Вулиця Некрасова (Євпаторія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Некрасова
Євпаторія
Пам’ятник на місці трагедії 24 грудня 2008 року
Пам’ятник на місці трагедії 24 грудня 2008 року
Пам’ятник на місці трагедії 24 грудня 2008 року
Назва на честь Некрасов Микола Олексійович
Загальні відомості
Протяжність 1190 м
Координати початку 45°11′48″ пн. ш. 33°21′57″ сх. д. / 45.19667° пн. ш. 33.36583° сх. д. / 45.19667; 33.36583
Координати кінця 45°11′35″ пн. ш. 33°20′19″ сх. д. / 45.19306° пн. ш. 33.33861° сх. д. / 45.19306; 33.33861
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Медичні установи та житлові будинки
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Некрасова у Вікісховищі

Вулиця Некрасова — одна з найдовших вулиць у місті Євпаторія. Бере свій початок з вулиці Віті Коробкова і закінчується вулицею Полупанова. Вулиця названа на честь видатного російського поета Миколи Некрасова.

Трагедія 24 грудня 2008 року[ред. | ред. код]

Зруйнований вибухом будинок

В ніч з 24 на 25 грудня 2008 року, близько 21:40 обвалились 2 під'їзди будинку № 67 по вулиці Некрасова.

В результаті трагедії загинуло 27 чоловік. Президент України Віктор Ющенко оголосив 26 грудня 2008 року днем жалоби. Відповідний указ було опубліковано на офіційному сайті глави держави[1][2].

Будівлі[ред. | ред. код]

  • Бібліотека-філія № 6 імені Ю. Гагаріна
  • Загальноосвітня фізико-математична школа I—III ступенів № 6-дошкільний навчальний заклад № 31
  • Міська поліклініка (вул. Некрасова, 39)
  • Дитяча поліклініка (вул. Некрасова, 85)
  • Центр охорони зору (вул. Некрасова, 55)
  • Міська стоматологічна поліклініка (вул. Некрасова, 94)
  • Госпрозрахунковий лікувально-діагностичний і профілактичний центр «Панацея» (вул. Некрасова, 39)
  • Станція швидкої та невідкладної медичної допомоги
  • Школа № 6
  • Пам'ятник воїнам-афганцям

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Трагедія 24 грудня 2008 року. Архів оригіналу за 5 червня 2009. Процитовано 26 жовтня 2010.
  2. Квіти біля каменю. Архів оригіналу за 1 лютого 2012. Процитовано 26 жовтня 2010.

Посилання[ред. | ред. код]