мистецтва |
| Поштові відділення | ВПЗ № 11 (вул. Івана Франка, 91/93)[1] |
| Забудова | класицизм, модерн |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2375354 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Волощака у Вікісховищі | |
Вулиця Волощака — вулиця у Галицькому районі міста Львів, неподалік історичного центру міста, що сполучає вулиці Дмитра Вітовського та Зарицьких.
Історія[ред. | ред. код]
Виникла на межі XIX—XX століть. У 1901 році отримала назву вулиця Обозова. Протягом німецької окупації — Ляґерштрассе. У липні 1944 року на нетривалий час була повернена передвоєнна назва, а від 1946 року — вулиця Обозна. Сучасну назву має з 1979 року, на честь українського поета Андрія Волощака, який свого часу мешкав неподалік.
Забудова[ред. | ред. код]
Вулиця Волощака забудована переважно триповерховими будинками в архітектурних стилях класицизм та модерн. Пам'ятки архітектури на вулиці відсутні.
Будинки[ред. | ред. код]
№ 3 — власником будинку наприкінці 1910-х років був Ромуальд Вітвіцький[2], серед його постояльців були відомий польський фізик, метеоролог, доцент, професор фізики та метеорології Вищої рільничої школи та Академії рільництва у Дублянах (нині — Львівський національний аграрний університет) Казимир Шульц[pl][3][4] та польський поет Збіґнєв Герберт. Нині тут містяться продюсерський центр Наталки Карпи «Карпаратион», при якому діє дитяча школа естрадного мистецтва[5] та студія звукозапису «Euromix».
№ 4 — власницею будинку наприкінці 1910-х років була Сесілія Розвадовська та мешкали архітектор Тадеуш Врубель та професор ботаніки Львівського університету, доктор Теофіл Цєсєльський[6].
№ 5 — триповерхова кам'яниця. Тут мешкав польський науковець, професор, керівник Інституту порівняльної анатомії Львівського університету[7], доктор Казимир Квітнєвський[8].
№ 6 — триповерхова кам'яниця. Тут мешкали польський прозаїк, драматург, журналіст Роман Яворський[pl] та польський архітектор, викладач Промислової школи Іван Віктор Долинський[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913 [Архівовано 2 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — S. 459.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913 [Архівовано 2 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — S. 420.
- ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916 [Архівовано 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — S. 308.
- ↑ Дитяча школа естрадного мистецтва Karparation. schoolandcollegelistings.com. Процитовано 27 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913 [Архівовано 2 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — S. 66, 359, 466, 550.
- ↑ Історія Університету. lnu.edu.ua. Львівський національний університет імені Івана Франка. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 16 квітня 2021.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913 [Архівовано 2 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — S. 238.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913 [Архівовано 2 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — S. 180.
Джерела[ред. | ред. код]
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 28. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Волощака вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 133. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ—ХХ століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 14. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. Галицьке передмістя та південно-східні околиці королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 195. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — ISBN 978-617-629-076-6.
- Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913 [Архівовано 2 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — 695 s.+84 s. (dodatek) (пол.)
- Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916 [Архівовано 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Волощака A. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 27 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)