Вулиця Левицького (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Костя Левицького
Хоругва Львова.png Львів
Перехрестя з вулицями Тершаковців і Дороша
Перехрестя з вулицями Тершаковців і Дороша
Район Личаківський
Історична інформація
Назва на честь Костя Левицького
Колишні назви На Рурах, Кохановського, Брайтеґассе, Маяковського
Протяжність 1450 м
Координати початку 49°50′10″ пн. ш. 24°02′06″ сх. д. / 49.8361500° пн. ш. 24.0350722° сх. д. / 49.8361500; 24.0350722
Координати кінця 49°49′45″ пн. ш. 24°03′05″ сх. д. / 49.8293611° пн. ш. 24.0514750° сх. д. / 49.8293611; 24.0514750
Поштові індекси 79005 (будинки 2—45), 79017 (будинки 47—106) [1]
Транспорт
Трамваї № 7 [2]
Зупинки громадського транспорту трамвайна зупинка «вул. К. Левицького»
Рух односторонній, двосторонній
Покриття асфальт, бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи Личаківська районна адміністрація, Управління державного казначейства у Львівській обл.
Медичні заклади Військова стоматологічна поліклінніка
Поштові відділення № 5 вул. Мартовича 2, № 17 вул. Івасюка 19[1]
Аптеки № 37

Ву́лиця Ко́стя Леви́цького — вулиця у Личаківському районі Львова. Простягається від вулиці Івана Франка на південний схід до вулиці Погулянки.

Історія[ред.ред. код]

Вулиця виникла на місці дороги, що була прокладена вздовж потоку під назвою Пасіка. Пасіка в той час витікала з ярів на Погулянці і разом із потоком Сорока утворювала Полтву. В місці, де тепер до Левицького примикає вулиця Кониського, до Пасіки впадав ще один потік із Вороблячого ставу, що в саду Монастиря Сакраменток.

Притоки Полтви розливались і утворювали численні болота. Через це вулиця в середній частині була майже не заселена. Будівельний бум почався у 1880-х роках. Поступово потік Пасіка був схований під землею і перетворений на каналізацію. Так на місці колишньої річки з'явилась алея, засаджена деревами. Від 1908 до 1963 року віддаленою від центу міста частиною вулиці курсували трамваї: маршрут № 3 і № 8, котрі проходили по Зеленій, Дніпровській, Левицького і повертали на вулицю Мечникова.

Назва[ред.ред. код]

Перша назва «На Рурах», або «Рури», походить з XVII ст. Від тогочасного слова Рура — труба. Цією дорогою з джерела Прибило на Погулянці до міста проходив водогін, вперше прокладений у 14041407 роках міським будівничим Петром Штехером.[3] У 1885 році вулицю названо на честь польського поета епохи Відродження Яна Кохановського (15301584). Наприкінці XIX ст. початок вулиці отримав назву «Кручені Стовпи» (пол. Kręcone Słupy) завдяки будинкові під номером 1, котрий мав наріжний портал із закрученими колонами. Під час німецької окупації у 1941 році назву змінено на Брайтеґассе (нім. Breitegasse — широка вулиця). 1950 року названо на честь радянського поета Володимира Маяковського. У 1992 році перейменовано на честь Костя Левицького (18591941) — українського громадського та політичного діяча, голови уряду ЗУНР, який наприкінці XIX — початку XX століть був власником будинку № 34 на цій вулиці.

Опис[ред.ред. код]

Вулиця розташована у південно-східній частині колишнього передмістя Львова. Довжина — 1450 м. Від парної сторони відгалужуються вулиці Семена Палія, Конопницької, Романчука, Дороша, Вагилевича, Дніпровська, Івасюка, Студентська, Коциловського. Від непарної — Кльоновича, Кониського, Тершаковців, Рильського, Мечнікова, Вахнянина.

Рух транспорту односторнній у напрямку до центру (до перехрестя із вул. Франка). Кількість смуг для руху — 2, перед перехрестям із вул. Франка створена додаткова (третя) смуга для руху. На останній ділянці вулиці, від стику із Мечнікова, до переходу у Вахнянина — двостороння. По непарній стороні цієї ділянки влаштовано двосторонній рух трамваю (маршрут № 7), що прямує за маршрутом Вахнянина (кінцева) — Левицького — Мечнікова і далі'— до кінцевої на вул. Шевченка. Більшість вулиць, що примикають до Левицького, з одностороннім рухом. Тобто в'їзд на деякі з них з Левицького заборонений, а саме на: Палія, Романчука, Вагилевича, Івасюка, Студентську, Погулянку.

