Вулиця Байди-Вишневецького (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Байди-Вишневецького
Київ
Місцевість Вітряні гори, Селище Шевченка
Район Подільський
Назва на честь Байди Вишневецького
Колишні назви
291-ша Нова, 295-та Нова, Мозирська, Осиповського
Загальні відомості
Протяжність 1,5 км
Координати початку 50°30′45″ пн. ш. 30°27′00″ сх. д. / 50.512528° пн. ш. 30.450056° сх. д. / 50.512528; 30.450056Координати: 50°30′45″ пн. ш. 30°27′00″ сх. д. / 50.512528° пн. ш. 30.450056° сх. д. / 50.512528; 30.450056
Координати кінця 50°31′06″ пн. ш. 30°25′54″ сх. д. / 50.518444° пн. ш. 30.43167° сх. д. / 50.518444; 30.43167
поштові індекси 04123
Транспорт
Найближчі станції метро  «Оболонь»
 «Тараса Шевченка»
Автобуси А 72
Трамваї Т 12, 17, 19 (на вул.Дубровицька)
Тролейбуси Тр 6, 18, 33 (по Вишгородській вулиці)
Зупинки громадського транспорту вул. Байди-Вишневецького, вул. Дубровицька, вул. Перемишльська, вул. Вітряні Гори
Найближчі залізничні станції з. п. Вишгородська
Рух односторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки Будинок Крістера
Парки Крістерова гірка, Кинь Ґрусть
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11212
У проєкті OpenStreetMap r576138
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Байди-Вишневецького у Вікісховищі

Ву́лиця Ба́йди-Вишневе́цького — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевості Вітряні гори, Селище Шевченка. Пролягає від Вишгородської до Канівської вулиці.

Прилучаються вулиці Вітряні Гори, Гамаліївська, Межова, Світлицького, Золочевська та провулок Кузьми Скрябіна.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла у 1-й половині XX століття. 1957 року отримала назву на честь російського та українського математика Тимофія Осиповського[1].

Спершу пролягала до вулиці Вітряні Гори. У 1961 році[2] до неї було приєднано Мозирську вулицю (до одержання цієї назви у 1953 році[3] складалася з 291-ї Нової і 295-ї Нової вулиць).

Сучасна назва на честь князя, козацького ватажка Дмитра Вишневецького — з 2022 року[4].

Установи та заклади[ред. | ред. код]

Пам'ятки історії та архітектури[ред. | ред. код]

Будинок Вільгельма Крістера (1880), пам'ятка архітектури місцевого значення. Занепав, у 2011—2016 розібраний. Містився на території Інституту харчової біотехнології та геноміки НАНУ (№ 2-А).

Пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Поблизу будинку № 3 ростуть два дуже старі дерева. Перший з них — дуб віком близько 700 років, один з найстаріших та найбільших дубів в Києві. Його висота 25 м, обіймище — 6,2 м, його називають дубом Крістера на часть відомого квітникаря XIX століття Вільгельма Крістера. Друге дерево — смерека висотою 28 та обіймищем 2,35 м. Це найстаріша смерека Києва. На території Інституту харчової хімії також ростуть три найстаріші в Києві буки, висотою 20 метрів та обіймищем від 4,2 до 6 метрів. Смерека і буки посаджені у 1850-х роках В. Крістером. У 1997 році усі ці дерева заповідані, охороняються як пам'ятки природи.

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20 серпня 1957 року № 1428 «Про найменування та перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 915. Арк. 799–808. [Архівовано з першоджерела 15 квітня 2013.]
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 21 листопада 1961 року № 2259 «Про найменування та перейменування вулиць, площ та парків міста» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 42. Арк. 224–231. [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 29 грудня 1953 року № 2610 «Про найменування міських вулиць» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 674. Арк. 104–113. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
  4. Рішення Київської міської ради від 25 серпня 2022 року № 4971/5012 «Про перейменування вулиці Осиповського в Подільському районі міста Києва» (дата публікації 12.09.2022) [Архівовано з першоджерела 21 вересня 2022.]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]