Вулиця Снопківська (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Снопківська
Lviv-prapor Alex K.png Львів
Початок Снопківської
Початок Снопківської
Місцевість Снопків
Район Галицький район (Львів)
Історична інформація
Назва польського періоду (польською) Gibówka
Координати початку 49°49′42″ пн. ш. 24°02′02″ сх. д. / 49.8284083° пн. ш. 24.0340139° сх. д. / 49.8284083; 24.0340139
Координати кінця 49°49′27″ пн. ш. 24°02′15″ сх. д. / 49.8242667° пн. ш. 24.0377333° сх. д. / 49.8242667; 24.0377333
Поштові індекси 79011 [1]
Транспорт
Автобуси № 5
Рух односторонній, крім маршруток
Покриття асфальт, бруківка (частково)
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади ЛДКДУМ ім. І. Труша
Поштові відділення № 11 вул. І. Франка 93 [1]

Ву́лиця Сно́пківська — вулиця в Галицькому районі Львова. Простягається на південний схід — від стику вулиць Волоської, Людкевича, Кубійовича і Франка до вулиці Стуса.

Забудова вулиці: сецесія, конструктивізм, нова забудова межі ХХ і XXI століть.

По вулиці Снопківській ще в середині XX ст. протікала р. Полтва, яка утворювала на нинішній вул. Стуса великий ставок, завдовжки близько 100 м і завширшки близько 20 м.

Вулиця Стуса (до 1991 р. вул. Островського), до 1930-х була частиною вул. Снопківської.

У грудні 1963 вулицею Снопківською пролягла траса тролейбусного маршруту №4, кільце кінцевої зупинки було розташовано в підніжжі парку Залізна Вода. Влітку 1967 цю трасу почали використовувати для маршруту №1 (до поч. 1967 курсував до головного вокзалу). [2]

Влітку 2008 від вулиці Снопківської вулицею Стуса почали прокладати трамвайну лінію, що мала сполучити центр Львова через Снопків із Сиховом, але будівництво було припинено у зв'язку з відсутністю грошей на цей проект.

Назва[ред.ред. код]

  • Назву Снопківська вулиця має від 1871 року, тому що на той час вона вела до фільварку Снопків.
  • З 1863-го називалася Залізної Води, оскільки вела до парку Залізна Вода.
  • До 1871-го називалася Гібувка (польск. Gibówka). [3]. Власником фільварку Снопків на початку XIX ст. був архітектор П'єр Дені Ґібо, звідси назва «Гібувка».

Будинки та споруди[ред.ред. код]

  • № 59 (тепер вул.Стуса, 23) жіноча Рільнича приватна школа Яніни Карлович (1911-1912 рр. за проектом В. Дембінського й І. Багенського).
  • № 61 (тепер вул. Стуса, 25) за Польщі працювала Польська крайова фабрика кахлевих печей та електротехнічний заклад (фабрика Нойвонера).
  • № 87 (тепер вул. Стуса, 57) за польських часів була цегельня Райсса.
  • № 95 за польських часів розташовувався паровий млин Домашевського, якого нині немає.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Перелік вулиць і поштових відділень на сайті львівської дирекції Укрпошти Переглянуто 12 травня, 2010
  2. Вулиця Стуса
  3. Słownik Geograficzny KRÓLESTWA POLSKIEGO I INNYCH KRAJÓW SŁOWIAŃSKICH
  4. Енциклопедія Львова. — Т. 1 (За редакцією А. Козицького та І. Підкови) — Львів : «Літопис», 2007. — С. 515. — ISBN 978-966-7007-68-8.
  5. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів: Центр Європи, 2008. — С. 431—432. — ISBN 966-603-115-9.
  6. Закон України Про Перелік памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації на сайті Верховної Ради України. Переглянуто 11 вересня, 2010

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Галицька брама 2001 №11-12(83–84). Снопків-Софіївка, 32с.
  • Ілько Лемко. Львівська Газета № 153 (223). Снопків.