Будинки[ред.ред. код]

№ 1, розібраний до 1911 року. На фасаді оголошення про те, що будинок є першим призом лотереї.
Личаківська районна адміністрація.
  • № 1. У будинку розміщене відділення «Ощадбанку» № 6319/023.[4] 4-поверховий будинок із романськими та готичними елементами фасаду збудовано 1911 року на розі із вулицею Івана Франка. Архітектор Соломон Рімер. Характерний архітектурний елемент — кручені колони наріжного порталу. Попередній будинок, що стояв на цьому місці, мав колони такого ж типу. Відомо, що кам'яниця була головним виграшем у лотереї, влаштованій з нагоди Загальної виставки Краєвої у 1894 році. Тут також проживала видатна польська письменниця Марія Конопницька. Перша згадка про будинок із «крученими стовпами» (ймовірно найстарший із попередників) датується 1785 роком.
  • № 9. Архітектор Вінцент Равський-молодший. Споруджено 1893 р.
  • № 11, 11-а, 15. Збудовані у 19111912 роках. Номера тринадцятого умисне уникнуто. Архітектори Фердинанд Касслер та Валерій Шульман. Скульптурне оздоблення виконав Франц Томаш Бернат[5].
  • № 14, 16. Будинки споруджені у стилі орнаментальної сецесії 1907 року фірмою Івана Левинського для братів Юзефа і Олександра Ельстерів. Архітектор, ймовірно, Тадеуш Обмінський[6].
  • № 17. Наріжний будинок на стику із вулицею Кониського. Архітектор Анджей Ґоломб. Споруджено в 18921893 роках[7].
  • № 18. Управління державного казначейства у Львівській області. Будинок зведено у 1875 році за проектом Йозефа Енґеля для Євангелістської школи[8].
  • № 21, 21-а. Збудовані 1905 року. Архітектор Тадеуш Обмінський[9].
  • № 22. Чиншова кам'яниця Арона і Германа Нахтів, збудована у 19111912 роках у стилі «раціонального» модерну за проектом Юзефа Авіна. Скульптор Зигмунт Курчинський[10].
  • № 23. Будинок збудований у 1888 році архітектором Владиславом Ґодовським як власна вілла[11].
  • № 25, 25а. Споруджені за проектом Фердинанда Касслера у 1937 році[12].
  • № 26. Збудований 1914 року для Маврикія Каліша. Архітектор Фердинанд Касслер. В цьому будинку у 19581991 роках мешкав перший мер Львова Богдан Котик[13].
  • № 27. В кінці травня 1944 р. в цьому будинку містилось командування обводу № 3 польської Армії Крайової під командуванням генерала Владислава Філіпковського.
  • № 34. Інша адреса — Романчука 1. Будинком володів український політичний діяч Кость Левицький. В 18961900 рр. в цьому будинку проживав професор Львівського університету, голова Наукового Товариства ім. Тараса Шевченка, історик і політичний діяч Михайло Грушевський (18661934). У 20082009 роках під час реконструкції добудовано третій поверх.
  • № 45. У будинку розміщене відділення «Ощадбанку» № 6319/033[4].
  • № 57. Збудовано 1908 року. Архітектор Тадеуш Обмінський[9]. Нині належить Львівській ветеринарній академії.
  • № 67. Личаківська районна адміністрація.
  • № 95. Генеральне консульство Російської Федерації.
  • № 106. Інша адреса — вулиця Івасюка 2. Тут у 19731979 рр. жив композитор і поет Володимир Івасюк (19491979). В пам'ять про це на будинку встановлено меморіальну таблицю (скульптор Микола Посікіра, архітектор Василь Каменщик).

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Перелік вулиць і поштових відділень на сайті львівської дирекції Укрпошти Переглянуто 7 квітня, 2010.
  2. Офіційний портал Львівської міської ради Трамваї Переглянуто 30 серпня, 2010.
  3. Ґранкін П. Е. Львівські «водяні» війни // Ринок інсталяцій. — № 3, 2007. — С. 59.
  4. а б Офіційний сайт Ощадбанку Мережа установ Переглянуто 11 вересня, 2010.
  5. Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 220; Biriulow J Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 242. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  6. Архітектура Львова… — С. 472.
  7. Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 629.
  8. Енциклопедія Львова. — Т. 2. — С. 235.
  9. а б Архітектура Львова… — С. 472, 473.
  10. Архітектура Львова… — С. 489.
  11. Енциклопедія Львова. — Т. 2. — С. 627.
  12. Архітектура Львова… — С. 563.
  13. Архітектура Львова… — С. 487.

Джерела[ред.ред. код]