Вулиця Митрополита Василя Липківського
| Вулиця Митрополита Василя Липківського Київ | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Солом'янка |
| Район | Солом'янський |
| Назва на честь | митрополита Василя (Липківського) |
| Колишні назви | |
| Велика, Ігнатьєвська, Січневого повстання, Залізняка, Урицького | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1,5 км |
| Координати початку | 50°26′13″ пн. ш. 30°29′28″ сх. д. / 50.43694° пн. ш. 30.491361° сх. д.Координати: 50°26′13″ пн. ш. 30°29′28″ сх. д. / 50.43694° пн. ш. 30.491361° сх. д. |
| Координати кінця | 50°25′55″ пн. ш. 30°28′22″ сх. д. / 50.432028° пн. ш. 30.473028° сх. д. |
| поштові індекси | 03035, 03680 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Вокзальна» |
| Автобуси | А 69 |
| Тролейбуси | Тр 3 |
| Маршрутні таксі | Мт 171, 198, 231, 368, 507, 805 |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | Торговельно-розважальний центр «Ультрамарин», Міністерство охорони навколишнього природного середовища України |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 10889 |
| У проєкті OpenStreetMap | r417091 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Митрополита Василя Липківського у Вікісховищі | |
Ву́лиця Митрополи́та Василя́ Липкі́вського — вулиця в Солом'янському районі міста Києва, місцевість Солом'янка. Пролягає від площі Петра Кривоноса до Солом'янської площі.
Прилучаються вулиці Мокра, Георгія Кірпи, проїзд без назви до вулиці Мокра, вулиці Стадіонна, Кавказька, Кубанська, Патріарха Мстислава Скрипника і Дениса Монастириського.
Історія[ред. | ред. код]
Вулиця виникла у 80-х роках XIX століття як центральна магістраль Солом'янки та мала назву Велика (з кінця 1880-х років). У 1909 році вулицю перейменували на Ігнатьєвську — на честь київського генерал-губернатора в 1889—1896 роки графа Олексія Ігнатьєва. Також використовувалася назва вулиця Графа Ігнатьєва.
1924 року вулиці було надано назву вулиця Січневого повстання[1], на честь 6-тиріччя повстання київських робітників-залізничників проти Центральної Ради у січні 1918 року. Однак ця назва не призвичаїлася.
1926 року радянська влада перейменувала її на вулицю Урицького — на честь більшовика-революціонера Мойсея Урицького (назву підтверджено 1944 року[2]). Під час окупації міста у 1941—1943 роках — вулиця Залізняка, на честь гайдамацького ватажка Максима Залізняка. Сучасна назва на честь митрополита Василя Липківського — з 2012 року[3].
Забудова[ред. | ред. код]
Спочатку вулиця простягалася до сучасної Преображенської вулиці, проте в 1970-ті роки була скорочена до сучасних розмірів. Генеральну реконструкцію вулиці було проведено в 1960-ті роки, а в 1970-ті завершено існуючу забудову (на жаль, тоді було повністю знесено історичну забудову кінця XIX — початку XX століть, зокрема гарний триповерховий будинок під № 38). У 2000-х роках на початку вулиці було збудовано торговельно-розважальний центр «Ультрамарин», що дало новий імпульс розвитку магістралі.
На вулиці зберігся будинок № 29 — середня школа № 115 імені Івана Огієнка, збудована в 1930-ті роки.
У будинку № 35 розташоване Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
-
Від початку до повороту на перетині зі Стадіонною вулицею -
-
Пам'ятник-паровоз на честь бойових та трудових подвигів київських залізничників
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 77, б) Про день 6-их роковин боротьби Київського залізничого пролетаріяту проти Центральної Ради / Протокол засідання президії Киівського Губерніяльного Виконавчого Комітету 6-го склику від 9 лютого 1924 року № 6 // Державний архів Київської області. Ф. Р-111. Оп. 1. Спр. 574. Арк. 31, 31зв. (рос.) [Архівовано з першоджерела 15 червня 2015.]
- ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- ↑ Рішення Київської міської ради від 26 квітня 2007 року № 453/1114 «Про перейменування вулиці у Солом'янському районі м. Києва» // Хрещатик. — 2012. — № 5 (4025). — 18 січня. — С. 6. [Архівовано з першоджерела 18 лютого 2013.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Урицького вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Урицького вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 309–310.
- Урицького вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 169.
- Урицького вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 231. — ISBN 5-88500-070-0.
- Вулиця Урицького // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Урицкого улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 597. (рос.)
- Липківського Василя Митрополита вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 132. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Липківського Василя Митрополита вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||
